Науковий вісник Вінницької академії безперервної освіти. Серія «Педагогіка. Психологія»

ОСОБЛИВОСТІ ДИДАКТИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЛАБОРАТОРНИХ РОБІТ ІЗ ДИСЦИПЛІН ПРИРОДНИЧО-МАТЕМАТИЧНОГО ЦИКЛУ

2024-01-18T09:20:01+02:00

Мета статті – висвітлити можливості використання спеціального дидактичного забезпечення для проведення лабораторних робіт з курсів «Основи обробки інформації» та «Математичне моделювання дій прикордонних підрозділів» для підготовки майбутніх офіцерів Державної прикордонної служби України. Наукова новизна полягає в тому, що на основі аналізу методичної та наукової літератури, практичного досвіду визначено зміст та структуру дидактичного супроводу лабораторних занять, які виконують з використанням прикладного програмного забезпечення в непристосованих приміщеннях, зокрема в укриттях. Уточнено структуру дидактичного матеріалу (бланків лабораторних робіт), структуру дидактичного супроводу занять, які можуть проводитись у складних умовах. Надано методичні рекомендації педагогічним працівникам з формування дидактичного супроводу лабораторних занять із використанням комп’ютерної техніки, які проводять в умовах укриттів та онлайн. Розроблене дидактичне забезпечення дає змогу проводити такі заняття без втрати ефективності, сприяє кращому засвоєнню навчального матеріалу та формуванню графічної та штабної культури майбутніх офіцерів. Запропоновані авторами зразки дидактичних матеріалів мають практичну значущість для формування професійних якостей майбутніх офіцерів, оскільки зміст дібраного навчального контенту має професійну спрямованість, усі запропоновані завдання сприяють формуванню професійно значущих умінь та навичок. Висновки. Автори статті вважають, що використання такого дидактичного забезпечення дає змогу цілеспрямовано вплинути на формування аналітико-синтетичних умінь та розвитку критичного мислення майбутніх офіцерів-прикордонників і може бути застосоване під час вивчення низки навчальних дисциплін як загальнонаукового, так і фахового спрямування.

ЕМОЦІЙНИЙ ІНТЕЛЕКТ ТА ЙОГО ФОРМУВАННЯ В СТАРШОГО ДОШКІЛЬНИКА ЗАСОБАМИ ТЕАТРАЛІЗОВАНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

2024-01-18T09:24:00+02:00

Мета статті – визначити поняття «емоційний інтелект», схарактеризувати його основні компоненти, які необхідно формувати в дітей старшого дошкільного віку у XXI столітті; обґрунтувати специфіку формування та розвитку емоційного інтелекту вихованців старшої групи ЗДО засобами театралізованої діяльності. Методологія дослідження ґрунтується на врахуванні специфіки діяльнісного (формування емоційного інтелекту відбувається під час театралізованої діяльності старшого дошкільника), системного (емоційний інтелект є системою, що має компонентну структуру) та гуманістичного (усвідомлення особистості вихованця старшої групи ЗДО як найвищої цінності в процесі формування в нього емоційного інтелекту) підходів під час формування емоційного інтелекту в старшого дошкільника засобами театралізованої діяльності. Під час дослідження окресленого питання використано такі методи: аналіз науково-педагогічної літератури та галузевих нормативних документів, вивчення педагогічного досвіду відповідно до тематики дослідження; спостереження за театралізованою діяльністю старших дошкільників; узагальнення та конкретизація для формулювання висновків. Наукова новизна полягає в тому, що адаптовано та схарактеризовано етапи розвитку емоційного інтелекту вихованця старшої групи ЗДО (мотиваційно-ціннісний, пізнавальний, навчальний, практичний, творчий (за І. Андреєвою)) засобами театралізованої діяльності. Висновки. У статті схарактеризовано особливості поетапного формування емоційного інтелекту в старшого дошкільника засобами театралізованої діяльності. У результаті дослідження окреслено специфіку становлення емоційного інтелекту у вихованців дошкільних навчальних закладів засобами театралізованої діяльності, доведено ефективність використання засобів театралізованої діяльності для розвитку емоційного інтелекту в дітей старшого дошкільного віку.

МОВНА ЛОКАЛІЗАЦІЯ СУЧАСНИХ ЦИФРОВИХ ПРОДУКТІВ: АКТУАЛЬНІСТЬ ПІДГОТОВКИ СТУДЕНТІВ-ПЕРЕКЛАДАЧІВ

2024-01-18T09:27:06+02:00

Мета статті – проаналізувати особливостей мовної локалізації сучасних цифрових продуктів задля формування рекомендацій для студентів лінгвістичних напрямів підготовки, зокрема майбутніх перекладачів. Методологія дослідження ґрунтується на аналізі та систематизації психолого-педагогічної літератури з теми дослідження; семантичному, лінгвопрагматичному та лінгвостилістичному аналізі тексту; комплексному аналізі особливостей мовної локалізації цифрових продуктів для іншомовної цільової аудиторії. Наукова новизна полягає у встановленні мовної та культурної адаптації цифрового продукту до території його розповсюдження за допомогою засобів різних комп’ютерних програм як мети процесу локалізації. З огляду на це, окреслено кілька ключових частин технічних знань, опанування яких підвищить конкурентоздатність майбутніх перекладачів-локалізаторів, як-от розуміння принципів роботи HTML як ключова навичка локалізації; знання XML як інструмента для локалізованого вмісту; знання найпоширеніших наборів символів; володіння Unicode; володіння сучасними CAT-інструментами, які допомагають оптимізувати робочий процес та створені для підвищення продуктивності. Висновки. З огляду на особливості мовної локалізації сучасних цифрових продуктів, розроблено рекомендації щодо вдосконалення підготовки студентів лінгвістичних напрямів до здійснення мовної локалізації. Зокрема, запропоновано її доповнити такими проблемними питаннями: розподіл видів діяльності в проєктах з локалізації; глибина локалізації вебсайтів; передперекладацький аналіз та підготовка матеріалів до перекладу; взаємодія між різними учасниками проєктів; термінологічна робота та оцінка якості перекладу; вплив пошукової оптимізації на переклад; «дегуманізувальні» аспекти локалізації тощо.

ОРТОБІОТИЧНИЙ ПІДХІД У ФОРМУВАННІ СОЦІАЛЬНО ЗНАЧУЩИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ МАЙБУТНІХ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ НАЦІОНАЛЬНОЇ ГВАРДІЇ УКРАЇНИ

2024-01-18T09:38:47+02:00

Мета публікації – дослідити потенціал використання ортобіотичного підходу у формуванні соціально значущих компетентностей майбутніх військовослужбовців Національної гвардії України. Методологія дослідження ґрунтується на поєднанні праксеологічного, системного діяльнісного й аксіологічного підходів, передбачає опору на оптимізм як ключову ознаку ортобіотичного підходу. Наукова новизна полягає в тому, що, використовуючи метод аналізу наукової літератури, локальних документів, визначено організаційні й змістові регламенти фахової підготовки майбутніх військовослужбовців у Національній академії Національної гвардії України. Зазначено, що соціально значущі компетентності можна угрупувати на власне соціальні, професійні, особистісні компетентності. Ортобіотичний підхід передбачає застосування когнітивних методів синтезу знань фізичної культури, біології, технологій здоров’язбереження в змісті освітніх компонент освітніх програм. Цей підхід також передбачає усунення впливу негативних, підтримання сприятливих для здоров’я факторів: культура розумової праці, інформаційна гігієна, раціональний режим харчування, сну і відпочинку; організація індивідуально доцільного режиму рухової активності. Висновки. Формування соціально значущих компетентностей майбутніх військовослужбовців у процесі фахової підготовки в Національній академії Національної гвардії України відбувається через організацію навчального середовища й комунікації з особовим складом. Ортобіотичний підхід визначає цінність технологій персоналізації фахової підготовки, цілеспрямованого психологічного супроводу всіх аспектів комунікації з особовим складом. У статті зазначено про те, що в Національній академії Національної гвардії України зміст освітніх компонент передбачає використання технологій розвитку аналітичного, критичного, дивергентного мислення, орієнтування майбутніх військовослужбовців Національної гвардії України на цінності здорового способу життя, життєвого оптимізму, інформаційної та емоційної гігієни. Особливо цінним, на наш погляд, є практика використання в навчальних просторах доступних каналів інформації про позитивний життєвий досвід військовослужбовців Національної гвардії України, підвищення адаптаційних можливостей організму через включення внутрішніх резервів кожної особистості майбутнього військовослужбовця, формування досвіду опори на ментально зумовлені ресурси ззовні. Апріорного значення в контексті ортобіотичного підходу набуває персоналізація навчального досвіду для формування компетентності повноцінного культурного життя, використання широкого тлумачення гігієни для забезпечення ладу в житті, опанування актуальних практик підтримки життєвого оптимізму для вироблення відчуття насиченого життя, підтримки психологічного благополуччя.

ФОРМУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ В УМОВАХ СЬОГОДЕННЯ

2024-01-18T09:41:40+02:00

Мета статті – вивчити та дослідити формування національної ідентичності здобувачів вищої освіти в умовах сучасності. Об’єктом дослідження є формування національної ідентичності здобувачів вищої освіти в Україні, предметом – педагогічні умови, які впливають на формування національної ідентичності здобувачів вищої освіти в Україні. У статті автори розглядають актуальну проблему формування національної ідентичності здобувачів вищої освіти в умовах сучасної України. Автори статті визначають поняття «національна ідентичність», обґрунтовують її важливість для молоді, аналізують фактори, які впливають на її творення, та пропонують заходи щодо її ефективного формування в умовах вищої освіти. Методологія дослідження ґрунтується на аналітичному, соціологічному та емпіричному методах. Наукова новизна полягає в тому, що вперше досліджено особливості формування національної свідомості здобувачів Хмельницького національного університету, Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького та Бердянського державного педагогічного університету в умовах сьогодення. Зазначено, що національна ідентичність є складним і багатогранним явищем, яке містить знання про свою країну, її історію, культуру та традиції, а також почуття належності до свого народу та його цінностей. Встановлено, що національна ідентичність є важливою для молоді, оскільки вона допомагає їм сформувати власну систему цінностей та переконань, усвідомити свою роль у суспільстві та відчути дотичність до певної спільноти. Висновки. Провівши дослідження серед здобувачів закладів вищої освіти, авторами встановлено, що національна ідентичність є надзвичайно важливою, адже допомагає сформувати здобувачам власну систему цінностей та переконань, які визначатимуть їх ставлення до світу та суспільства; сприяє розвитку почуття гордості за свій народ і країну, що є важливим для формування мотивації до навчання та професійного зростання.

РОЗВИТОК ПРОФЕСІЙНИХ УМІНЬ СТУДЕНТІВ ФАРМАЦЕВТИЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ ПІД ЧАС ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ «ЕКСТРЕМАЛЬНА МЕДИЦИНА»

2024-01-18T10:05:47+02:00

Мета статті – проаналізувати особливості розвитку професійних умінь студентів фармацевтичного факультету під час вивчення дисципліни «Екстремальна медицина». Методологія дослідження ґрунтується на загальнотеоретичному науковому обґрунтуванню проблеми. Наукова новизна полягає в тому, що визначено актуальність упровадження сучасних методів на заняттях дисципліни «Екстремальна медицина» для розвитку професійних умінь студентів фармацевтичного факультету. Висновки. Розвиток професійних умінь студентів фармацевтичного факультету є важливим складником процесу навчання й саморозвитку. Професійні вміння поєднують широкий спектр навичок, які допомагають студентам успішно функціонувати спочатку в навчальному середовищі та в майбутній професійній діяльності, як-от креативність, аналітичні здібності, комунікативність, критичне мислення, самостійність та інші, а також стати більш компетентними в наданні медичної допомоги в екстремальних ситуаціях, де швидка та ефективна реакція може врятувати життя постраждалих. Розвиток таких навичок може відбуватися на основі використання різноманітних методів навчання: участь у проєктах, симуляційна та групова робота тощо. Важливим складником розвитку професійних умінь є стимулювання студентів до викликів, постановки перед ними реальних завдань, які спонукають їх застосовувати здобуті знання та навички на практиці.

НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНІ АСПЕКТИ ВИВЧЕННЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ У ВИЩІЙ ШКОЛІ ЗА ДИСТАНЦІЙНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ

2024-01-18T10:08:06+02:00

Мета статті – виокремити та описати основні науково-педагогічні аспекти вивчення іноземної мови в умовах дистанційної форми навчання, що є вкрай актуальним у наш час, особливо в сучасних соціально-політичних та соціально-економічних умовах. Методологія ґрунтується на емпіричній групі методів (бесіди, спостереження за загальними та окремими педагогічними явищами в сучасному світі на прикладі власної практики, вивчення документації), на порівняльних засадах (порівнювання використання різних інформаційних технологій у процесі впровадження та застосування дистанційної форми навчання), на аналізі та синтезі (аналіз педагогічної діяльності та відкритих джерел інформації та синтез інформації на виокремлення переваг і недоліків онлайн-навчання, аналіз різноманітних платформ та ресурсів, які можна використовувати в процесі онлайн-навчання), на індукції та дедукції (узагальнення емпіричних даних і знань, формування висновків від загального до конкретного), а також на методі абстрагування (виокремлення конкретного із загального). Наукова новизна полягає в тому, що поряд з аналізом джерел інформації та виокремленням основної інформації, що стосується предмета дослідження, узагальнення інформації, викладено також власний досвід використання тих чи тих інструментів і ресурсів, які можуть бути корисними в процесі впровадження та застосування дистанційної форми навчання. Висновки. На основі аналізу інформації та власного досвіду визначено основні аспекти, переваги та недоліки онлайн-навчання, серед яких основними серед переваг є більш гнучка система освіти та розширення можливостей, а серед недоліків – залежність від пристроїв та інтернет-з’єднання, які не завжди можуть відповідати всім вимогам для забезпечення якісної освіти. Є дві основні форми дистанційного навчання: традиційно-дистанційне та електронно-дистанційне, кожне з яких має свої особливості. Використання дистанційної форми навчання навіть за звичайних умов соціально-економічно-політичного стану суспільства може значно підвищити якість навчання та розширити можливості як для викладачів, так і для здобувачів вищої освіти.

РЕЗУЛЬТАТИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ ПЕРЕВІРКИ МОДЕЛІ ЗМІШАНОГО НАВЧАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ІЗ ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙ

2024-01-18T10:12:12+02:00

У статті розглянуто результати експериментальної перевірки моделі змішаного навчання професійної підготовки майбутніх фахівців з телекомунікацій. Досліджено вплив різних компонентів моделі на результати навчання студентів другого-четвертого курсів Київського фахового коледжу зв’язку, Національного авіаційного університету, Вінницького технічного фахового коледжу, Київського електромеханічного фахового коледжу. Визначено, що найбільш ефективним було навчання за авторською розробленою моделлю, яка містила комбінування традиційного навчання в аудиторії, де переважно виконували практичні роботи, та засвоєння матеріалів з дистанційним навчанням з онлайн-використанням авторських курсів, зокрема за допомогою YouTube, вебінарів та інших дистанційних технологій. Мета статті – дослідити ефективність моделі змішаного навчання професійної підготовки майбутніх фахівців з телекомунікацій. Методологія дослідження ґрунтується на а налітичному методі, за допомогою якого зібрано та проаналізовано результати навчання здобувачів обох груп – контрольної та експериментальної Київського фахового коледжу зв’язку, Національного авіаційного університету, Вінницького технічного фахового коледжу, Київського електромеханічного фахового коледжу. Наукова новизна полягає в тому, що вперше досліджено ефективність авторської моделі змішаного навчання для майбутніх фахівців спеціальності 172 – Електронні комунікації та радіотехніка. Висновки. Результати дослідження показали, що студенти, які навчалися за авторською моделлю змішаного навчання, досягли кращих результатів порівняно зі студентами, які навчалися за технологіями змішаного навчання без авторської моделі. Зокрема, експериментальна група показала кращі результати в засвоєнні теоретичних знань, умінні застосовувати їх на практиці та виконанні професійних завдань.

РЕАЛІЗАЦІЯ ТЕХНОЛОГІЙ ЗМІШАНОГО НАВЧАННЯ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙ ТА ЕЛЕКТРОМЕХАНІКІВ: ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ

2024-01-18T10:15:44+02:00

У статті описано технологію змішаного навчання в процесі підготовки майбутніх фахівців з телекомунікацій та електромеханіків та здійснено порівняльний аналіз технологій змішаного навчання. Обґрунтовано необхідність використання технологій змішаного навчання в закладах фахової передвищої освіти в умовах сьогодення. Мета статті – дослідити та порівняти особливості реалізації технологій змішаного навчання в процесі викладання технічних дисциплін, як-от «Інформаційні технології», «Інформаційні системи і технології», «Інформатика» для майбутніх фахівців з телекомунікацій та майбутніх електромеханіків. Методологія дослідження ґрунтується на аналітичному методі та порівняльному: аналітичний метод використовували для вивчення теоретичних основ технологій змішаного навчання, натомість порівняльний – для проведення порівняльного аналізу реалізації технологій змішаного навчання майбутніх фахівців телекомунікацій та електромеханіків. Наукова новизна полягає в тому, що вперше досліджено та порівняно реалізацію технологій змішаного навчання в процесі викладання технічних дисциплін у Київському фаховому коледжі зв’язку та Дунайському фаховому коледжі Національного університету «Одеська морська академія». Загалом, провівши порівняльний аналіз реалізації процесу змішаного навчання при викладанні технічних дисциплін для майбутніх фахівців з телекомунікацій та майбутніх електромеханіків, автори визначили, що вони мають багато спільного. В обох закладах фахової передвищої освіти змішане навчання реалізується за схожою схемою та моделлю: здобувачі освіти мають доступ до навчальних матеріалів, завдань, тестів та інших ресурсів, які викладачі розміщують на онлайн-платформах. Заняття проводять в аудиторіях та онлайн. Установлено, що обидві групи фахівців у процесі змішаного навчання повинні здобути глибокі знання в галузі інформатики та інформаційних технологій, тому для їх навчання використовують схожі технології змішаного навчання.

КОМПАРАТИВНИЙ АНАЛІЗ ФОРМУВАННЯ ТА РОЗВИТКУ КУЛЬТУРИ АКАДЕМІЧНОЇ ДОБРОЧЕСНОСТІ НА І, ІІ ТА ІІІ РІВНЯХ ОСВІТИ

2024-01-18T10:18:59+02:00

У статті висвітлено сучасні методи формування та розвитку культури академічної доброчесності на І, ІІ та ІІІ рівнях освіти в українських ЗВО. Мета – схарактеризувати шляхи формування та розвитку академічної доброчесності на І, ІІ та ІІІ рівнях освіти. Методологія. Робота спирається на загальнонаукові методи, серед яких індукція та дедукція, аналіз і синтез, абстрагування й конкретизація. У процесі дослідження застосовано методи аналізу: теоретичний, описовий, обробка та інтерпретація. Допоміжними є прийоми спостереження, класифікації та систематизації. Наукова новизна полягає в тому, що подано аналіз різноманітних проявів порушень наукової етики, причини їх виникнення, засоби та методи протидії, представлено шляхи формування академічної доброчесності на І, ІІ та ІІІ рівнях освіти; схарактеризовано культуру академічної доброчесності; досліджено способи боротьби з проявами недоброчесності та формування академічної доброчесності в наукових дослідженнях і публікаційній діяльності в роботах аспірантів. Висновки. На І рівні освіти формування академічної доброчесності відбувається шляхом організації різних заходів щодо створення неприйняття корупційних явищ: зустрічі, флешмоби, мотивувальні вечори; через прищеплення нульової терпимості до корупційних проявів на кураторських годинах: роз’яснення основних положень академічної чесності, проведення анонімних онлайн-анкетувань про практику неофіційних винагород, проведення зустрічей, круглих столів, лекцій за участю фахівців департаменту з протидії корупції. На ІІ рівні освіти формування академічної доброчесності відбувається шляхом перевірки наукових праць за системами виявлення плагіату, через затвердження Кодексу честі (Кодекс етики, Кодекс академічної доброчесності); ознайомлення з наказами й розпорядженнями такого змісту: про порядок перевірки атестаційних робіт на плагіат; про протидію академічному плагіату; про атестаційну роботу здобувачів тощо. На ІІІ рівні освіти формування академічної доброчесності відбувається на курсах з удосконалення якості написання наукових робіт.

ТЕХНОЛОГІЇ МОЗКОВОГО ШТУРМУ ЯК ІНСТРУМЕНТ ДЛЯ ПІДВИЩЕННЯ МОТИВАЦІЇ ДО НАВЧАННЯ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ

2024-01-18T10:21:42+02:00

Мета статті – проаналізувати основні технології мозкового штурму, які використовують у процесі навчання здобувачів закладів вищої освіти та отримання зворотного зв’язку від здобувачів вищої освіти щодо ефективності використання технологій мозкового штурму для підвищення мотивації до навчання під час проведення підсумкового практичного заняття. У статті авторами уточнюється поняття «мозковий штурм», його роль в освітньому процесі та зазначається, що цей метод дає змогу створити сприятливу атмосферу для спільної праці, де кожен здобувач освіти може зробити свій внесок та висловити думки; сприяє розвитку комунікативних навичок, співпраці та творчого мислення; крім того, мозковий штурм допомагає розвивати навички розв’язання проблем, пошуку альтернативних шляхів дії та критичного мислення. Автори окреслюють визначальні аспекти правил проведення мозкового штурму серед здобувачів закладів вищої освіти. Методологія дослідження ґрунтується на аналітичному методі через аналіз наукової літератури з проблеми дослідження та експериментальному методі через проведення дослідження впливу технологій мозкового штурму на мотивацію до навчання здобувачів вищої освіти. Наукова новизна полягає в тому, що вперше досліджено вплив технологій мозкового штурму на мотивацію здобувачів освіти в процесі викладання дисципліни «Психологія управління персоналом» та «Англійська мова за професійним спрямуванням». Описано експериментальну частину дослідження, яка містить опитування серед здобувачів освіти Національного університету «Запорізька політехніка» та Державного торговельно-економічного університету для визначення, чи підвищилася мотивація в процесі використання методу мозкового штурму. Висновки. Авторами відзначено підвищення мотивації в процесі експериментального дослідження, розвиток критичного мислення та покращення розуміння певної теми дисципліни, тобто мозковий штурм має низку переваг, зокрема, мотиваційний складник, гнучкість при проведенні занять, індивідуалізацію та результативність навчання завдяки його використанню на різних етапах освітнього процесу.

ПОЗИТИВНА ПСИХОТЕРАПІЯ ЯК МЕТОД РОБОТИ З ЕКЗИСТЕНЦІЙНОЮ КРИЗОЮ В ЖІНОК

2024-01-18T10:25:22+02:00

Мета статті – дослідити та обґрунтувати важливості використання позитивної психотерапії як ефективного засобу управління екзистенційною кризою в жінок. Стаття спрямована на висвітлення того, як позитивна психотерапія може слугувати інструментом підтримки та сприяти особистісному розвитку жінок у сучасному суспільстві. Методологія дослідження. Припускалося, що низький рівень задоволення життям, а також високий рівень тривоги та депресії є сукупними ознаками екзистенційної кризи в жінок. Уважалося, що позитивна психотерапія є ефективним методом для роботи з екзистенційною кризою у жінок. Як психодіагностичний інструментарій використано дві методики: SWLS та HADS. Методика SWLS (Шкала задоволення життям) – інструмент, розроблений Едом Діенером (Ed Diener) та Робертом Еммонсом (Robert Emmons), призначений для вимірювання рівня задоволення життям. SWLS широко використовують у психологічних та соціологічних дослідженнях як об’єктивний показник якості життя. Методика містить п’ять питань, спрямованих на оцінку загального задоволення життям, і використовується для визначення психологічного благополуччя та якості життя. Методика HADS (Шкала тривожності та депресії в лікарні) є інструментом для визначення рівня тривоги та депресії. Створена Робертом Спітцером (Robert Spitzer), Джоном К. Вільямсом (John K. Williams) та Стюартом Ю. Бріггсом (Stuart Y. Briggs), вона призначена для ефективного виявлення тривожності та депресії в пацієнтів. Наукова новизна полягає в дослідженні результативності методу позитивної психотерапії в роботі з екзистенційними кризами жінок. Висновки. Після повторного діагностичного аналізу результатів виявлено позитивні трансформації в особистісному розвитку досліджуваних, які зазнали психологічного супроводу за методом позитивної психотерапії під час кризового періоду. Зокрема, учасниці групи проявили покращення у своїх поточних навичках, розширили сферу управління конфліктами, розвинули оптимістичні моделі наслідування та зазнали підвищення рівня задоволеності життям, супроводжуване зменшенням рівня тривоги й депресії. Це вказує на загальний позитивний вплив позитивної психотерапії на особисті ресурси досліджуваних жінок, які здатні подолати кризові ситуації.

СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО МЕТОДИКИ ВИКЛАДАННЯ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ У ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ

2024-01-18T10:28:42+02:00

На сучасному етапі розвитку освіти, навчання англійської мови може ефективно поєднувати традиційні методи з використанням передових технологій. Використання мультимедійних засобів та технологій навчання стає важливою частиною нових освітніх стратегій. Мета статті – покращити якість навчання та викладання англійської мови у ВНЗ, щоб підготувати студентів до успішної комунікації в міжнародному середовищі та викликати підвищений інтерес до вивчення англійської мови. Методологія дослідження ґрунтується на детальному вивченні та аналізі наявних науково-практичних та інтернет-ресурсів, які стосуються методів викладання англійської мови, а саме: комунікативного (призначений для створення мовного середовища, де студенти можуть навчатися мови природним шляхом, наділені мотивацією та можливістю ефективно спілкуватися іноземною мовою) та конструктивістського (базується на ідеї конструктивізму в психології та освіті) методів. Традиційні (граматико-перекладний, аудіолінгвістичний та ін.) та альтернативні (проєктів, ігор, використання мультимедійних технологій, інтерактивного навчання, контекстного навчання та ін.) методи досліджено та проаналізовано на основі зіставлення. Наукова новизна нашого дослідження полягає в пошуку ефективних альтернативних методик викладання англійської мови як іноземної в немовних вищих навчальних закладах та запровадження їх у навчальний процес. Висновки. Вивчення іноземних мов з інтеграцією сучасних інтернет-технологій в освітній процес відкриває перед студентами можливості вдосконалення мовних навичок і розвитку компетенцій. Із запровадженням сучасних інформаційних та комунікаційних технологій у навчальний процес відкриваються нові можливості для покращення процесу викладання та навчання. Застосування інноваційних методів дає змогу більш індивідуалізовано підходити до потреб та рівня знань кожного студента. Залучення до співпраці з міжнародними організаціями та партнерами може збагатити навчальний процес та надати студентам можливість спілкуватися з носіями мови та вивчати англійську мову в реальних ситуаціях.

ПСИХОЛОГІЧНА ГОТОВНІСТЬ КЕРІВНИКІВ ЗАКЛАДІВ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ ДО УПРАВЛІНСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

2024-01-18T10:39:58+02:00

Мета статті – проаналізувати дослідження щодо підходів у визначенні змісту та структури психологічної готовності керівників закладів освіти до управлінської діяльності, у розкритті сутності структурних компонентів. Наукова новизна полягає в тому, що, використовуючи метод аналізу наукової літератури, визначено зміст та структуру психологічної готовності керівників закладів загальної середньої освіти до управлінської діяльності. Уточнено поняття «психологічна готовність керівників закладів загальної освіти до управлінської діяльності в закладах загальної середньої освіти (ЗЗСО)», що полягає в їхній готовності ефективно впливати на колектив, ухвалювати рішення та розв’язувати проблеми в сучасних умовах управлінської роботи Розкрито структуру психологічної готовності керівників ЗЗСО до управлінської діяльності, яка містить такі компоненти: мотиваційно-особистісний (самосприйняття, самоаналіз, саморегуляція, емпатія); когнітивний (сприйняття, увага, пам’ять, мислення, мова та інші розумові процеси); емоційно-вольовий (самоконтроль, сила волі, емоційна стійкість); операційно-діяльнісний (саморегуляція, самомотивація, вольові зусилля тощо). Висновки. Психологічна готовність керівників до управлінської діяльності є важливою для успішного функціонування та розвитку сучасного навчального закладу. Психологічна готовність допомагає керівникам ефективно виконувати завдання, що стоять перед ними, та досягати успіхів в управлінській роботі, підвищувати якість управлінської діяльності.

ВІКОВІ ОСОБЛИВОСТІ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО СКЛАДНИКА ПСИХОЛОГІЧНОЇ ГОТОВНОСТІ УКРАЇНСЬКИХ ЗИМІВНИКІВ ДО ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ В УМОВАХ АНТАРКТИКИ

2024-01-18T10:42:39+02:00

Мета статті – дослідити вікові особливості інтелектуального складника психологічної готовності українських зимівників до життєдіяльності в умовах Антарктики на прикладі 10 експедицій до Української антарктичної станції «Академік Вернадський». Методологія дослідження ґрунтується на поєднанні філософського (системності, діалектичної суперечності, єдності якості та кількості, діалектичного заперечення, розвитку, причинності та ін.); загальнопсихологічного (психологічна теорія особистості, єдності психіки і діяльності, розвитку; системності; концепція суб’єкта психічної активності та ін.) та конкретно-тематичного (основні положення психології діяльності в екстремальних умовах; концепція соціально-психологічної періодизації вікових періодів у житті дорослої людини нашого часу; структурування психологічної готовності до діяльності та ін.) принципів з методами системності, науковості та верифікації. Наукова новизна полягає в тому, що, використовуючи метод аналізу наукової літератури та результати емпіричного дослідження, проаналізовано вікові особливості інтелектуального складника психологічної готовності до життєдіяльності в екстремальних умовах на прикладі 10 українських антарктичних експедицій та доведено необхідність психологічної діагностики для зимівників з метою підвищення ефективності життєдіяльності в Антарктиці. Висновки. Визначено структуру психологічної готовності до життєдіяльності в екстремальних умовах, у якій інтелектуальний складник відіграє значну роль. Доведено, що є вікові відмінності в переважанні стилів мислення в різних вікових групах. Показники розвитку уяви найкращі в представників старшої вікової групи.

ВИКОРИСТАННЯ MINECRAFT EDUCATION EDITION У ЗАКЛАДАХ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

2024-01-18T10:45:59+02:00

Мета статті – дослідити можливості використання освітньої гри Minecraft Education Edition у закладах загальної середньої освіти з метою підвищення якості освіти та залучення учнів до навчання за допомогою ігрових методик. Гра забезпечує емоційне занурення учнів у навчальну тему, що сприяє кращому засвоєнню матеріалу. Minecraft Education Edition допомагає вчителям створювати захопливі уроки, які стимулюють учнів до активної участі та творчого мислення. Використання Minecraft Education Edition може сприяти покращенню навчальних результатів, стимулюванню активності та творчості учнів, формуванню й розвитку в них предметних та життєвих компетентностей, соціальних навичок і роботи в команді. Режим спільної гри для створення командних проєктів або завдань дає можливість учням спільно будувати, розв’язувати проблеми та досягати поставлених цілей у віртуальному середовищі. Завдяки вбудованим інструментам керування вчителі можуть встановлювати права доступу та обмеження в грі, встановлювати правила та регулювати командну взаємодію, щоб сприяти конструктивній командній грі. Методологія дослідження ґрунтується на аналізі наукових джерел, досліджень та теоретичних концепцій щодо використання принципів гейміфікації з метою формування та розвитку мотивації учнів до навчання. Проаналізовано причини популярності ігрової платформи в учнівському середовищі. Наукова новизна дослідження полягає у виявленні освітнього потенціалу Minecraft Education Edition як педагогічного інструмента й обґрунтуванні його застосування для стимулювання пізнавальних процесів, розвитку критичного мислення та співпраці учнів. Запропоновано шляхи навчання та інформування педагогів щодо можливостей навчальної гри. Висновки. Результати дослідження вказують на необхідність підвищення інформованості вчителів та учнів про можливості Minecraft Education Edition і використання принципів навчання через гру як ефективного методу покращення освітнього процесу. Крім того, Minecraft Education Edition може бути інструментом для реалізації мисленнєвих експериментів та досліджень, що дає змогу практично застосовувати теоретичні знання.

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ КОНТЕКСТ ЕВОЛЮЦІЇ СТРУКТУРИ НАСТІЛЬНИХ ІГОР ДЛЯ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ТА МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ

2024-01-18T10:49:19+02:00

У статті вказано, що одним з ефективних засобів формування особистості дітей дошкільного та молодшого шкільного віку є настільні ігри, що зумовлює доречність організації осередка настільних ігор у закладах дошкільної освіти та початковій школі. Зазначено, що європейський досвід теоретичних досліджень та практичного використання настільних ігор для дітей є більш широким та тривалим, ніж український. З огляду на це, сформульовано мету дослідження – визначити та обґрунтувати структуру настільних ігор для дітей дошкільного та молодшого шкільного віку за допомогою комплексного аналізу європейського контексту в історичній ретроспективі. Для дослідження застосовано комплексний аналітичний метод (ретроспективний, бібліографічний, структурний, дефінітивний, натуральний аналіз комплектів ігор, аналіз творів мистецтва), узагальнення та синтетично-структурний метод. Наукова новизна полягає в тому, що узагальнено таку хронологічну послідовність еволюції настільних ігор для дітей дошкільного та молодшого шкільного віку: 1) азартні ігри для дорослих → 2) настільні азартні ігри для дорослих → 3) азартні настільні ігри з паперу для дорослих → 4) азартні настільні карткові ігри для дорослих → 5) настільні ігри для сімейного дозвілля → 6) дозвіллєві настільні ігри для дітей → 7) настільні ігри для дітей з освітнім потенціалом → 8) освітні настільні ігри для дітей дошкільного та молодшого шкільного віку. Обґрунтовано, що не кожна настільна гра є дидактичною, тому що настільні ігри створюють з первинною метою не навчання, виховання і розвитку дітей, а організації дозвілля, відпочинку, окультурення. Синтезовано й схарактеризовано зміст поняття «структура настільної гри» – це матерія обов’язкова, вільна й достатня, елементи якої є стійкими (незмінними) незалежно від матеріалу (сировини), умов та часу виготовлення та становлять собою цілісну ігрову систему. Висновки. З’ясовано, що структурними компонентами настільних ігор є: зміст (сюжет (вигаданий або з реального життя (суспільного, природного, предметного довкілля)) і правила (правила-функції, правила-норми, етос гри, ігрова культура)); умовний графічний план (кольористика, тип композиції, ілюстрації, знаки, символи, піктограми, композиція ігрового поля, рівень умовності графічного оформлення; комплектація (матеріал виготовлення, компоненти гри, їх кількість, вага, розміри, упакування, органайзер, доповнення). Вказано, що визначені структурні компоненти настільних ігор є спільними й стійкими впродовж усіх етапів еволюції. Визначено перспективи подальших досліджень у науковому обґрунтуванні класифікації настільних ігор, визначенні їх освітньо-розвивального потенціалу для дітей дошкільного та молодшого шкільного віку.

ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ЗАГАЛЬНИХ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИХ ЗДІБНОСТЕЙ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ ДО ВИВЧЕННЯ ФУНДАМЕНТАЛЬНИХ НАУК

2024-01-18T11:00:56+02:00

Мета статті – відтворити особливості розвитку загальних інтелектуальних здібностей здобувачів освіти до вивчення фундаментальних наук. У статті наголошено на тому, що розвиток загальних інтелектуальних здібностей здобувачів освіти передбачає формування таких ключових компетенцій, як логічне мислення, критичне мислення, проблемне мислення, творче мислення, комунікативні навички, навички самоорганізації та саморегуляції, навички критичної оцінки інформації, дослідницькі навички. Вказано на те, що загальний розвиток інтелектуальних здібностей здобувачів освіти до вивчення фундаментальних наук є важливим складником системи освіти, що сприяє формуванню компетентного, творчого і свідомого громадянина, здатного до самореалізації в сучасному світі. Методологія дослідження ґрунтується на тому, що фундаментальні науки, як-от фізика, хімія, біологія та математика, вивчають головні принципи, що лежать в основі всіх наукових дисциплін. Наукова новизна полягає в тому, що вивчення фундаментальних наук вимагає аналітичного, критичного та творчого мислення. Здобувачі освіти повинні вміти аналізувати інформацію, виявляти логічні зв’язки, здійснювати гіпотези та робити експерименти. Це може бути досягнуто за допомогою розвитку критичного, аналітичного й творчого мислення, проблемного навчання та сприяння творчості. Вивчення фундаментальних наук має свої переваги. Воно допомагає розвивати логічне мислення, критичне мислення та аналітичні вміння. Знання фундаментальних наук може використовуватися в багатьох галузях, включно з технологіями, медициною, науковими дослідженнями тощо. Також зроблено акцент на недоліках загальних інтелектуальних здібностей здобувачів освіти під час опанування певних компетентностей: відсутність мотивації, обмежена увага та концентрація, недостатня розвиненість критичного мислення, недостатні навички саморегуляції, відсутність передбачуваності, велика кількість абстрактних понять і термінів, незрозуміла методика викладання тощо. Вивчення фундаментальних наук допомагає здобувачам освіти розуміти природу світу навколо нас, розвивати науковий підхід до розв’язання проблем та навички критичного мислення.

ТЬЮТОРСЬКІ ТЕХНОЛОГІЇ РОЗВИТКУ СОЦІАЛЬНО-ОСОБИСТІСНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ УЧНІВ СТАРШИХ КЛАСІВ

2024-01-18T11:03:51+02:00

Мета статті – проаналізувати та схарактеризувати тьюторські технології, що сприяють розвитку соціально-особистісних компетентностей учнів старших класів. Методологія дослідження ґрунтується на поєднанні таких підходів: гуманістичного, що передбачає врахування індивідуальних особливостей кожного учня; системного, який дає нам змогу сприймати та аналізувати тьюторський процес як цілісну систем; синергетичного, який методологічно підсилює процес формування індивідуальності суб’єкта навчання і виховання, який займає активно-творчу позицію та демонструє волю до пошуку індивідуальної стратегії самовизначення в житті та самореалізації; діяльнісного, що ґрунтується на визнанні діяльності основою, засобом і вирішальною умовою розвитку особистості. Наукова новизна полягає в тому, що, використовуючи метод аналізу науково-педагогічної літератури, автором визначено тьюторські технології, що є інтегрованим комплексом, який зумовлює досягнення кінцевої мети – максимального, відповідно до індивідуальних особливостей учнів старших класів, рівня розвитку соціально-особистісних компетентностей. А також здійснено змістовну характеристику тьюторських технологій. Висновки. Тьюторська програма, що спроєктована тьютором або колективом тьюторів на основі методичної концепції тьюторського процесу й спрямована на розвиток соціально-особистісних компетентностей учнів старших класів, передбачає використання тьюторських технологій, а саме: технології індивідуальної освітньої траєкторії учня, технології портфоліо учня та технології проведення тьюторіалу. Це вимагає певних умов для їх реалізації, системності та структурованості, а також наявності тьюторської компетентності тьютора. Завдяки здатності вчителя-тьютора провадити тьюторську діяльність уможливлюється індивідуалізація освітнього процесу в старшій школі, що передбачає навчальний, виховний та розвивальний процеси.

ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ ІДЕНТИЧНОСТІ ЯК ОСОБИСТІСНОГО ЗМІНЮВАННЯ МОЛОДІ

2024-01-18T11:06:15+02:00

Мета статті – теоретично проаналізувати розуміння ідентичності як предмета психологічного дослідження. Методологія дослідження ґрунтується на дослідженнях П. В. Лушина та Т. Б. Карцевої щодо осмислення та вираження особистого «Я»; дослідженнях С. Л. Рубінштейна та К. А. Абульханової-Славської в контексті особистісної ідентичності виявляється в адаптивності, самоприйнятті та прийнятті інших, емоційному комфорті, інтернальності, домінантності; дослідженнях Г. В. Гарбузової особистісних змін у студентів які формуються в три етапи: адаптивний етап, етап стабільності та етап уточнення; дослідженнях Л. О. Матохнюк, Ю. Б. Максименка, що стосуються змін ідентичності особистості в інформаційному просторі, дослідженнях О. В. Шевченко щодо формування та становлення особистості як національна ідентичність. Наукова новизна дослідження полягає в розширенні уявлень про поняття «ідентичності» як особистісне змінювання, виокремленні структури особистісної ідентичності. Висновки. Особистісну ідентичність визначаємо як набір рис або інших індивідуальних рис, що характеризуються певною постійністю, або принаймні наступністю в часі й просторі, яка дає змогу диференціювати цього індивіда від інших людей. Становлення особистісної ідентичності – суто індивідуальний процес, особливий для кожної особистості. Значною мірою він визначається внутрішніми характеристиками особистості, впливом соціального середовища, підтримкою сім’ї, школи та навчального закладу. Аналіз психологічної літератури дає змогу стверджувати, що ідентичність формується й проявляється на психофізіологічному, психічному та особистісному рівнях.

ФОРМУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНО-МОВЛЕННЄВОЇ ОСОБИСТОСТІ МОЛОДШОГО ШКОЛЯРА ЗАСОБОМ ТЕКСТУ

2024-01-23T10:34:21+02:00

Мета статті полягає у розкритті особливостей роботи над текстом на уроках української мови, спрямованої на формування національно-мовленнєвої особистості молодшого школяра. Методологія дослідження базується на розумінні мови як засобу комунікації, єдності дидактичних та лінгводидактичних принципів навчання в умовах компетентнісного підходу. Компетентність передбачає комбінацію знань, умінь і навичок, досвіду й цінностей. Наукова новизна полягає у визначенні специфіки формування національно-мовленнєвої особистості молодшого школяра засобом тексту за Концепцією «Нова українська школа». Вказано, що сучасна початкова освіта змінила свої пріоритети у навчанні, вихованні учнів. Наскрізне виховання стало складовою частиною освітнього процесу. Учителю початкової школи слід побудувати роботу таким чином, щоб мовний, змістовий, художній аналізи тексту складали єдине ціле, що забезпечить текстоцентричний підхід у навчанні мови й читання. Автором розкрито сучасні позитивні тенденції у розвитку початкової освіти з означеного питання. З-поміж них названо такі: наскрізне виховання школярів, виокремлення громадянської та історичної освітньої галузі; організація класів з інклюзивним навчанням, що дає позитивні імпульси у вихованні в молодших школярів толерантності, поваги до дітей з особливими освітніми потребами; оволодіння учителями сучасних методів і прийомів навчання. Автором текст розглядається з погляду лінгводидактичної значущості, його впливу на читача з метою формування національно-мовленнєвої особистості. Вказано на добірку, вимоги та критерії до змісту тексту. З-поміж критеріїв такі: країнознавчий, мовний, едукаційний, доступний для вікової категорії учнів. Висновки. Текст є не тільки мовною, мовленнєвою одиницею чи зв’язним висловлюванням для читання, а й певним «кодом» у розумінні суспільних процесів, явищ навколишнього світу, вчинків людей, дітей. Він є засобом соціалізації особистості, «входження» її у реальний світ.