ВИКОРИСТАННЯ МЕМУАРІВ У ВИВЧЕННІ ПЕДАГОГІЧНИХ ДИСЦИПЛІН У ЗАКЛАДАХ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ

Анотація

Мета статті полягає у висвітленні шляхів використання мемуарів як джерела під час вивчення педагогічних дисциплін у закладах педагогічної освіти. Актуальність використання мемуарів в освітньому процесі пояснюється їх належністю до его-джерел, які мають властивість відображати особистісне бачення їх автором педагогічних ідей та реалій, що своєю чергою допоможе здобувачеві освіти їх кращому сприйняттю та усвідомленню. Робота з мемуарною літературою формує в майбутнього вчителя інформативну, дослідницьку та соціальну компетентності, розвиває критичне і педагогічне мислення. Характеризуючи мемуари, викладач звертає увагу на правила роботи з ними. Це передбачає з’ясування особи автора, його політичних поглядів, соціального, професійного статусів, рівня освіти, мети й обставин написання, порушеної тематики, хронологічних і локальних меж. Наголошується на необхідності врахування суб’єктивізму автора, можливі неточності, пов’язані з особливістю його пам’яті. Наукова новизна дослідження полягає в обґрунтуванні шляхів використання в освітньому процесі мемуарів з історії освіти і педагогіки, зокрема з історії Вінницької гімназії першої половини ХІХ ст., Шаргородського духовного училища 70–80-х рр. ХІХ ст., педагогічної діяльності М. Коцюбинського, М. Драгоманова, С. Русової та ін. Висновки. Використання мемуарів у вивченні педагогічних дисциплін має науково-пізнавальне, виховне та професійне значення. Мемуари актуалізують історико-педагогічну інформацію, віддзеркалюють «дух» епохи, її педагогічну культуру, ціннісне ставлення різних суспільних верств до освіти. Мемуари сприяють персоніфікації педагогіки, усвідомленню взаємозв’язку особистого і загального. Використання мемуарів допомагає уникати формалізму, догматизму, абстрактності викладання. Методика роботи з мемуарним джерелом передбачає їх читання та коментування, зіставлення та порівнювання з іншими джерелами, критичне оцінювання.