РОЗВИТОК ЕКОЛОГІЧНОЇ СВІДОМОСТІ СТУДЕНТІВ ІНФОРМАЦІЙНИМИ ЗАСОБАМИ
DOI:
https://doi.org/10.32782/academ-ped.psyh-2022-1.07Ключові слова:
інформаційні технології, екологічний світогляд, екологічна свідомість, екологічна компетентність, культура безпеки життєдіяльності майбутніх фахівцівАнотація
Світовий процес інформатизації суспільства, а також події, що відбуваються в Україні, вимагають суттєвих змін у багатьох сферах діяльності держави. Насамперед це стосується реформування освіти. Нині загальнодержавними програмами передбачено забезпечення розвитку освіти на основі нових прогресивних концепцій, запровадження в освітній процес новітніх педагогічних технологій та наукових досягнень, створення нової системи інформаційного забезпечення освіти, входження України у трансконтинентальну систему комп’ютерної інформації. Інформаційні технології якісно змінюють ключові ресурси розвитку: це уже не простір із закріпленим на ньому виробництвом, а насамперед мобільні фінанси та інтелект. Саме вони чинять безпосередній вплив на формування особистісного зросту людини, її професійний контент і самоорганізацію, емоційно-психологічну зрілість та свідомість тощо. Одним із основних факторів забезпечення стабільності та соціальної освіченості громадян країни є культура безпеки, формування і розвиток якої – актуальна проблема сьогодення. Комплексний та системний розвиток культури безпеки дозволить значно підвищити підготовленість населення, рівень екологічного, трудового та патріотичного виховання, скоротити людські втрати, матеріальні збитки від надзвичайних ситуацій. Екологічна освіта найбільш успішно може здійснюватися тільки безперервно й у відповідності до соціально- психологічних періодів розвитку особистості: дитсадок – школа – коледж – ЗВО. Створення такої системи екологічної освіти повинно бути закріпленим як основа державної екологічної політики як конституційної норми із застосуванням засобів інформаційних технологій. Випускники закладів вищої освіти, а саме їм належить майбутнє нашого народу, після засвоєння навичок базової природоохоронної освіти повинні мати високий рівень екологічної культури, що є, своєю чергою, складником загальної культури людини, та професійно підходити до вирішення екологічних проблем з позиції свого фаху. Як відомо, за допомогою екологічної освіти формується колективний інтелект суспільства, що може передбачати (прогнозувати) людську діяльність і процеси, які відбуваються у природі, і певним шляхом керувати ліквідацією кризових явищ. Саме завдяки екологічній освіті формується інша система цінностей людини, яка наголошує на нематеріальному багатстві і солідарності, і велика відповідальність людства за екологічний стан рідної держави; забезпечується більш високий рівень життя в результаті стійкого розвитку шляхом впровадження у цю систему засобів інформаційних технологій. Для підвищення якості життя нам необхідні більш досконалі знання, які необхідно втілити засобами інформаційних технологій на міжнаціональному рівні.
Посилання
Acquadro Maran D., Begotti T.A. (2020). Circle of Violence: Are Burnout, Disengagement and Self-Efficacy in Non-University Teacher Victims of Workplace Violence New and Emergent Risks? Applied Sciences, 10(13), 45–95. DOI: 10.3390/app10134595.
Andrews B., Watson P.J., Chen Z.J., Morris R.J. (2017). Postmodernism, positive psychology and posttraumatic growth within a Christian ideological surround. The Journal of Positive Psychology, 12(5), 489–500. DOI: 10.1080/17439760.2016.1228004.
Catherine Juneau, Nicolas Pellerin, Elliott Trives, Matthieu Ricard, Rébecca Shankland and Michael Dambrun. (2020). Reliability and validity of an equanimity questionnaire: the two-factor equanimity scale (EQUA-S). Peer J 8(3): e9405. DOI:10.7717/peerj.9405.
Chagovets A., Chychuk A., Bida O., Kuchai O., Salnyk I., & Poliakova I. (2020). Formation of Motivation for Professional Communication among Future Specialists of Pedagogical Education. Revista Romaneasca Pentru Educatie Multidimensionala, 12(1), 20–38. URL: https://doi.org/10.18662/rrem/197.
Dagani J., Buizza C., Ferrari C., & Ghilardi A. (2020). Psychometric validation and cultural adaptation of the Italian medical student stressor questionnaire. Current Psychology. DOI: 10.1007/s12144-020-00922-x.
Grub E., Wydra G., Kaefer M. & Koellner V. (2017). Changes of Motor Balance in the Course of an Inpatient Psychosomatic Rehabilitation. Die Rehabilitation, 56(6), 389–396. DOI: 10.1055/s-0043-121279.
Gurevich R.S. (2015). Formation of educational information environment for the training of skilled workers in vocational schools: a monograph [Formation of an educational information environment for the training of skilled workers in vocational schools]. Vinnytsia: Planer LLC, 234–271.
Hou H., Chin T.C., Slemp G.R., Oades L.G. (2021). Wellbeing Literacy: Conceptualization, Measurement, and Preliminary Empirical Findings from Students, Parents and School Staff. Int J Environ Res Public Health. Feb 4; 18(4):1485. DOI: 10.3390/ijerph18041485. PMID: 33557351.
Konoshevskyi L.L. (2011). Obrobka psykholohichnykh doslidzhen zasobamy IKT: navchalno-metodychnyi posibnyk [Processing of psychological researches by means ICT]. Vinnytsia: TOV Firma «Planer», 200.
Kuchay O.V. (2014). Conceptual principles of training future teachers by means of multimedia technologies: a textbook. Cherkasy: publisher Chabanenko Yu.A., 61.
Kuzminskyi A.I., Bida O.A., Kuchai O.V., Yezhova O.V., & Kuchai T.P. (2019). Information Support of Educationalists as an Important Function of a Postgraduate Education System. Revista Romaneasca Pentru Educatie Multidimensionala, 11(3), 263–279. URL: https://doi.org/10.18662/rrem/150.
Laczkovics C., Fonzo G., Bendixsen B., Shpigel E., Lee I., Skala K., Prunas A., Gross J., Steiner H., & Huemer J. (2018). Defense mechanism is predicted by attachment and mediates the maladaptive influence of insecure attachment on adolescent mental health. Current Psychology, 39(4), 1388–1396. DOI: 10.1007/s12144-018-9839-1.
Mashbits’ Y.I. (2019) «Psikhologíchní mekhanízmi í tekhnologíya navchannya» : vibranní stattí. Kiev : Interservis, 208.
Mat Ruzlin A.N., Chen X.W., Yunus R.M., Samsudin E.Z., Selamat M.I., Ismail Z. (2021). Promoting Mental Health During the COVID-19 Pandemic: A Hybrid, Innovative Approach in Malaysia. Front Public Health. Oct 6; 9:747953. DOI: 10.3389/fpubh.2021.747953. eCollection 2021. PMID: 34692630.
Meng X., D’Arcy C. (2016). Coping strategies and distress reduction in psychological well-being? A structural equation modelling analysis using a national population sample. Epidemiol Psychiatr Sci. Aug; 25(4): 370–383. DOI: 10.1017/S2045796015000505. Epub 2015 Jun 16. PMID: 26077164.
Olalla-Soler C. (2018). Using electronic information resources to solve cultural translation problems. Journal of Documentation, 74(6), 1293–1317. DOI: 10.1108/JD-02-2018-0033.
Semenikhina O.V., Yurchenko A.A., Sbrueva A.A., Kuzminsky A.I., Kuchay O.V., Bida O.A. (2020). Open digital educational resources in the field of IT: quantitative analysis. Information technologies and teaching aids, 75(1), 331–348. DOI: https://doi.org/10.33407/itlt.v75i1.3114.
Trudel-Fitzgerald C., Millstein R.A., von Hippel C., Howe C.J., Tomasso L.P., Wagner G.R., & VanderWeele T.J. (2019). BMC Public Health. 19; 19 (1): 1712. DOI: 10.1186 / s12889-019-8029-х.
Tuason M.T., Güss C.D., Boyd L. (2021). Thriving during COVID-19: Predictors of psychological well-being and ways of coping. PLoS One. Mar 15; 16(3):e0248591. DOI: 10.1371/journal.pone.0248591. eCollection. PMID: 33720985.
Viznyuk IM (2019). Introduction of PKKPT in the educational and informative environment of distance learning under the program “Macromedia flash”. Technologies of Intelligence Development, Vol. 3, 3 (24), 23–46. URL: from ttp: //psytir.org.ua/index.php/technology_intellect_develop/article/view/459.
Westerhof G.J., Bohlmeijer E.T. (2016). Can We Increase Psychological Well-Being? The Effects of Interventions on Psychological Well-Being: A Meta-Analysis of Randomized Controlled Trials. Weiss LA: PLoS One. Jun 21; 11(6):e0158092. DOI: 10.1371/journal.pone.0158092. eCollection 2016. PMID: 27328124.
