ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ДІВЧАТ ТА ЖІНОК З СИМПТОМАМИ ДИСМЕНОРЕЇ
DOI:
https://doi.org/10.32782/academ-ped.psyh-2025-1.35Ключові слова:
симптоми дисменореї, самоставлення, психічні стани, образ власного тіла, суб’єктивне благополуччяАнотація
Мета статті полягає у дослідженні психологічних особливостей жінок з симптомами дисменореї та визначенні взаємозв’язку між інтенсивністю симптомів і психоемоційним станом особистості. У досліджені взяли участь 99 респонденток, вік яких коливався від 18 до 60 років. Усі опитувані були жіночої статі відповідно до вимог теми дослідження. Опитування поширювалося серед найрізноманітніших категорій жінок у різних областях України. Методологія дослідження базується на використанні комплексу психодіагностичних методик: «Тест-опитувальник самоставлення» В.В. Століна, «Методика домінуючих психічних станів» Л.В. Кулікова, «Тест на образ власного тіла» О.А. Скугаревського та С.В. Сивухи, методика «Когнітивні особливості суб’єктивного благополуччя (КОСБ-3)» О.В. Калюка та О.В. Савченко. Для підвищення достовірності результатів дослідження проводилося анонімно та дистанційно, а питання, що мали на меті зібрати інформацію медичного характеру, були позначені як необов’язкові, і жінки відповідали на них тільки за власним бажанням. Наукова новизна полягає у встановленні взаємозв’язку між інтенсивністю симптомів дисменореї та психологічними характеристиками особистості, зокрема рівнем самооцінки, суб’єктивного благополуччя та домінуючими психічними станами. Висновки. Виявлено тісний взаємозв’язок між інтенсивністю симптомів дисменореї та негативними психологічними чинниками – емоційним станом, самооцінкою, задоволеністю життям і якістю сну у жінок. Що вищою була інтенсивність симптомів, то гірший психологічний стан фіксувався у жінки, особливо в аспектах сприйняття тіла, задоволеності життям і міжособистісними стосунками, а також підвищеної тривожності, напруженості та емоційної нестійкості. Крім того, встановлено значущий вплив соціальної підтримки на загальне самопочуття жінок із дисменореєю, що вказує на необхідність розробки спеціалізованих програм психологічної допомоги.
Посилання
Ambresin A., Belanger R., Chamay C., Berchtold F., Narring N. Body dissatisfaction on top of depressive mood among adolescents with severe dysmenorrhea. Journal of Pediatric and Adolescent Gynecology. 2012. № 25 (1). P. 19–22.
Armour M., Parry K., Manohar N., Holmes K. The prevalence and academic impact of dysmenorrhea in 21 573 young women: a systematic review and meta-analysis. Journal of Women’s Health. 2019. № 28 (8). P. 1161–1171.
Bloom L.J., Shelton J.L., Michaels A.C. Dysmenorrhea and personality. Journal of Personality Assessment. 1978. № 42 (3). P. 272–276.
Chaika G.V., Konkov D.G., Taran O.A., & Markevich B.O. Differences in anthropometric, somatotypic and body composition parameters in girls with primary dysmenorrhea. Reproductive Endocrinology. 2021. № 1 (57). С. 29–36. URL: https://dspace.vnmu.edu.ua/123456789/5240.
Chen C., Draucker C., Carpenter J. What women say about their dysmenorrhea: a qualitative thematic analysis. BMC Women’s Health. 2018. № 18 (1). P. 47. DOI: 10.1186/s12905-018-0538-8.
Dong Y., Li M., Hong Y., Li W. Insight into Dysmenorrhea Research from 1992 to 2022: А Bibliometric Analysis. Journal of Pain Research. 2023. № 16. P. 3591–3611. DOI: 10.2147/JPR.S430233.
Holmlund U. The experience of dysmenorrhea and its relationship to personality variables. Acta Psychiatrica Scandinavica. 1990. № 82(2). P. 182–187.
Jones A., Hockley J., Hyde C., Gorman D. Genome-wide association analysis of pain severity in dysmenorrhea identifies association at chromosome 1p13.2, near the nerve growth factor locus. Pain. 2016. № 157 (11). P. 2571–2581. DOI: 10.1097/j.pain.0000000000000678.
Pakpour A., Kazemi F., Alimoradi Z., Griffiths M. Depression, anxiety, stress, and dysmenorrhea: a protocol for a systematic review. Systematic Reviews. 2020. № 9 (1). P. 65. URL: http://surl.li/tkaab.
Todd M. A mediational model linking objectified body consciousness, symptoms of depression, and perceptions of self-efficacy in women. Alliant International University. Los Angeles, USA, 2007. P. 10–55.
Vlachou E., Owens D., Lavdanit M. Prevalence, wellbeing, and symptoms of dysmenorrhea among university nursing students in Greece. Diseases (Basel, Switzerland). 2019. № 7 (1). P. 5. DOI: 10.3390/diseases7010005.
Wang L., Wang X., Wang W., Chen C. Stress and dysmenorrhoea: a population-based prospective study. Occupational and Environmental Medicine. 2004. № 61 (12). P. 1021–1026. DOI: 10.1136/oem.2003.012302.