КОГНІТИВНИЙ КОМПОНЕНТ КРЕАТИВНОСТІ ОСОБИСТОСТІ ЮНАЦЬКОГО ВІКУ

Анотація

Мета статті полягає у визначенні психологічних особливостей когнітивного компонента креативності особистості юнацького віку. Методологія дослідження ґрунтується на генетико-моделюючому методі С. Максименка, стратегіальному підході до творчого мислення В. Моляко, фундаментальних дослідженнях у галузі психології творчих здібностей. Наукова новизна дослідження полягає в розширенні уявлень про когнітивний компонент креативності особистості юнацького віку як психологічного механізму ідентифікації особистості такого віку. Висновки. Під когнітивним компонентом креативності ми розуміємо складник креативності, що є проявом інтелектуальної обдарованості й пошуково-перетворювальної активності особистості юнацького віку, що полягає у здатності суб’єкта самостійно висувати проблеми, нешаблонно їх вирішувати, генерувати велику кількість оригінальних ідей. Соціально-психологічними та віковими передумовами розвитку креативності в юнацькому віці є прагнення юнаків та дівчат до самоідентифікування, що проявляється в активній рефлексії, інтроспекції та пошуково-перетворювальній діяльності, результати якої конституюють суб’єктність юнака або ж дівчини. Когнітивний компонент креативності особистості юнацького віку пов’язана з високим рівнем інноваційності, орієнтацією молоді на майбутнє, готовністю ризикувати заради успіху й оптимістичним прогнозом щодо власної успішності. Юнаки та дівчата з високим рівнем креативності використовують у вирішенні проблемних ситуацій різнобічні ресурси інтелектуальної діяльності: наочне уявлення та візуалізацію, предметне моделювання та конструювання, творче перетворення та мають виражений холістичний когнітивний стиль, за якого вагому роль відіграє експеріентальний досвід опрацювання інформації.