ПРОФЕСІЙНА ЕТИКА ФОРМУВАННЯ ТА РЕПРЕЗЕНТАЦІЇ ЦИФРОВОГО ІМІДЖУ ПРАКТИЧНОГО ПСИХОЛОГА В УМОВАХ ДІДЖИТАЛІЗАЦІЇ СУСПІЛЬСТВА

Анотація

Мета статті – теоретичне узагальнення етичних засад формування та репрезентації цифро- вого іміджу практичного психолога в умовах діджиталізації суспільства, а саме: уточнення сутності поняття «цифровий імідж психолога» та його структурних компонентів; систематизація типових етичних ризиків, що виникають у процесі цифрової самопрезентації фахівця; обґрунтування принципів етично відповідального фор- мування цифрового іміджу психолога; розроблення практико-орієнтованих рекомендацій для фахівців і закладів професійної підготовки. Методологія. Аналіз, синтез і систематизація наукових публікацій, порівняльний аналіз етичних кодексів і настанов щодо цифрових форматів психологічних практик, категоріальний аналіз понять «імідж», «цифровий імідж», «професійна етика». Наукова новизна. Виокремлено компоненти цифрового іміджу психолога (контентний, комунікативний, візуальний, репутаційний); систематизовано ризики цифрової самопрезентації (порушення конфіденційності, подвійні стосунки, псевдонауковий контент, стирання межі особистого й професійного, комерціалізація довіри); уперше запропоновано модель етично відповідального цифрового іміджу, побудовану на принципах автентичності, поінформованої згоди, компетентності та цифрової гігієни, а також визначено практичні орієнтири для закладів підготовки психологів і професійних асоціацій. Висновки. Цифровий імідж психолога потребує окремого етичного регулювання, що доповнює класичні деонтологічні кодекси нормами цифрової взаємодії, а підготовка психологів має формувати навички рефлексивного й етично виваженого цифрового самопредставлення