ХУДОЖНЬО-ПЕДАГОГІЧНА БЕСІДА ЯК МЕТОД ОПРАЦЮВАННЯ ВОКАЛЬНО-ХОРОВИХ ТВОРІВ У ПРОФЕСІЙНІЙ ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ-МУЗИКАНТІВ
DOI:
https://doi.org/10.32782/academ-ped.psyh-2026-10.32Ключові слова:
художньо-педагогічна бесіда, вокально-хоровий твір, дисципліни вокально-хорового циклу, майбутній педагог-музикант, художня інтерпретація, вокально-виконавська підготовка, хорове диригування, педагогічна комунікаціяАнотація
Мета статті полягає в теоретичному обґрунтуванні художньо-педагогічної бесіди як методу опрацювання вокально-хорових творів у професійній підготовці майбутніх педагогів-музикантів, визначенні її змісту, структурних компонентів і послідовності реалізації у процесі вокально-виконавської та диригентсько- хорової підготовки. Методологія дослідження ґрунтується на положеннях музичної педагогіки, теорії художньої інтерпретації, вокально-педагогічної та диригентсько-хорової підготовки, а також на розумінні діалогічної взаємодії як засобу професійного осмислення музичного твору. Використано теоретичний аналіз і узагальнення наукових положень, порівняння, структурно-функціональний аналіз, педагогічне моделювання та практико-орієнтований методичний аналіз роботи з вокально-хоровим репертуаром. Наукова новизна полягає в теоретичній конкретизації художньо-педагогічної бесіди як цілісного методу інтегрованого опрацювання вокально-хорового твору, спрямованого на послідовне переведення художньо-смислового осмислення у слухові, вокально-виконавські, диригентські та педагогічні рішення. Визначено п’ять взаємопов’язаних рівнів реалізації методу: художньо-смислове осмислення, інтонаційно-слухове моделювання, вокально-виконавське рішення, диригентське втілення та педагогічна вербалізація. Запропоновано класифікацію художньо-смислових, інтонаційно-слухових, вокально-виконавських, диригентсько-виконавських і рефлексивно-педагогічних запитань. Обґрунтовано інтегрувальну роль принципу «чую – співаю – показую – пояснюю», що відображає перехід від внутрішнього слухового уявлення до вокального й диригентського втілення та педагогічного пояснення. Висновки. Художньо-педагогічна бесіда може розглядатися як перспективний метод інтегрованого опрацювання вокально-хорових творів, оскільки створює методичні передумови для взаємозв’язку художньої інтерпретації, вокальної техніки, диригентського жесту та професійно-педагогічної комунікації. Її застосування спрямоване на формування в майбутнього педагога-музиканта здатності самостійно знаходити, аргументувати та педагогічно передавати виконавське рішення
Посилання
Ляшенко О. Д., Лабінцева Л. П. Формування фахової компетентності майбутніх учителів музичного мистецтва. Наукові записки Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка. Серія: Педагогічні науки. 2015. Вип. 139. С. 83–87.
Овчаренко Н. А. Теоретико-методологічні засади професійної підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва до вокально-педагогічної діяльності : дис. ... д-ра пед. наук. Київ, 2016.
Петрикова О. П. Методика формування вокальної культури майбутніх учителів музичного мистецтва. Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах. 2021. Вип. 76. С. 184–188.
Світайло С. В. Методичний дискурс диригентсько-хорової підготовки вчителя музичного мистецтва. Освітологічний дискурс. 2019. № 1–2(24–25). С. 259–271. DOI: https://doi.org/10.28925/2312-5829.2019.1-2.259271.
Чугунова М. М. Робота над хоровою партитурою у диригентсько-хоровій підготовці майбутнього вчителя музичного мистецтва. Професійна мистецька освіта і художня культура: виклики ХХІ століття : матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної конференції, 14–15 квітня 2016 р. Київ, 2016. С. 727–734.
Regier B. J., Scherer A. D., Silvey B. A., Baughman M. Undergraduate Choral Conducting Courses: Examining Students’ Practice Behaviors and Instructors’ Pedagogy. Journal of Music Teacher Education. 2022. Vol. 31, No. 3. P. 66–80. DOI: https://doi.org/10.1177/10570837221076382.
Grey A. N. Conducting and Rehearsal Skills in Preservice Music Education: A Review of the Literature. Journal of Music Teacher Education. 2022. Vol. 32, No. 1. P. 82–94. DOI: https://doi.org/10.1177/10570837221091223
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
