ФІЗІОЛОГО-БІОХІМІЧНІ МЕХАНІЗМИ СТІЙКОСТІ PLANORBARIUS CORNEUS L. ДО ВПЛИВУ ХІМІЧНИХ СТРЕСОРІВ ВІЙНИ

Анотація

Російсько-українська війна, яка почалась у 2014 році, та яка й досі триває, має численні наслідки не лише з гуманітарної, політичної та економічної точок зору, але і з точки зору впливу на різнотипні екосистеми, у тому числі водні. Основні аспекти цього впливу включають забруднення, фізичне пошкодження, втрату біорізноманіття, міграцію видів, зміну якості води. Бойові дії призвели до руйнування інфраструктури, у результаті чого у водойми потрапили нафтопродукти, хімічні речовини та інші забруднювачі. Таке забруднення може шкодити місцевим водним організмам, змінюючи хімічний склад води й призводячи до гибелі риб та інших водних істот. Бомбардування та інші військові дії можуть призвести до фізичного пошкодження річок, озер та інших водойм. Зміна русла річки або знищення прибережних зон може порушити природні процеси та створити перепони для нормальної життєдіяльності водних екосистем. Забруднення та фізичне пошкодження можуть призвести до гибелі різноманітних видів, що знижує біорізноманіття водних екосистем. Несприятливі умови в деяких районах можуть змушувати риб та інші водні організми мігрувати в інші місця, шукаючи кращих умов для життя. До найбільш розповсюджених забруднювачів війни та військових дій можна віднести сполуки важких металів. Коли дані сполуки потрапляють у водойми, вони можуть взаємодіяти з різними компонентами екосистем. Важкі метали можуть бути токсичними для риб, молюсків, ракоподібних та інших водних організмів. Це може призвести до зниження популяцій деяких видів і зміни екологічних балансів. Деякі важкі метали можуть накопичуватися в тканинах організмів. Така біоакумуляція може призвести до накопичення токсичних рівнів металів у верхівках харчового ланцюга, включаючи риб, які потім споживаються людьми. Якщо забруднена вода використовується для пиття або іригації, важкі метали можуть отруїти людей або потрапити до продуктів харчування. Унаслідок викидів і забруднень якість води може погіршитися, що призведе до проблем із водопостачанням, та зросте ризик здоров’ю людей. Хоча припинення війни дозволить природі почати самовідновлення, деякі наслідки будуть довготривалими. Повне відновлення водних екосистем потребуватиме великих зусиль, включаючи спеціалізовані екологічні проєкти та залучення науковців для моніторингу та відновлення екосистем. Методологія дослідження. Для реалізації дослідження було застосовано стандартні гідрохімічні та гідробіологічні методи та методики. Для постановки еколого-токсикологічного експерименту керувались уже існуючими працями вітчизняних та зарубіжних науковців. Наукова новизна. Проведені багатоетапні дослідження щодо визначення передових хімічних забруднювачів водних об’єктів, які мають військове походження та подальше встановлення фізіолого-біохімічних механізмів стійкості гідробіонтів до їх впливу, мають системний та інноваційний характер, а також беззаперечне практичне значення для подальшого відновлення постраждалих гідроекосистем. Висновки. Забруднення гідроекосистем унаслідок військової діяльності призвело до підвищеного вмісту сполук важких металів, особливо міді. Адже мідь використовується в деяких типах військового обладнання та техніки, а також як компонент у виробництві підривних речовин. При впливі міді виявлена тенденція до збільшення каротиноїдних пігментів і загального білка в гемолімфі при концентраціях 1/8CL50 та 1/4CL50. При концентрації міді 1/2CL50 виявлено зниження вмісту обговорюваних показників у молюсків.