СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ АНАЛІЗ ЗАГАЛЬНОНАУКОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ

Анотація

Мета статті полягає у виявленні змісту, функцій та структури загальнонаукової компетентності як невід’ємної частини професійної та життєвої компетентностей здобувачів вищої освіти. Методологія дослідження ґрунтується на положеннях про структуру особистості та її професійне становлення, концепції безперервної і цілісної професійної підготовки кадрів, реалізації системного підходу як евристично потужного засобу пізнання психологічних та педагогічних процесів, теоретико-практичних аспектах формування і розвитку загальнонаукової компетентності, здійснення її коректного структурно-функціонального аналізу. Наукова новизна полягає у тому, що на підставі аналізу наукової літератури, дослідження особливостей, змісту та ролі загальнонаукової компетентності для професійного і життєвого становлення людини, результатів емпіричного дослідження виділено функції досліджуваної особистісної характеристики виокремлено її компонентний склад, побудовано структуру загальнонаукової компетентності, яка враховує чинники, що впливають на рівень її сформованості, такі як мотиваційна та емоційно-вольова сфери, рівень розвитку психічних процесів та нахили особистості. Висновки. Загальнонаукова компетентність – це особистісна характеристика, яка формується і розвивається протягом усього життя людини, підґрунтям якої є сукупність набутих під час навчання та самоосвіти загальнонаукових знань із низки природничо-фундаментальних, технічних і соціально-гуманітарних наук. Аналіз наукових джерел та існуючих досліджень дав змогу виокремити низку функцій, що виконує загальнонаукова компетентність, а саме: розвиваючу, мисленнєву, комунікаційну, інформаційну, творчу, самоактуалізаційну. Узагальнення та систематизація зазначених функцій дали змогу встановити структуру загальнонаукової компетентності, яка включає змістовно-операційну, мисленнєво-аналітичну, комунікаційну та творчо-генераційну компоненти, що тісно взаємопов’язані між собою та доповнюють одна одну. Проведене дослідження встановило низьку мотивацію здобувачів вищої освіти щодо формування власної загальнонаукової компетентності, а також виявило недостатній рівень сформованості їхньої емоційно-вольової сфери, що проявляється у їхньому небажанні здійснювати вольові зусилля щодо розвитку та вдосконалення зазначеної особистісної характеристики.