АНАЛІЗ ВНУТРІШНЬОЇ РЕСУРСНОСТІ ПЕДАГОГІВ ЯК УМОВА ПОДОЛАННЯ СТРЕСОГЕННИХ СИТУАЦІЙ В УМОВАХ ВІЙНИ

Анотація

Мета статті – проаналізувати внутрішню ресурсність педагогів як умову подолання стресогенних ситуацій в умовах воєнного сьогодення. Під час війни педагоги як професійна група є психологічно уразливою, оскільки працюють в умовах невизначеності й зазнають впливу низки травмувальних чинників. Водночас вони виконують суспільну місію наставництва й у такий спосіб покликані запропонувати ефективні зовнішні ресурси для розвитку життєстійкості та резильєнтності учасників освітньої взаємодії. Ці обставини актуалізують проблему аналізу внутрішньої ресурсності педагогів як умови для подолання складних життєвих проблем. Методологія ґрунтується на феноменологічному підході, який розглядає людину як складну цілісність. Емпіричні дані отримано шляхом психодіагностики за методикою Мулі Лаада BASIC Ph. Наукова новизна. Отримані результати емпіричного дослідження дали змогу уточнити домінантні внутрішні ресурси, які педагоги використовують у подоланні стресогенних ситуацій. Висновки. Пріоритетними для педагогів у вирішенні складних життєвих ситуацій є ресурси віри й світоглядно-ціннісних переконань, когнітивних стратегій та пізнавальних практик та повсякденної фізичної діяльності. Також педагоги у подоланні психотравмувальних ситуацій удаються до використання тілесних ресурсів у формі фізичної повсякденної праці. Недостатньо респондентами використовуються ресурси емоцій та почуттів, уяви і творчості, спілкування й соціальної підтримки. Зазначено, що відсутність балансу у використанні внутрішніх ресурсів є негативним чинником, який свідчить про неспроможність педагогів ефективно долати психотравмувальні ситуації. Відновлення й розвиток внутрішніх ресурсів сприяють розвитку усвідомлення життя. Вони поповнюються на основі попереднього успішного досвіду, вдалої соціальної комунікації, можливості використання отриманих знань у практичній і творчій діяльності. У кожній конкретній ситуації педагоги використовують свій індивідуальний набір внутрішніх ресурсів. Окреслені зауваги актуалізують потребу розроблення низки заходів психокорекції та психологічної підтримки педагогів у вирішенні ними ситуацій психотравмувального характеру в умовах воєнного часу.