ЗМІСТОВИЙ КОМПОНЕНТ СИСТЕМИ ФОРМУВАННЯ КУЛЬТУРИ АКАДЕМІЧНОЇ ДОБРОЧЕСНОСТІ МАЙБУТНІХ ДОКТОРІВ ФІЛОСОФІЇ
DOI:
https://doi.org/10.32782/academ-ped.psyh-2024-1.11Ключові слова:
змістовий компонент, аспірант, культура академічної доброчесності, науковий керівник, університетське середовище, освітньо-науковий процесАнотація
У статті висвітлено структуру змістового компоненту формування системи формування культури академічної доброчесності на ІІІ освітньо-науковому рівні в українських ЗВО. Мета – характеристика змістового компоненту системи формування культури академічної доброчесності майбутніх докторів філософії у процесі їхньої професійної підготовки. Методологія. Робота використовує різноманітні наукові методи, такі як індукція та дедукція, аналіз і синтез, абстрагування та конкретизація. У процесі дослідження використано різні методи аналізу, включаючи теоретичний, описовий, обробку та інтерпретацію. Також використано додаткові прийоми, такі як спостереження, класифікація та систематизація. Наукова новизна полягає у тому, що вперше запропоновано триелементну побудову змістового компоненту системи формування культури академічної доброчесності майбутніх докторів філософії у процесі їхньої професійної підготовки; дано характеристику розроблення аксіологічно значущого середовища в закладах вищої освіти, науково-методичної діяльності з випусковою кафедрою, зокрема з науковим керівником, навчально-дослідницьких заходів із майбутніми аспірантами. Висновки. Суттєвий компонент у формуванні культури академічної доброчесності серед майбутніх докторів філософії проявляється через різні сфери діяльності на трьох рівнях. По-перше, це охоплює проєктування аксіологічно значущого середовища закладів вищої освіти. Другий рівень включає науково-методичну роботу факультету, включаючи наукових керівників, які залучені до підготовки майбутніх докторів філософії. Третій рівень охоплює навчально-дослідницькі заходи з майбутніми докторами філософії. Побудова цієї системи передбачає як проєктування відповідного освітньо-наукового середовища, так і взаємодію з ключовими учасниками цієї системи. Розвиток майбутніх докторів філософії відбувається на різних етапах у межах нашої системи, починаючи з адаптивно-пізнавального етапу, де вони пристосовуються до академічного середовища. На етапі діяльності та технологій вони формують свою позицію та демонструють цінності професії через участь у різних видах діяльності. Роль науково-педагогічного складу змінюється з кураторської на співпрацю, де аспіранти беруть ініціативу, керуючись культурою академічної доброчесності.
Посилання
Батечко Н., Михайліченко М. Феномен академічної доброчесності в контексті синергії наукових піходів. Освітологія. 2019. № 8. С. 26–33.
Гаруст Ю., Павленко Б. Академічна доброчесність – шлях до захисту інтелектуальної власності українських науковців. Правові горизонти. 2017. С. 88–95.
Згуровський М. Дипломована псевдоосвіта, або Суперечності перехідного періоду у сфері вищої освіти України. Дзеркало тижня. 2006. URL: http://gazeta.dp.ua/EDUCATION/diplomovana_psevdoosvita_abo_superechnosti_perehidnogo_periodu_u_sferi_vischoyi_osviti_ukrayini.html
Малогулко Ю.В., Затхей М.В. Проблеми академічної доброчесності у вищих навчальних закладах. Матеріали XLVII науково-технічної конференції підрозділів ВНТУ. 2018. URL: https://conferences.vntu.edu.ua/index.php/all-hcvr/all-hcvr-2018/paper/view/3857
Меняйло В.І. Теоретичні і методичні засади підготовки майбутніх докторів філософії до дослідницько-інноваційної діяльності : дис. … д.пед.н. : 13.00.04. Запоріжжя, 2020. 756 с.
Тицька Я. Академічна доброчесність та академічна відповідальність у забезпеченні якості освіти. Теорія держави та права. 2018. № 11. С. 192–195.
Bologna Seminar Doctoral Programmes for the European Knowledge Society. Salzburg, 3–5 February 2005. European University Association. URL: https://eua. eu/downloads/publications/salzburg%20recommendations%202005.pdf
Descriptors defining levels in the European Qualifications Framework (EQF). European Comission. URL: https://ec.europa.eu/ploteus/en/content/descriptors
Doctoral Education – Taking Salzburg Forward. Implementation and New Challenges. Brussels : EUA, 2016. 8 p. URL: https://www.eua cde.org/downloads/publications/2016_euacde_doctoral-salzburg-implementation-new challenges.pdf
Exploration of the implementation of the Principles for Innovative Doctoral Training in Europe: Final Report European Commission, DGRTDReference: ARES (2011) 932978. URL: https://ris.utwente.nl/ws/portalfiles/portal/5141476
Lisbon European Council 23 and 24 March 2000. Presidency Conclusions. European Parliament. URL: http://www.europarl.europa.eu/summits/lis1_en.htm
Salzburg II Recommendations. European Universities’ Achievements since 2005 in Implementing the Salzburg Principles. Brussels: EUA, 2010. 8 p. EUA. URL: https://eua.eu/downloads/publications/salzburg%20ii%20recommendations%202010. Pdf
Standards and Guidelines for Quality Assurance in the European Higher Education Area (ESG). Brussels : CS Ltd., 2015. 32 p.