ОСОБЛИВОСТІ ПРОЯВУ РОЗЛАДУ ДЕФІЦИТУ УВАГИ З ГІПЕРАКТИВНІСТЮ У ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/academ-ped.psyh-2024-1.28

Ключові слова:

РДУГ, розлад дефіциту уваги з гіперактивністю, старший дошкільний вік, педагогічна психологія, соціальні аспекти, теоретичні засади, психологічні аспекти, вікові особливості

Анотація

Мета наукової роботи полягає у систематичному аналізі та висвітленні основних теоретичних аспектів прояву розладу дефіциту уваги з гіперактивністю (РДУГ) у дітей старшого дошкільного віку та приверненні уваги до важливості виявлення РДУГ у дошкільному віці для вчасної корекції розладу, що покращить саморегуляцію, самопочуття, поведінку, соціалізацію, здатність до навчання дитини та зменшить вірогідність коморбідних розладів у майбутньому. Вивчено та представлено особливості психологічного розвитку дітей даної вікової категорії. Проаналізовано вплив розладу на соціальну, емоційну, особистісну сфери життя старшого дошкільника. Детально проаналізовано останні наукові дослідження, пов’язані з вивченням РДУГ у дошкільників. Методологія. Дослідження базується на ретельному аналізі відомих наукових джерел, що стосуються психологічних (увага та концентрація, емоційна регуляція, самооцінка), соціальних (міжособистісні відносини, адаптація, розвиток соціальних навичок, здатність до навчання) аспектів РДУГ. Методи включають огляд наукової літератури, аналіз психологічних моделей та теорій, що пояснюють прояви РДУГ у дітей старшого дошкільного віку. Наукова новизна полягає в огляді та аналізі теоретичних концепцій, пов'язаних із проявами РДУГ у дітей старшого дошкільного віку. Вона дає змогу узагальнити наявні знання та висвітлити ключові аспекти цього розладу, що може сприяти подальшим дослідженням та розвитку нових теоретичних та практичних підходів до розуміння та корекції ранніх проявів РДУГ. Висновки. Зосередившись на теоретичному аналізі проявів розладу дефіциту уваги з гіперактивністю у дошкільників старшого віку, оглянувши соціально-психологічні аспекти цього розладу, було розкрито широкий спектр впливу РДУГ на життя дитини. Дана стаття сприяє розумінню цієї проблеми та підкреслює важливість вчасного вияву РДУГ та індивідуального підходу до дітей із РДУГ для їхнього успішного навчання та розвитку. Дослідження психологічних та соціальних аспектів РДУГ допомагає збагатити наше знання та сприяє поліпшенню якості життя дітей, їхнього навчання та соціального впровадження.

Посилання

Дуткевич Т.В. Дитяча психологія : навчальний посібник. Київ : Центр учбової літератури, 2007. С. 122–200.

Крутій К.Л., Зданевич Л.В. Необхідність мультидисциплінарного підходу до розроблення освітніх програм підготовки бакалаврів до абілітаційної діяльності. Педагогіка формування творчої особистості у вищій і середньоосвітній школах. 2021. № 74(3). С. 36.

Тохтамиш О.М. Дитяча гіперактивність: виникнення, розвиток, методи психосоціальної допомоги. Актуальні проблеми психології. 2005. № 1(14). С. 154–156.

Barkley R.A. ADHD and nature of self-control. New York, NY: Guilford Press. 1996. 410 pp with index

Demontis D., Walters R.K., Martin J., et al. Discovery of the first genome-wide significant risk loci for attention deficit/hyperactivity disorder. Nature Genetics, 2019, 51(1), 63–75.

Demontis D., Walters R.K., Rajagopal V.M., et al. Risk variants and polygenic architecture of disruptive behavior disorders in the context of attention-deficit/hyperactivity disorder. Nature Communications, 2021, 12(1), 576.

Gialluisi A., Andlauer T.F.M., Mirza-Schreiber N., et al. Genome-wide association study reveals new insights into the heritability and genetic correlates of developmental dyslexia. Molecular Psychiatry, 2021, 26(7), 3004–3017.

Ip H.F., van der Laan C.M., Krapohl E.M.L., et al. Genetic association study of childhood aggression across raters, instruments, and age. Translational Psychiatry, 2021, 11(1), 413

Kember R.L., Merikangas A.K., Verma S.S., et al. Polygenic Risk of Psychiatric Disorders Exhibits Cross-trait Associations in Electronic Health Record Data From European Ancestry Individuals. Biological Psychiatry, 2021, 89(3), 236–245.

Kieling R., Rohde L.A. ADHD in children and adults: Diagnosis and prognosis. Current Topics in Behavioral Neuroscience, 9, 1–16.

Lahey B.B., Pelham W.E., Loney J., Kipp H., Ehrhardt A., Lee S.S., Willcutt E.G., Hartung C.M., Chronis A., Massetti G. Three-year predictive validity of DSM-IV attention deficit hyperactivity disorder in children diagnosed at 4-6 years of age. The American journal of psychiatry, 2004, 161(10), 2014–2020.

Larsson H., Dilshad R., Lichtenstein P., Barker E.D. Developmental trajectories of DSM-IV symptoms of attentiondeficit/ hyperactivity disorder: Genetic effects, family risk and associated psychopathology. Journal of Child Psychology and Psychiatry, 2011, 52(9), 954–963.

Riddle M.A., Yershova K., et al. The preschool attention-deficit/hyperactivity disorder treatment study (PATS) 6-year follow-up. Journal of the American Academy of Child & Adolescent Psychiatry, 2013, 52(3), 264–278.e2.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-07-18