РОЛЬ І МІСЦЕ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ДОПОМОГИ ДЛЯ ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНИХ СІМЕЙ В УМОВАХ ВОЄННОГО ЧАСУ

Анотація

Метою статті є аналіз організації системи психологічної допомоги внутрішньо переміщеним сім’ям, які пережили кризові ситуації (бойові дії). У статті здійснено узагальнення науково-методичних джерел з питань особливостей організації психологічної допомоги внутрішньо переміщеним особам в умовах воєнного часу. Розкрито складові частини системи розвитку психічного здоров’я та психосоціальної підтримки, яка б сприяла організації самодопомоги, адаптації і формуванню стійкості до стресових факторів у постраждалого населення. Наведено приклад організації психологічної допомоги дітям та дорослим із вищезазначеної категорії, що передбачає першу психологічну допомогу та розвиткові заняття, спрямовані на розвиток психосоціальної стійкості до стресу у дітей, зокрема: посилення ролі позитивних активностей, розвиток навичок керування психологічними реакціями, пропагування позитивного мислення та відновлення підтримуючих соціальних зв’язків. Основною метою навчальних тренінгів з внутрішньо переміщеними сім’ями є зміцнення соціально-психологічного реагування дітей та їхніх родин, постраждалих унаслідок кризи, зменшення соціально-психологічних наслідків травми, забезпечення сталого доступу до отримання психологічної допомоги. У ситуації військового конфлікту актуальності набуває своєчасно надана перша психологічна допомога. Така допомога пропонується людям, які тільки-що або нещодавно зазнали травмуючих подій та знаходяться у важкому психічному стані. Фахівці зазначають, що таку допомогу можуть надавати всі, хто знаходиться поряд, а не лише спеціалісти через фахові консультації. Перша психологічна допомога включає в себе надання постраждалій особі емоційної, фізичної, соціальної підтримки, посилення відчуття безпеки. Першочергово внутрішньо переміщені сім’ї потребують задоволення базових потреб та отримання доступу до відповідних послуг, а також допомоги у вирішенні їхніх нових проблем. Найбільш поширені потреби – пошук тимчасового житла, їжі, води, санзабезпечення, оновлення послуги з охорони здоров’я для людей з травмами або хронічними захворюваннями чи тривалими розладами здоров’я, відновлення контакту з близькими людьми, друзями та доступ до особливого виду підтримки стосовно культури або релігії цих людей.