ФОРМУВАННЯ СТРЕСОСТІЙКОСТІ: ІННОВАЦІЙНІ ПЕДАГОГІЧНІ ПІДХОДИ ДО ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ В УМОВАХ ВІЙНИ
DOI:
https://doi.org/10.32782/academ-ped.psyh-2025-1.16Ключові слова:
стресостійкість, резильєнтність, здобувачі вищої освіти, психоедукація, педагогічні умови, копінг-стратегії, емоційна саморегуляція, психосоціальна підтримка, активні методи навчання, війнаАнотація
Мета статті полягає в дослідженні педагогічних підходів до підвищення стресостійкості здобувачів вищої освіти в умовах війни. Зазначається, що сучасні студенти стикаються зі значними психологічними викликами, зумовленими невизначеністю, змінами у форматах навчання, загрозами безпеці й вимушеною міграцією. Тож нині надзвичайно актуальним є питання стресостійкості та адаптації здобувачів вищої освіти. Методологія дослідження ґрунтується на принципах системності, розвитку, психолого-педагогічного підходу, а також на використанні методів аналізу наукової літератури, емпіричних досліджень та порівняльного аналізу освітніх практик. Наукова новизна полягає у визначенні педагогічних умов, що сприяють підвищенню стресостійкості здобувачів вищої освіти, зокрема: формування безпечного й передбачуваного освітнього середовища, оптимізація навчального навантаження, застосування активних методів навчання та впровадження психоосвітніх програм. Особливу увагу приділено ролі викладачів у створенні підтримувального освітнього середовища та використанні індивідуального підходу до студентів, що дозволяє ефективніше впливати на їх адаптацію. Також акцентовано увагу на важливості інтеграції в освітній процес методів емоційної саморегуляції та психосоціальної підтримки, що сприяє адаптації здобувачів до кризових умов. Висновки. Хронічний стрес, спричинений факторами війни, негативно впливає на когнітивні процеси, емоційний стан і рівень академічної успішності здобувачів вищої освіти. Розвиток навичок конструктивного копінгу, критичного мислення та соціальної взаємодії сприяє зміцненню психологічної стійкості. Визначено, що системний підхід до розвитку стресостійкості в освітньому середовищі є нагальною потребою сучасності. Впровадження інноваційних методів навчання, програм психосоціальної підтримки та розвиток культури взаємодопомоги дозволить здобувачам вищої освіти зберігати емоційну рівновагу та ефективно навчатися навіть у складних умовах.
Посилання
Aldwin C.M. Stress, Coping, and Development: An Integrative Perspective. 2nd ed. Guilford Press. 2007. 432 p.
American Psychological Association. Stress effects on the body. 2020. URL: https://www.apa.org
Bandura A. Self-efficacy: The Exercise of Control. W. H. Freeman. 1997. 380 p.
Baumeister R.F., & Leary M.R. The need to belong: Desire for interpersonal attachments as a fundamental human motivation. Psychological Bulletin. 1995. 117(3). P. 497–529.
Baxter Magolda M.B. Self-authorship as the common goal of 21st-century education. In Learning Partnerships: Theory and Models of Practice to Educate for Self-Authorship. Stylus Publishing. 2004. P. 1–35.
Beck A.T. Cognitive Therapy and the Emotional Disorders. International Universities Press. 1976. 376 p.
Bonanno G.A. Loss, trauma, and human resilience. American Psychologist. 2004. 59(1). P. 20–28.
Bonwell C., Eison J. Active Learning: Creating Excitement in the Classroom. ERIC Digest. 1991. 121 p.
Brookfield S.D. The Skillful Teacher: On Technique, Trust, and Responsiveness in the Classroom. Jossey-Bass. 2006. 320 p.
Bronfenbrenner U. The Ecology of Human Development: Experiments by Nature and Design. MA: Harvard University Press. 1979. 330 p.
Brown P., & Levinson S. C. Politeness: Some Universals in Language Usage. Cambridge University Press. 1987. 345 p.
Carver C.S., Scheier M.F., & Weintraub J. K. Assessing coping strategies: A theoretically based approach. Journal of Personality and Social Psychology 1989. 56(2). P. 267–283. DOI: https://doi.org/10.1037/0022-3514.56.2.267
Chickering A.W., & Gamson Z.F. Seven principles for good practice in undergraduate education. AAHE Bulletin. 1987. 39(7). P. 3–7.
Chi M. T.H. Active-constructive-interactive: A conceptual framework for differentiating learning activities. Topics in Cognitive Science. 2009. 1(1). P. 73–105.
Cohen S., & Wills T.A. Stress, social support, and the buffering hypothesis. Psychological Bulletin. 1985. 98(2). P. 310–357.
Duckworth A.L., & Seligman M.E.P. Self-discipline outdoes IQ in predicting academic performance of adolescents. Psychological Science. 2005. 16(12). P. 939–944.
Dweck C. S. Mindset: The New Psychology of Success. Random House. 2006. 288 p.
Durlak J.A., Weissberg R.P., Dymnicki, A.B., Taylor, R.D., & Schellinger, K.B. The impact of enhancing students’ social and emotional learning: A meta‐analysis of school‐based universal interventions. 2011. 82(1). P. 405–432.
Endler N.S., & Parker J.D. A. Coping inventory for stressful situations (CISS): Manual. Multi-Health Systems. 1990. 60 p.
Fredrickson B.L. The role of positive emotions in positive psychology: The broaden-and-build theory of positive emotions. American Psychologist. 2001. 56(3). P. 218–226.
Hagenauer G., & Volet S. Teacher–student relationship at university: An important yet under-researched field. Oxford Review of Education. 2014. 40(3). P. 370–388.
Hobfoll S.E., Watson P., Bell, C.C., et al. Five essential elements of immediate and mid-term mass trauma intervention: Empirical evidence. Psychiatry. 2007. 70(4). P. 283–315.
Jacobson E. Progressive Relaxation: A Physiological and Clinical Investigation of Muscular States and Their Significance in Psychology and Medical Practice. University of Chicago Press. 1938. 512 p.
Kabat-Zinn J. Full Catastrophe Living: Using the Wisdom of Your Body and Mind to Face Stress, Pain, and Illness. Delta. 1990. 467 p.
Lazarus R.S., & Folkman S. Stress, Appraisal, and Coping. Springer. 1984. 456 p.
Neff K.D. Self-compassion, self-esteem, and well-being. Social and Personality Psychology Compass. 2011. 5(1). P. 1–12.
Putnam R.D. Bowling Alone: The Collapse and Revival of American Community. Simon & Schuster. 2000. 541 p.
Ryan R.M., & Deci E.L. Self-determination theory and the facilitation of intrinsic motivation, social development, and well-being. American Psychologist. 2000. 55(1). P. 68–78.
Rutter M. Psychosocial resilience and protective mechanisms. American Journal of Orthopsychiatry. 1987. 57(3). P. 316–331.
Schön D.A. The reflective practitioner: How professionals think in action. Basic Books. 1983. 380 p.
Segal Z.V., Williams, J.M.G., & Teasdale, J.D. Mindfulness-based cognitive therapy for depression: A new approach to preventing relapse. Guilford Press. 2002. 248 p.
Tinto V. Leaving College: Rethinking the Causes and Cures of Student Attrition. University of Chicago Press. 1993. 380 p.
Vygotsky L.S. Mind in Society: The Development of Higher Psychological Processes. Harvard University Press. 1978. 330 p.
World Health Organization. Mental health and psychosocial well-being in emergencies. Retrieved from https://www.who.int, 2022.
Zeidner M., Endler N. S. (Eds.). Handbook of coping: Theory, research, applications. John Wiley & Sons, 1995. 728 p.
Корольчук В.М. Психологія стресостійкості особистості : дис. … д-ра психол. наук : 19.00.06 ; Інститут психології ім. Г.С. Костюка АПН України. Київ, 2009. 388 с.
Мороз Л.І., Сафін О.Д. Модель розвитку стресостійкості здобувачів вищої освіти в умовах воєнного стану. Вчені записки ТНУ імені В.І. Вернадського. 2022. С. 48–53.
Черпіта М.М. Стресостійкість. Наукові записки Вінницького національного аграрного університету. Серія: Соціально-гуманітарні науки. 2013. Вип. 2. С. 202–208.
Ярош Н.С. Аналіз досліджень внутрішніх предикторів стрес-долаючої поведінки. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія: Психологія. 2015. № 58. С. 60–64.
