ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПРОЯВУ САМОЗБЕРЕЖУВАЛЬНОЇ ПОВЕДІНКИ ОСОБИСТОСТІ В УМОВАХ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ

Анотація

Швидкі зміни в соціально-економічній, політичній та екологічній сферах призводять до збільшення непередбачуваності та складності життя. Люди все частіше стикаються з ситуаціями, в яких важко передбачити результати своїх дій. Розуміння того, як особистість долає цю невизначеність і захищає себе, є надзвичайно важливим, адже тривала невизначеність може призводити до стресу, тривоги, депресії та інших психічних розладів. Дослідження механізмів самозбереження в таких умовах може допомогти розробити ефективні стратегії запобігання та лікування цих розладів. Мета статті полягає у систематизації наявних підходів щодо психологічних механізмів, які лежать в основі самозбережувальної поведінки в умовах невизначеності; визначенні основних стратегій та механізмів, які використовуються особистістю для збереження власного фізичного та психологічного благополуччя в умовах невизначеності. Методологія дослідження ґрунтується на використанні таких методів: аналізу психологічної наукової літератури для визначення поняття «самозбережувальна поведінка особистості в умовах невизначеності»; узагальнення наукових положень щодо дослідження самозбережувальної поведінки особистості в умовах невизначеності; методу систематизації для визначення основних стратегій та механізмів, які використовуються для збереження фізичного та психологічного благополуччя особистості в умовах невизначеності. Наукова новизна полягає у визначенні найважливіших стратегій і механізмів, які використовують люди для підтримки свого фізичного і психологічного благополуччя в умовах невизначеності. Висновки. Таким чином, поняття «самозбережувальна поведінка особистості в умовах невизначеності» автор розуміє як комплекс реакцій та дій, які спрямовані на захист фізичного та психологічного благополуччя індивіда в ситуаціях, де майбутнє непередбачуване та неконтрольоване. Також звертається увага на те, що самозбережувальна поведінка є динамічною та залежить від взаємодії багатьох факторів, включаючи особистісні риси, когнітивні процеси, емоційний стан та соціальний контекст. Загалом самозбережувальна поведінка в умовах невизначеності є складним та багатогранним феноменом, який вимагає комплексного підходу до розуміння природи такої поведінки. Ефективність стратегій самозбереження залежить від взаємодії багатьох факторів, і успішна адаптація потребує гнучкості, адаптивності та здатності використовувати різні когнітивні та емоційні ресурси.