РОЗВИТОК ПСИХОЛОГІЧНОЇ КУЛЬТУРИ ОСОБИСТОСТІ В СИСТЕМІ БЕЗПЕРЕРВНОЇ ОСВІТИ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/academ-ped.psyh-2022-2.01

Ключові слова:

психологічна культура, професійний саморозвиток, система безперервної освіти

Анотація

Мета статті. Обґрунтувати сутність і роль психологічної культури в розвитку особистості; визначити її функції та умови розвитку в контексті безперервної освіти; сформулювати завдання та ознайомитися з ефективними методами розвитку психологічної культури в умовах безперервної освіти. У статті обґрунтовано актуальність розвитку психологічної культури особистості в системі неперервної освіти; визначено: феномен «психологічна культура», його сутність, роль та умови розвитку в системі неперервної освіти; виокремлено структурні компоненти психологічної культури: когнітивний; афективний; ціннісно-смисловий; поведінковий (діяльнісний); мотиваційний; рефлексивно-перцептивний; творчий. Охарактеризовано функції психологічної культури, які відображають її основні завдання в регуляції життєдіяльності людини, а саме: регулятивну, трансляційну, адаптаційну, розвиваючу, гармонійно-профілактичну, продуктивну; сформульовано завдання та розглянуто ефективні методи розвитку психологічної культури в умовах безперервної освіти. Наукова новизна. Сучасна суспільно-політична ситуація в країні, війна, інформаційна епоха суттєво впливають на всі сторони нашого життя, в тому числі на комунікаційні процеси в суспільстві та освітній процес у навчальних закладах, а отже, і зростають вимоги до кожного викладача, його методів роботи, комунікаційних навичок, професійної компетентності, психологічної культури. Феномен «психологічна культура» як невід’ємна особистісна характеристика, що визначає рівень розвитку особистості, ступінь її відповідності соціальним нормам, є внутрішньою культурою, тобто певною якістю внутрішнього психічного життя; психологічна культура сучасного фахівця – складова частина його професійної культури, особистісний ефективний прояв власної культури у професійній діяльності; генезис розвитку психологічної культури представлено таким чином: психологічна грамотність (наявність у фахівця психологічних знань і умінь, що забезпечують ефективність самосприйняття та соціальної взаємодії); психологічна компетентність як основа ефективної діяльності; психологічна культура як механізм особистісної саморегуляції. Важливими завданнями розвитку психологічної культури педагогів у системі неперервної освіти є: розвиток психологічної культури як необхідної умови професійної діяльності педагогів: знання закономірностей психічної діяльності, соціальної природи і проявів особистості, закономірностей ментального розвитку і психологічні особливості навчання і виховання тощо; розвиток вміння спостерігати за процесами в освітньому середовищі; аналізувати та узагальнювати спостереження; розвивати: психологічне мислення, повагу до проявів психічної діяльності інших людей, здатність до самоаналізу; формувати адекватну самооцінку, самосвідомість як особистості та стимулювати потребу в саморозвитку та самовдосконаленні. Висновки. Ефективність психологічної культури забезпечується різноманітністю форм організації навчального процесу, методів, прийомів навчально-пізнавальної діяльності: інтерактивне розвивальне навчання, тренінгові заняття, моделювання професійної діяльності, посткомунікативна рефлексія, особистісно-орієнтоване навчання, круглі столи, і суттєво впливає на розвиток психологічної культури, культури взаємодії та ефективного спілкування сучасного викладача нової української школи.

Посилання

Branitska, T., Ivanitsa, G. (2020). Effective interaction on the basis of partnership pedagogy: methodical tools – educational and methodical manual Vinnytsia: Advertising and production company ‘JAM’, 196 p.

Kuzikova, S. (2011). Psychology of self-development: a textbook. Sumy : McDen Publishing House, 148 p.

Maksimenko, S. (2006). Genesis of the realization of personality. K. : KMM, 240 s.

Prophet, N. (2017). Features of the formation of psychological culture of educators in the information society: a monograph / N. Prorok, L. Kondratenko, L.Manilova and others. Kyiv Slovo Publishing House, 200 p.

Popenko, O. (2012). Teacher’s professional culture as an integrative quality of a professional teacher’s personality. Scientific notes of NDU named after M. Gogol. Psychological and pedagogical sciences. № 1. P. 44–49.

Pukhno, S. (2017). Formation of psychological culture of future teachers in the study of the discipline ‘Psychology’. Scientific Journal of the National Pedagogical University named after M. Drahomanova.. Series 12: Psychological Sciences. Issue 4(49). Pp. 167–175.

Kuzikova, S. Ulunova, G. (2018). Development of psychological culture of the individual in the process of continuing education / col. author; ed. S. Kuzikova, G. Ulunova. Sumy : Published by Sumy State Pedagogical University named after A.S. Makarenko,224 p.

Sedova, N. (2007). Developing psychological culture as an important component of young people’s mental health. Current issues of education and upbringing of people with special needs: a collection of scientific papers. № 2 (4). Pp. 310–315.

Sysoeva, S. (2011). Interactive technologies of adult learning: a textbook. K. : VD ‘EKMO’, 324 p.

Tarasova, T. (2014). Psychological education - the path to the psychological culture of the individual. Psychological culture: types, invariants, development: monograph / col. author; resp. ed. G.Y. Ulunova. Sumy : GDP ‘Dream’, S. 155–175.

Ulunova, G. (2014). Psychological culture as an invariant of general and professional culture Psychological culture: types, invariants, development: monograph / col. author; resp. ed. G.Y. Ulunova. Sumy: GDP ‘Dream’. P. 8–36.

Branitska, T, Logutina, N. (2020). The intercultural competence of a new Ukrainian school teacher as an important factor of effective pedagogical activity Scientific Journal «Science Rise»: Pedagogical Education. № 4(37) P. 20–24.

Bartholomew, K., Ntoumanis, N., Ryan, R. (2011). Self-determination theory and diminished functioning: The role of interpersonal control and psychological need thwarting. Personality and Social Psychology Bulletin. Vol. 37. P. 1459–1473.

Brouwers, A., Tomic, W. (2000). Longitudinal study of teacher burnout and perceived self-efficiacy in classroom management. Teaching and Teacher education. Vol. 16(2). P. 239–253.

Guay, F., Ratelle, C., Larose, S., Vallerand, R., Vitaro, F. (2013). The number of autonomy-supportive relationships: Are more relationships better for motivation, perceived competence, and achievement? Contemporary Educational Psychology. Vol. 38(4). P. 375–382.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-12-01