ПСИХОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКУ ПРОФЕСІЙНОГО ВИГОРАННЯ ТА ЗЛОВЖИВАННЯ ПСИХОАКТИВНИМИ РЕЧОВИНАМИ ПРАЦІВНИКІВ СФЕРИ «ЛЮДИНА – ЛЮДИНА»

Автор(и)

  • Петро КОЗИРА Навчально-науковий інститут управління, психології та безпеки, Львівський державний університет внутрішніх справ https://orcid.org/0000-0002-3046-9841
  • Вікторія БАГРІЙ Навчально-науковий інститут управління, психології та безпеки, Львівський державний університет внутрішніх справ https://orcid.org/0000-0001-5650-8418

DOI:

https://doi.org/10.32782/academ-ped.psyh-2026-1.10

Ключові слова:

професійне вигорання, психоактивні речовини, стрес, зловживання, емоційне виснаження, робоче середовище

Анотація

Мета статті полягає у здійсненні комплексного теоретичного аналізу взаємозв’язку між професійним вигоранням та вживанням психоактивних речовин як дезадаптивної стратегії подолання хронічного стресу, а також виявленні основних чинників та наслідків цієї залежності в сучасних трудових умовах. Методологія дослідження базується на методах теоретичного аналізу, систематизації та узагальнення наукових літературних джерел. Застосовано міждисциплінарний підхід, що поєднує напрацювання в галузях психології праці, клінічної психології та нейробіології для пояснення механізмів формування стрес-реакцій та адиктивної поведінки. Наукова новизна у статті висвітлює уточнений психологічний механізм переходу професійного вигорання у фазу зловживання ПАР через призму нейробіологічних змін (зокрема, зниження рівня дофаміну та порушення емоційної саморегуляції). Акцентовано увагу на специфіці виникнення цих процесів у постпандемічний період та виокремлено замкнений цикл «стрес – дезадаптивне подолання – поглиблення кризи», що дає змогу по-новому поглянути на систему профілактики професійного здоров’я. Висновки. Професійне вигорання є серйозним чинником ризику розвитку адиктивної поведінки, оскільки вживання психоактивних речовин часто стає спробою «самолікування» у відповідь на емоційне виснаження. Встановлено, що відсутність належних ресурсів для відновлення та постійний тиск на продуктивність призводять до деструктивних наслідків: від когнітивних порушень і професійних помилок до важких розладів настрою та суїцидального ризику. Розв’язання цієї проблеми потребує системних змін у корпоративній культурі та впровадження програм психологічної підтримки, спрямованих на розвиток здорових копінг-стратегій у працівників.

Посилання

Ahola K., Pulkki-Råback L., Kouvonen A., Rossi H., Lönnqvist J. Burnout and behavior-related health risk factors: results from the population-based Finnish health 2000 study. Journal of occupational and environmental medicine. 2012. Vol. 54, № 1. Р. 17–22.

Attridge M. Profile of small employers in the United States and the importance of employee assistance programs during the COVID-19 pandemic. American Journal of Health Promotion. 2022. Vol. 36, № 7. Р. 1229–1236. DOI: https://doi.org/10.1177/08901171221112488d.

Burn-out an “occupational phenomenon”: International Classification of Diseases. URL: https://www.who.int/news/item/28-05-2019-burn-out-an-occupational-phenomenon-international-classification-of-diseases.

Cartwright W.S. Economic costs of drug abuse: Financial, cost of illness, and services. Journal of Substance Abuse Treatment. 2008. Vol. 34, № 2. Р. 224–233.

Employee Burnout, Part 1: The 5 Main Causes. URL: https://www.gallup.com/workplace/237059/employeeburnout-part-main-causes.aspx.

Employee Burnout Report: COVID-19’s Impact and 3 Strategies to Curb It. URL: https://www.indeed.com/lead/preventing-employee-burnout-report.

Frone M.R., Trinidad J.R. Perceived physical availability of alcohol at work and workplace alcohol use and impairment: Testing a structural model. Psychology of Addictive Behaviors. 2014. Vol. 28, № 4. Р. 1271.

Gómez-Urquiza J.L., De la Fuente-Solana E.I., Albendín-García L., Canadas-De la Fuente G.A. Prevalence of burnout syndrome in emergency nurses: A meta-analysis. Critical care nurse. 2017. Vol. 37, № 5. Р. 1–9. DOI: https://doi.org/10.4037/ccn2017508.

Kostev K., Oswald S., Frajerman A., Haro J. M., Jacob L. Trends in burnout and related sick leave duration in working-age adults followed in general practices in Germany between 2012 and 2022. Journal of Psychiatric Research. 2024. № 172. Р. 52–58. DOI: 10.1016/j.jpsychires.2024.02.023.

Lo D., De Angelis M. COVID-19: protecting health-care workers. Lancet. 2020. Vol. 395, № 10228. Р. 922. DOI: 10.1016/S0140-6736(20)30644-9.

McEwen B.S. Physiology and neurobiology of stress and adaptation: central role of the brain. Physiological reviews. 2007. Vol. 87, № 3. Р. 873–904.

Thompson R.J. Changing realities for women and work: the impact of COVID-19 and prospects for the postpandemic workplace. Merits. 2022. Vol. 2, № 3. Р. 164–169. DOI: https://doi.org/10.3390/merits2030012.

Violanti J.M., Owens S.L., McCanlies E., Andrew M. E. Law enforcement suicide: a review. Policing: An International Journal. 2019. Vol. 42, № 2. Р. 141–164. DOI: 10.1108/PIJPSM-05-2017-0061.

Volkow N.D., Koob G.F., McLellan A.T. Neurobiologic advances from the brain disease model of addiction. New England journal of medicine. 2016. Vol. 374, № 4. Р. 363–371. DOI: 10.1056/NEJMra1511480.

Vrecko S. Everyday drug diversions: A qualitative study of the illicit exchange and non-medical use of prescription stimulants on a university campus. Social Science & Medicine. 2015. № 131. Р. 297–304. DOI: 10.1016/j.socscimed.2014.10.016.

Wilsnack R.W., Wilsnack S.C., Gmel G., Kantor, L.W. Gender differences in binge drinking: Prevalence, predictors, and consequences. Alcohol research: current reviews. 2018. Vol. 39, № 1. Р. 57. DOI: 10.35946/arcr.v39.1.09.

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-03-19