КОГНІТИВНА РЕГУЛЯЦІЯ ТА ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНІ ПРЕДИКТОРИ ЕМОЦІЙНОЇ СТІЙКОСТІ: УКРАЇНСЬКІ, АМЕРИКАНСЬКІ ТА КИТАЙСЬКІ ДОСЛІДЖЕННЯ

Автор(и)

  • Світлана ДЕРЕВ’ЯНКО Національний університет «Чернігівський колегіум» імені Т.Г. Шевченка https://orcid.org/0000-0003-2946-1444
  • Ірина МУНАСИПОВА-МОТЯШ Національний університет «Чернігівський колегіум» імені Т.Г. Шевченка https://orcid.org/0000-0002-4129-9040

DOI:

https://doi.org/10.32782/academ-ped.psyh-2026-10.10

Ключові слова:

емоційна стійкість, когнітивна регуляція, психофізіологічні предиктори, стрес, психологічна адаптація, нейропластичність, соціокультурний контекст, міжкультурні дослідження

Анотація

Мета статті полягає у порівняльному аналізі сучасних українських, американських і китайських досліджень когнітивної регуляції та психофізіологічних предикторів емоційної стійкості. Методологія дослідження ґрунтується на системному, порівняльному та соціокультурному підходах. Використано методи теоретичного аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення та систематизації сучасних наукових джерел. Наукова новизна полягає у комплексному порівнянні сучасних підходів до вивчення емоційної стійкості в американській, китайській та українській наукових традиціях. Обґрунтовано, що культурний контекст істотно впливає на вибір стратегій когнітивної регуляції, і при цьому не змінює універсальних психофізіологічних механізмів адаптації до стресу. Встановлено, що американські дослідження акцентують роль особистісної агентності, когнітивної переоцінки та самоефективності; китайські – підтримання внутрішньої рівноваги, емоційної стриманості та інтеграції когнітивних і психофізіологічних процесів; українські – розвиток психологічних ресурсів адаптації, когнітивного переосмислення травматичного досвіду та пошуку особистісного смислу в умовах тривалого воєнного стресу. Висновки. Емоційна стійкість є багаторівневим психобіологічним феноменом, що формується внаслідок взаємодії когнітивних, емоційних і психофізіологічних механізмів. Ефективність когнітивної регуляції емоційної стійкості визначається не універсальністю окремих стратегій, а їх відповідністю соціокультурному контексту. Практичне значення результатів полягає у можливості використання сформульованих узагальнень під час розробки культурно- чутливих програм розвитку емоційної стійкості, психологічної підтримки населення в умовах хронічного стресу та вдосконалення професійної підготовки фахівців у сфері психічного здоров’я

Посилання

Августюк М. М., Демидюк В. М., Борисенко В. Є. Роль румінації як модератора у взаємозв'язку між емоційною регуляцією та психологічною стійкістю: теоретичний аналіз. Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія «Психологія». 2025. № 18. С. 15–21. DOI: http://doi.org/10.25264/2415-7384-2025-18-15-21

Бабчук О. Г., Бабчук М. І. Психофізіологічні предиктори професійної ефективності та стресостійкості поліцейських в умовах воєнного часу. Наука і техніка сьогодні. 2026. № 4(58). С. 96–106. DOI: https://doi.org/10.52058/2786-6025-2026-4(58)-96-106

Диса О. Специфіка дослідження когнітивної гнучкості як важливого психологічного ресурсу особистості. Вісник Львівського університету. Серія психологічні науки. 2025. Вип. 25. С. 34–43. DOI: https://doi.org/10.30970/PS.2025.25.4

Корнацький В. М., Дорохіна А. М. Молекулярно-генетичні механізми індивідуальної стресостійкості. Світ медицини та біології. 2017. № 2(60). С. 183–190.

Лялюк Ю. Р. Теоретичний аналіз різних підходів до вивчення емоційної стійкості особистості. Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. Серія психологічна. 2023. № 1. С. 70–77. DOI: https://doi.org/10.32782/2311-8458/2023-1-10

Матвієнко Ю. Нейропластичність: медичні перспективи. Медицина світу. 2017. № 3. URL: http://msvitu.com/archive/2017/march/article-4.php (дата звернення: 6.07.2026).

Мельничук І. Системно-методологічний підхід до дослідження емоційної стійкості особистості. Наука і освіта. 2025. № 4. С. 49–59. DOI: https://doi.org/10.24195/2414-4665-2025-4-6

Мороз Л. І., Діхтяренко С. Ю., Андрусик О. О. Емоційна стійкість як основний фактор психічного здоров’я здобувачів вищої освіти. Науковий вісник Мукачевського державного університету. Серія «Педагогіка та психологія». 2021. Т. 7. № 2. С. 118–124. DOI: https://doi.org/10.52534/msu-pp.7(2).2021.118-124

Романюк В. Л. Стресореактивність і стресостійкість та психічне здоров'я особистості. Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія «Психологія». 2022. № 14. С. 9–15. DOI: https://doi.org/10.25264/2415-7384-2022-14-9-15

Стеценко Н. М. Фактори впливу на рівень стресостійкості майбутніх педагогів. Перспективи та інновації науки. Серія «Педагогіка», Серія «Психологія», Серія «Медицина». 2025. № 4(50). С. 941–953. DOІ: https://doi.org/10.52058/2786-4952-2025-4(50)-941-953

Туріщева Л. В., Дорожко І. І., Малихіна О. Є. Роль когнітивної активності у зниженні стресу: психологічний аналіз ефективності головоломок. Психологія та соціальна робота. 2025. Вип. 1(61). С. 304–312. DOI: https://doi.org/10.32782/2707-0409.2025.1.29

Федотова Т. В. Когнітивна регуляція емоцій в умовах переживання тривалого травматичного стресу. Особистість і суспільство: методологія та практика сучасної психології : матеріали ХІ Міжнар. наук.-практ. інтернет-конф. (13–17 трав. 2024 р.) / за заг. ред. Н. С. Коструби, Я. О. Гошовського, О. В. Журавльо-вої, Т. І. Дучимінської, А. В. Кульчицької, А. Б. Мудрик, Т. В. Федотової. Луцьк: ФОП Мажула Ю. М., 2024. С. 82–84. URL: https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/25912 (дата звернення: 6.07.2026).

Цьомик Х. Б. Роль саногенного мислення у подоланні людиною синдрому відкладеного життя в умовах війни. Психологія та соціальна робота. 2025. Вип. 2(62). С. 222–234. DOI: https://doi.org/10.32782/2707-0409.2025.2.21

Akil H., Maras P. M., Turner C. A. Stress fitness: A neuroscientific approach to building emotional resilience. Neuron. 2026. Vol. 114(13). P. 2298–2314. DOI: https://doi.org/10.1016/j.neuron.2026.03.032

Chen X., Xie Q. The relationship between job stress, resilience, emotional intelligence, and job satisfaction among college teachers. Scientific Reports. 2025. Vol. 15. Article 20390. DOI: https://doi.org/10.1038/s41598-025-08692-x

Cotella E. M., Nawreen N., Moloney R. D., Martelle S. E., Oshima K. M., Lemen P., NiBlack J. N., Julakanti R. R., Fitzgerald M., Baceci M. L., Herman J. P. Adolescent Stress Confers Resilience to Traumatic Stress Later in Life: Role of the Prefrontal Cortex. Biological Psychiatry: Global Open Science. 2023. Vol. 3(2). P. 274–282.DOI: https://doi.org/10.1016/j.bpsgos.2022.02.009

Gu M., Kang J., Zhou Y., Lin L., Li C., Wu M., Fan Q., Tang M. Mind-body exercise as epigenetic modulators: Rewiring neural circuits for stress resilience and cognitive aging. IBRO Neuroscience Reports. 2026. Vol. 20. P. 673–687. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ibneur.2026.04.010

Jeste D. V., Alexopoulos G. S., Blazer D. G., Lavretsky H., Sachdev P. S., Reynolds C. F. Wisdom, Resilience, and Well-Being in Later Life. Annual Review of Clinical Psychology. 2025. Vol. 21. P. 33–59. DOI: https://doi.org/10.1146/annurev-clinpsy-081423-031855

Khalil M. H. Architecture is the brain's architect: ethics, equity, and brain economy through architecturally mediated neurosustainability. Intelligent Buildings International. 2026. P. 1–8. DOI: https://doi.org/10.1080/17508975.2026.2657288

Li W., Quan S. Mediating effects of resilience on regulatory emotional self-efficacy and adverse mental health outcomes among college students in China. Scientific Reports. 2025. Vol. 15. Article 25168. DOI: https://doi.org/10.1038/s41598-025-09260-z

Ma Y., Mumtaz S. The long-term mental health benefits of exercise training for physical education students: a comprehensive review of neurobiological, psychological, and social effects. Frontiers in Psychiatry. 2025. Vol. 16. Article 1678367. DOI: https://doi.org/10.3389/fpsyt.2025.1678367

Mugabekazi J. C. Emotional Intelligence and Academic Resilience Among International Students in Cross-Cultural Contexts. Journal of International Students. 2026. Vol. 16(4). P. 1–16. DOI: https://doi.org/10.32674/13977d49

Reuter-Lorenz P. A., Park D. C. Cognitive aging and the life course: A new look at the Scaffolding theory. Current Opinion in Psychology. 2024. Vol. 56. Article 101781. DOI: https://doi.org/10.1016/j.copsyc.2023.101781

Shatté A., Perlman A., Smith B., Lynch W. D. The Positive Effect of Resilience on Stress and Business Outcomes in Difficult Work Environments. Journal of Occupational and Environmental Medicine. 2017. Vol. 59(2). P. 135–140. DOI: 10.1097/JOM.0000000000000914

Syniuk V., Kuprii T., Dorozhko I., Tyurina V., Tkachuk I. O desenvolvimento da resiliência psicológica entre estudantes em condições de conflito armado. Revista on line de Política e Gestão Educacional. 2025. Vol. 29(Spec. Iss. 2). Article e025052. DOI: https://doi.org/10.22633/rpge.v29iesp2.20654

Tabibnia G. Neuroscience education as a tool for improving stress management and resilience. Current Opinion in Behavioral Sciences. 2024. Vol. 59. Article 101401. DOI: https://doi.org/10.1016/j.cobeha.2024.101401

Xiang Y., Lu C., Wei S., Hao J., Sun X., Chen Z. The relationship between psychological resilience and emotion regulation in Chinese adolescents: a psychological network analysis. Frontiers in Psychology. 2025. Vol. 16. Article 1552109. DOI: https://doi.org/10.3389/fpsyg.2025.1552109

Yang S., Qin Q., Wang Y. Emotional resilience and its role in promoting well-being and employability during the school-to-work transition under labor market uncertainty. Frontiers in Psychology. 2026. Vol. 17. Article 1783091.DOI: https://doi.org/10.3389/fpsyg.2026.1783091

Yin H., Wang X. Culture matters for teachers' emotion regulation and its relations to their well-being: A threelevel meta-analytic review. Educational Research Review. 2026. Vol. 51. Article 100781. DOI: https://doi.org/10.1016/j.edurev.2026.100781

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-10-19