COGNITIVE REGULATION AND PSYCHOPHYSIOLOGICAL PREDICTORS OF EMOTIONAL RESILIENCE: UKRAINIAN, AMERICAN, AND CHINESE STUDIES
DOI:
https://doi.org/10.32782/academ-ped.psyh-2026-10.10Keywords:
emotional resilience, cognitive regulation, psychophysiological predictors, stress, psychological adaptation, neuroplasticity, sociocultural context, cross-cultural researchAbstract
The purpose of the article is to conduct a comparative analysis of contemporary Ukrainian, American, and Chinese research on cognitive regulation and the psychophysiological predictors of emotional resilience. The research methodology is based on systemic, comparative, and sociocultural approaches. The study employs the methods of theoretical analysis, synthesis, comparison, generalization, and systematization of contemporary scientific sources. The scientific novelty lies in the comprehensive comparison of contemporary approaches to the study of emotional resilience within the Ukrainian, American, and Chinese scientific traditions. It is substantiated that the sociocultural context significantly influences the choice of cognitive regulation strategies while not altering the universal psychophysiological mechanisms of adaptation to stress. It has been established that American studies emphasize the role of personal agency, cognitive reappraisal, and self-efficacy; Chinese studies focus on maintaining inner harmony, emotional restraint, and the integration of cognitive and psychophysiological processes; Ukrainian studies highlight the development of psychological adaptation resources, the cognitive reinterpretation of traumatic experiences, and the search for personal meaning under conditions of prolonged wartime stress. Conclusions. Emotional resilience is a multilevel psychobiological phenomenon that develops through the interaction of cognitive, emotional, and psychophysiological mechanisms. The effectiveness of cognitive regulation of emotional resilience is determined not by the universality of individual strategies but by their correspondence to the sociocultural context. The practical significance of the findings lies in the possibility of applying them to the development of culturally sensitive programs for strengthening emotional resilience, providing psychological support to the population under conditions of chronic stress, and improving the professional training of mental health specialists.
References
Августюк М. М., Демидюк В. М., Борисенко В. Є. Роль румінації як модератора у взаємозв'язку між емоційною регуляцією та психологічною стійкістю: теоретичний аналіз. Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія «Психологія». 2025. № 18. С. 15–21. DOI: http://doi.org/10.25264/2415-7384-2025-18-15-21
Бабчук О. Г., Бабчук М. І. Психофізіологічні предиктори професійної ефективності та стресостійкості поліцейських в умовах воєнного часу. Наука і техніка сьогодні. 2026. № 4(58). С. 96–106. DOI: https://doi.org/10.52058/2786-6025-2026-4(58)-96-106
Диса О. Специфіка дослідження когнітивної гнучкості як важливого психологічного ресурсу особистості. Вісник Львівського університету. Серія психологічні науки. 2025. Вип. 25. С. 34–43. DOI: https://doi.org/10.30970/PS.2025.25.4
Корнацький В. М., Дорохіна А. М. Молекулярно-генетичні механізми індивідуальної стресостійкості. Світ медицини та біології. 2017. № 2(60). С. 183–190.
Лялюк Ю. Р. Теоретичний аналіз різних підходів до вивчення емоційної стійкості особистості. Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. Серія психологічна. 2023. № 1. С. 70–77. DOI: https://doi.org/10.32782/2311-8458/2023-1-10
Матвієнко Ю. Нейропластичність: медичні перспективи. Медицина світу. 2017. № 3. URL: http://msvitu.com/archive/2017/march/article-4.php (дата звернення: 6.07.2026).
Мельничук І. Системно-методологічний підхід до дослідження емоційної стійкості особистості. Наука і освіта. 2025. № 4. С. 49–59. DOI: https://doi.org/10.24195/2414-4665-2025-4-6
Мороз Л. І., Діхтяренко С. Ю., Андрусик О. О. Емоційна стійкість як основний фактор психічного здоров’я здобувачів вищої освіти. Науковий вісник Мукачевського державного університету. Серія «Педагогіка та психологія». 2021. Т. 7. № 2. С. 118–124. DOI: https://doi.org/10.52534/msu-pp.7(2).2021.118-124
Романюк В. Л. Стресореактивність і стресостійкість та психічне здоров'я особистості. Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія «Психологія». 2022. № 14. С. 9–15. DOI: https://doi.org/10.25264/2415-7384-2022-14-9-15
Стеценко Н. М. Фактори впливу на рівень стресостійкості майбутніх педагогів. Перспективи та інновації науки. Серія «Педагогіка», Серія «Психологія», Серія «Медицина». 2025. № 4(50). С. 941–953. DOІ: https://doi.org/10.52058/2786-4952-2025-4(50)-941-953
Туріщева Л. В., Дорожко І. І., Малихіна О. Є. Роль когнітивної активності у зниженні стресу: психологічний аналіз ефективності головоломок. Психологія та соціальна робота. 2025. Вип. 1(61). С. 304–312. DOI: https://doi.org/10.32782/2707-0409.2025.1.29
Федотова Т. В. Когнітивна регуляція емоцій в умовах переживання тривалого травматичного стресу. Особистість і суспільство: методологія та практика сучасної психології : матеріали ХІ Міжнар. наук.-практ. інтернет-конф. (13–17 трав. 2024 р.) / за заг. ред. Н. С. Коструби, Я. О. Гошовського, О. В. Журавльо-вої, Т. І. Дучимінської, А. В. Кульчицької, А. Б. Мудрик, Т. В. Федотової. Луцьк: ФОП Мажула Ю. М., 2024. С. 82–84. URL: https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/25912 (дата звернення: 6.07.2026).
Цьомик Х. Б. Роль саногенного мислення у подоланні людиною синдрому відкладеного життя в умовах війни. Психологія та соціальна робота. 2025. Вип. 2(62). С. 222–234. DOI: https://doi.org/10.32782/2707-0409.2025.2.21
Akil H., Maras P. M., Turner C. A. Stress fitness: A neuroscientific approach to building emotional resilience. Neuron. 2026. Vol. 114(13). P. 2298–2314. DOI: https://doi.org/10.1016/j.neuron.2026.03.032
Chen X., Xie Q. The relationship between job stress, resilience, emotional intelligence, and job satisfaction among college teachers. Scientific Reports. 2025. Vol. 15. Article 20390. DOI: https://doi.org/10.1038/s41598-025-08692-x
Cotella E. M., Nawreen N., Moloney R. D., Martelle S. E., Oshima K. M., Lemen P., NiBlack J. N., Julakanti R. R., Fitzgerald M., Baceci M. L., Herman J. P. Adolescent Stress Confers Resilience to Traumatic Stress Later in Life: Role of the Prefrontal Cortex. Biological Psychiatry: Global Open Science. 2023. Vol. 3(2). P. 274–282.DOI: https://doi.org/10.1016/j.bpsgos.2022.02.009
Gu M., Kang J., Zhou Y., Lin L., Li C., Wu M., Fan Q., Tang M. Mind-body exercise as epigenetic modulators: Rewiring neural circuits for stress resilience and cognitive aging. IBRO Neuroscience Reports. 2026. Vol. 20. P. 673–687. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ibneur.2026.04.010
Jeste D. V., Alexopoulos G. S., Blazer D. G., Lavretsky H., Sachdev P. S., Reynolds C. F. Wisdom, Resilience, and Well-Being in Later Life. Annual Review of Clinical Psychology. 2025. Vol. 21. P. 33–59. DOI: https://doi.org/10.1146/annurev-clinpsy-081423-031855
Khalil M. H. Architecture is the brain's architect: ethics, equity, and brain economy through architecturally mediated neurosustainability. Intelligent Buildings International. 2026. P. 1–8. DOI: https://doi.org/10.1080/17508975.2026.2657288
Li W., Quan S. Mediating effects of resilience on regulatory emotional self-efficacy and adverse mental health outcomes among college students in China. Scientific Reports. 2025. Vol. 15. Article 25168. DOI: https://doi.org/10.1038/s41598-025-09260-z
Ma Y., Mumtaz S. The long-term mental health benefits of exercise training for physical education students: a comprehensive review of neurobiological, psychological, and social effects. Frontiers in Psychiatry. 2025. Vol. 16. Article 1678367. DOI: https://doi.org/10.3389/fpsyt.2025.1678367
Mugabekazi J. C. Emotional Intelligence and Academic Resilience Among International Students in Cross-Cultural Contexts. Journal of International Students. 2026. Vol. 16(4). P. 1–16. DOI: https://doi.org/10.32674/13977d49
Reuter-Lorenz P. A., Park D. C. Cognitive aging and the life course: A new look at the Scaffolding theory. Current Opinion in Psychology. 2024. Vol. 56. Article 101781. DOI: https://doi.org/10.1016/j.copsyc.2023.101781
Shatté A., Perlman A., Smith B., Lynch W. D. The Positive Effect of Resilience on Stress and Business Outcomes in Difficult Work Environments. Journal of Occupational and Environmental Medicine. 2017. Vol. 59(2). P. 135–140. DOI: 10.1097/JOM.0000000000000914
Syniuk V., Kuprii T., Dorozhko I., Tyurina V., Tkachuk I. O desenvolvimento da resiliência psicológica entre estudantes em condições de conflito armado. Revista on line de Política e Gestão Educacional. 2025. Vol. 29(Spec. Iss. 2). Article e025052. DOI: https://doi.org/10.22633/rpge.v29iesp2.20654
Tabibnia G. Neuroscience education as a tool for improving stress management and resilience. Current Opinion in Behavioral Sciences. 2024. Vol. 59. Article 101401. DOI: https://doi.org/10.1016/j.cobeha.2024.101401
Xiang Y., Lu C., Wei S., Hao J., Sun X., Chen Z. The relationship between psychological resilience and emotion regulation in Chinese adolescents: a psychological network analysis. Frontiers in Psychology. 2025. Vol. 16. Article 1552109. DOI: https://doi.org/10.3389/fpsyg.2025.1552109
Yang S., Qin Q., Wang Y. Emotional resilience and its role in promoting well-being and employability during the school-to-work transition under labor market uncertainty. Frontiers in Psychology. 2026. Vol. 17. Article 1783091.DOI: https://doi.org/10.3389/fpsyg.2026.1783091
Yin H., Wang X. Culture matters for teachers' emotion regulation and its relations to their well-being: A threelevel meta-analytic review. Educational Research Review. 2026. Vol. 51. Article 100781. DOI: https://doi.org/10.1016/j.edurev.2026.100781
