ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ В ПЕДАГОГІЧНОМУ ПРОЦЕСІ ВИЩОЇ ШКОЛИ НА ПРИКЛАДІ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ В СПЕЦІАЛЬНІЙ ОСВІТІ

Анотація

Мета статті полягає в пошуку оптимальних стратегічних шляхів використання штучного інтелекту в педагогічному процесі вищої школи на прикладі наукових досліджень в спеціальній освіті. Методологія дослідження базується на постулаті, що стратегія і тактика реформації вищої школи мають взаємодіяти між собою в часі. Однією з глобальних проблем вищої школи є зміна підходів до навчання від традиційної передачі знань здобувачам до активної взаємодії всіх учасників цього процесу із штучним інтелектом (ШІ). Цей непростий процес має своє відповідні етапи, форми, варіанти і потребує більш ретельного дослідження його ефективності як з урахуванням сучасних проблем, так і прогнозуючи можливі нові проблеми в майбутньому. Наукова новизна полягає в тому, що в основу дослідження покладено дуальну пару «живий інтелект людини – штучний інтелект машини (створений людиною»). Навколо цієї методологічної осі й побудовано представлене дослідження. Стаття присвячена пошуку оптимальних варіантів партнерства учасників «суб’єкт – суб’єктних» відносин у закладі вищої освіти із носіями штучного інтелекту для отримання максимального кінцевого результату навчання. Висновки. У використанні штучного інтелекту основний акцент треба зробити на дуальну пару «викладач (здобувачі) <=> штучний інтелект», співвідношення активності яких може постійно варіюватися, змінюватися в залежності від рівня здобувачів, складності навчального матеріалу, реальної життєвої ситуації тут і тепер. Доля участі в педагогічному процесі ШІ буде варіюватися, але вирішувати міру його активності має викладач. За ним залишається ведуча роль модератора інформаційних ресурсів педагогічного процесу вищої школи.