ГУМАНІТАРНО-ЦИФРОВА МОДЕЛЬ ШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ В УМОВАХ КРИЗИ: РЕЗУЛЬТАТИ ВПРОВАДЖЕННЯ В «ШКОЛІ ГУМАНІТАРНОЇ ПРАЦІ»

Анотація

У статті представлено результати longitudinal-дослідження гуманітарно-цифрової моделі освіти, реалізованої у Школі гуманітарної праці (ШГП, м. Херсон, Україна) в умовах пандемії COVID-19 та воєнного стану. Мета статті – опис дослідження ефективності гуманітарно-цифрової моделі дистанційного та змішаного навчання, реалізованої у «Школі гуманітарної праці», а також аналіз її впливу на академічні результати, психологічну залученість учнів, взаємодію з батьками та професійну адаптацію педагогів. Методологія дослідження ґрунтується на комплексному аналізі емпіричних даних. Для збору емпіричних даних використовувалися контрольні роботи з математики, української мови та фізики; анкетування учнів, батьків і педагогів; педагогічне спостереження; аналіз освітньої активності учнів; напівструктуровані онлайн-інтерв’ю. Наукова новизна полягає у вивченні моделі дистанційної та змішаної освіти, що здатна забезпечувати не лише академічну успішність, а й психологічну залученість, гуманітарний розвиток та освітню стійкість учнів в умовах суспільної кризи. Можливість використання окремих елементів дослідженої гуманітарно-цифрової моделі в системі дистанційної та змішаної освіти зумовлює практичну цінність роботи. Висновки. Результати засвідчили статистично значуще зростання академічних показників, психологічної залученості, рівня батьківської довіри та професійної адаптації педагогів у ШГП порівняно з контрольною групою (p < 0.05). Особливо значущими виявилися гуманітарні компоненти цифрового середовища: театральні практики, творчі проєкти, система підтримки родин та індивідуальний педагогічний супровід. Отримані результати дають підстави розглядати гуманітарно-цифрову модель ШГП як перспективну форму освітньої стійкості в умовах суспільної кризи та тривалого дистанційного навчання.