НАРКОТИЧНА ЗАЛЕЖНІСТЬ З ПСИХОДИНАМІЧНОЇ ТОЧКИ ЗОРУ

Анотація

Мета статті полягає у поданні психодинамічного аналізу феномену наркотичної залежності, який розкриває її глибинні психологічні механізми, а також в теоретичному аналізі наркотичної залежності крізь призму психодинамічної теорії. Методологія дослідження базується на методах теоретичного аналізу, систематизації та узагальнення наукових літературних джерел. Застосовано міждисциплінарний підхід, що поєднує напрацювання в галузях психології узалежнень, клінічної психології та нейробіології для пояснення глибинних механізмів формування наркотичної залежності. Наукова новизна у статті представлено огляд сучасної психодинамічної терапії узалежнень, яка охоплює доказові підходи, такі як короткострокові індивідуальні моделі та групові методи, метою яких є інтеграція афектів, зміцнення Его і відновлення цілісності особистості, порушеної залежністю. Підкреслено, що психодинамічна теорія трактує адикцію не лише як біологічний чи поведінковий розлад, а як прояв несвідомих внутрішніх конфліктів. Висновки. Психодинамічна теорія пропонує глибоке, цілісне бачення залежності – як симптому внутрішнього життя, який відображає конфлікти, травми та порушення розвитку «Я». А саме, психодинамічна перспектива пояснює, як ранні стосункові травми, дефіцити прив’язаності та емоційна дисрегуляція формують вразливість до залежної поведінки. Вона розглядає вживання речовин, як спробу регуляції нестерпних афектів і водночас – як несвідому стратегію виживання, що компенсує глибокі емоційні дефіцити. Психодинамічні втручання є порівняно ефективними з когнітивно-поведінковими методами у зменшенні симптомів залежності, покращенні залученості в лікування та довготривалій ремісії, особливо при кокаїновій залежності. Отже, психодинамічний підхід не заперечує біологічні чи поведінкові моделі, а доповнює їх, розкриваючи психологічні витоки адикції. Його унікальна цінність полягає у фокусі на внутрішньому світі, історії прив’язаностей і несвідомих мотиваціях