ПСИХОЛОГІЧНІ НАСЛІДКИ ВІЙНИ ДЛЯ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ: ПСИХОДІАГНОСТИЧНІ МАРКЕРИ ТА ІНСТРУМЕНТИ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/academ-ped.psyh-2026-10.38

Ключові слова:

психодіагностичні маркери, психодіагностичні опитувальники, стрес, тривога, психоемоційний стан, копінг-поведінка, студентська молодь

Анотація

Статтю присвячено аналізу психологічних наслідків війни для студентської молоді з акцентом на визначенні психодіагностичних маркерів та інструментів їх оцінювання. Мета статті зумовлена зростанням рівня психоемоційних порушень серед студентів, які перебувають в умовах тривалого впливу воєнного стресу, невизначеності та соціальної нестабільності. Методологія дослідження полягає у систематизації сучасних наукових підходів до розуміння феномену психологічної травматизації та її впливу на функціонування особистості, що відображають особливості психоемоційного стану молоді в умовах війни. Наукова новизна полягає у визначенні ключових психодіагностичних маркерів психологічного неблагополуччя студентів (підвищений рівень стресу, тривожності, депресивних проявів, емоційне виснаження, симптоми посттравматичного стресового розладу, а також порушення когнітивних процесів і адаптаційних механізмів). Окреслено роль копінг‑поведінки як значущого чинника адаптації до стресогенних впливів і доведено перевагу проблемно-орієнтованих стратегій подолання у зниженні психоемоційного напруження. Здійснено характеристику сучасних психодіагностичних методик, які забезпечують комплексну оцінку психоемоційного стану, дають змогу ідентифікувати групи ризику та визначити напрями психокорекційної роботи з ними. Сформульовано висновки щодо психодіагностики психо- емоційного стану здобувачів вищої освіти під час війни. Установлено, що інтегроване застосування опитувальників підвищує точність визначення когнітивних, емоційних, поведінкових порушень та допоможе у розробленні ефективних програм психологічної підтримки, супроводу та допомоги 

Посилання

Березяк К. М., Марциняк-Дорош О. М., Васильєва О. А., Слободяник В. І., Пасько К. М. Психічна травматизація особистості внаслідок військових дій та її вплив на життєдіяльність. Наукові перспективи. 2023. № 5(35). С. 835–845. DOI: 10.52058/2708-7530-2023-5(35)-835-845

Вельдбрехт О. О., Тавровецька Н. І. Шкала сприйнятого стресу (PSS‑10): адаптація та апробація в умовах війни. Проблеми сучасної психології. 2022. № 2. С. 16–27. DOI: 10.26661/2310-4368/2022-2-2

Дзеружинська Н., Гиндич А. Дослідження психічного здоров’я студентів, які постраждали від війни: коморбідність, якість життя та ефективні терапевтичні підходи. Psychosomatic Medicine and General Practice. 2025. № 1. DOI: 10.26766/pmgp.v10i1.596.

Корб А. У пастці депресії. Київ : Наш формат, 2025. 224 с.

Огоренко В., Шорніков А. Вплив тривоги і депресії на психічний стан здобувачів медичної освіти під час воєнного стану. Psychosomatic Medicine and General Practice. 2023. Т. 8. № 4. С. 78–88. DOI: 10.26766/pmgp. v8i4.453

Савіна Л. Ю., Чернякова О. В. Аналіз ознак посттравматичного стресового розладу у студентів під час воєнного стану. SCIENTIA: Collection of Scientific Papers. Athens, 2024. С. 325–329. URL: https://previous.scientia. report/index.php/archive/article/view/2243

Савіна Л. Ю., Чернякова О. В. Психологічні наслідки травматизації в умовах воєнного стану у студентів. Габітус. 2025. Вип. 80. С. 159–163. DOI https://doi.org/10.32782/hbts.80.30

Beck A. T., Ward C. H., Mendelson M. et al. An inventory for measuring depression. Archives of General Psychiatry. 1961.

Cohen S., Kamarck T., Mermelstein R. A global measure of perceived stress. Journal of Health and Social Behavior. 1983. Vol. 24. P. 385–396.

Folkman S., Lazarus R. S. Ways of Coping Questionnaire manual. Palo Alto: Consulting Psychologists Press, 1988.

Joury E., Barngkgei I., Al‑Batayneh O. B. et al. Impact of Protracted War Crisis on Dental Students: A Comparative Multicountry Cross-sectional Study. Education for Health. 2023. Vol. 36, № 3. P. 123. DOI: 10.4103/efh. efh_127_23

Lazarus R. S., Folkman S. Stress, appraisal, and coping. New York: Springer, 1984.

Lovibond P. F., Lovibond S. H. The structure of negative emotional states: comparison of the Depression Anxiety Stress Scales (DASS) with the Beck Depression and Anxiety Inventories. Behaviour Research and Therapy. 1995. Vol. 33, № 3. P. 335–343. DOI: 10.1016/0005-7967(94)00075-u

Maslach C., Jackson S. E. The measurement of experienced burnout. Journal of Occupational Behavior. 1981. Vol. 2. P. 99–113. DOI: 10.1002/job.4030020205

Stadnik A., Melnyk Y., Babak S., Vashchenko I., Krut P. Psychological distress among students and cadets of universities in the war conditions. International Journal of Science Annals. 2022. Vol. 5. P. 20–29. DOI: 10.26697/ijsa.2022.1-2.0

Yellen S. B., Cella D. F., Webster K., Blendowski C., Kaplan E. Measuring fatigue and other anemia-related symptoms with the Functional Assessment of Cancer Therapy (FACT) measurement system. Journal of Pain and Symptom Management. 1997. Vol. 13. № 2. P. 63–74. DOI: 10.1016/s0885-3924(96)00274-6

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-10-19