САНІТАРНИЙ СТАН ДЕРЕВНИХ НАСАДЖЕНЬ ЗАГАЛЬНОГО КОРИСТУВАННЯ ВЕЛИКОГО МІСТА У ЗВ’ЯЗКУ З ЇХ ТИПОЛОГІЧНИМ ТА ВИДОВИМ РІЗНОМАНІТТЯМ (НА ПРИКЛАДІ М. ХАРКІВ)
DOI:
https://doi.org/10.32782/2786-5681-2024-2.04Ключові слова:
видове різноманіття, деревні насадження, екосистемні послуги, зелена інфраструктура міст, санітарний станАнотація
Мeтa poбoти – визначити видовий склад, оцінити видове різноманіття і поточний санітарний стан, окреслити екосистемні послуги міських насаджень на території Шевченківського району м. Харків. Предмет дослідження – екосистемні послуги та санітарний стан деревних насаджень в умовах великого міста. Oб’єкт дocлiджeння – деревні насадження загального користування м. Xapкiв. Методологія. В цьому дослідженні ми використали змішану методику інвентаризації та оцінки санітарного стану насаджень на пробних площадках довільної конфігурації та варіабельної площі, стандартизованих за кількістю окремих дерев (n=20). Ми оцінювали санітарний стан деревних насаджень загального користування таких типів: вуличні насадження; алеї та бульвари; парки, сади і сквери, за винятком великих парків; внутрішньо-квартальні насадження. В роботі досліджено видовий склад, видову та вікову структуру міських деревних насаджень (920 дерев, 46 облікових площадок) в межах Шевченківського району м. Харків. Загалом відмічено 52 види деревних рослин, з яких 30 – алохтони. Домінантними видами у складі насаджень є клен гостролистий Acer platanoides (23,9% від загальної вибірки) та гіркокаштан звичайний Aesculus hyppocastanum (13,5%). Найвищий рівень видового багатства виявлено для внутрішньо-квартальних та вуличних насаджень (41 та 26 видів, відповідно), найменший – у складі насаджень невеликих парків і скверів (11–13 видів). Серед історичних мікрорайонів Шевченківського району найбільш різноманітними є насадження на Олексіївці. У віковій структурі насаджень були представлені дерева всіх вікових класів від I-го до V-го із переважанням III-го. Середні значення індексу санітарного стану насаджень в точках варіюють від 1,25±0,10 до 3,50±0,35; в цілому по вибірці – 2,29±0,04, що означає послаблений стан. Висновки. В цілому не виявлено будь якого достовірного зв’язку між санітарним станом насаджень і їх видовим біорізноманіттям. Отже, ці дві характеристики насаджень варіюють незалежно одна від одної, оскільки різні види дерев по-різному реагують на одні й ті ж самі умови зростання та на дію різних стресогенних факторів. Санітарний стан як насаджень в цілому, так і окремих дерев погіршується із віком. Найкращим чином були доглянуті насадження скверів, що відображено у середніх показниках санітарного стану достовірно відмінними у кращий бік від решти типів насаджень.
Посилання
Букша І. Ф., Пастернак В. П., Пивовар Т. С., Букша М. І., Яроцький В. Ю. Методичні матеріали щодо проведення моніторингу лісів І рівня та забезпечення його якості. Харків : Український ордена «Знак Пошани» науково-дослідний інститут лісового господарства та агромеліорації імені Г. М. Висоцького, 2011. 56 с.
Кapтa ґpунтiв Укpaїни. [Електронний документ]. URL: https://superagronom.com/karty/karta-gruntiv-ukrainy (дата звернення: 18.06.2024).
Клiмaт Xapкoвa. [Електронний документ]. URL: http://kharkiv.meteo.gov.ua/klimat-kharkova/ (дата звернення: 15.06.2024).
Кобів Ю. Словник українських наукових і народних назв судинних рослин. Київ : Наукова думка, 2004. 800 с.
Кучерявий В. П. Озеленення населених місць. Львів : Світ, 2005. 456 с.
Кучерявий В. П. Урбоекологія : підручник. Львів : Світ, 2001. 440 с.
Природні умови і природні комплекси міста Харкова. 2016. URL: http://moyaosvita.com.ua/geografija/prirodniumovi-i-prirodni-kompleksi-mista-xarkova/ (дата звернення: 18.06.2024).
Про затвердження Інструкції з інвентаризації зелених насаджень у населених пунктах України. Наказ, Інструкція Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24.12.2001 р. № 226. Офіційний вісник України. 2002. № 10. Ст. 489.
Про район. Офіційний сайт Харківської міської ради, міського голови, виконавчого комітету. URL: https://www.city.kharkiv.ua/uk/gorodskaya-vlast/ispolnitelnyie-organyi/rajonnyie-administraczii/shevchenkvskij-rajon/dzerzhinskij-rajon.html (дата звернення: 20.06.2024).
Роговський С. В. Причини деградації багаторічних зелених насаджень та шляхи вирішення наявних проблем на прикладі міста Білої Церкви. Науковий вісник Національного лісотехнічного університету України. 2014. № 24(4). С. 130–139.
Ariluoma M., Ottelin J., Hautamäki R., Tuhkanen E.-M., Mänttäri M. Carbon sequestration and storage potential of urban green in residential yards: A case study from Helsinki. Urban Forestry & Urban Greening. 2021. Vol. 57. Article 126939. https://doi.org/10.1016/j.ufug.2020.126939.
Astell-Burt Th., Navakatikyan M. A., Feng X. Urban green space, tree canopy and 11-year risk of dementia in a cohort of 109,688 Australians. Environment International. 2020. Vol. 145. Article 106102. https://doi.org/10.1016/j.envint.2020.106102.
Copernicus.Climate change service. [Електронний документ]. URL: https://cds.climate.copernicus.eu/cdsapp%20-%20!/software/app-era5-explorer?tab=app (date of access: 15.06.2024).
Green O. O., Garmestani A. S., Albro S., Ban N. C., Berland A., Burkman C. E., Gardiner M. M., Gunderson L., Hopton M. E., Schoon M. L., Shuster M. D. Adaptive governance to promote ecosystem services in urban green spaces. Urban Ecosystems. 2016. Vol. 19. P. 77–93. https://doi.org/10.1007/s11252-015-0476-2.
Hunter R. F., Cleland C., Cleary A., Droomers M., Wheeler B. W., Sinnett D., Nieuwenhuijsen M. J., Braubach M. Environmental, health, wellbeing, social and equity effects of urban green space interventions: A meta-narrative evidence synthesis. Environment International. 2019. Vol. 130. Article 104923. https://doi.org/10.1016/j.envint.2019.104923.
Iungman T., Cirach M., Marando F., Barboza E. P., Khomenko S., Masselot P., Quijal-Zamorano M., Mueller N., Gasparrini A., Urquiza J., Heris M. Cooling cities through urban green infrastructure: a health impact assessment of European cities. The Lancet. 2023. Vol. 401. Iss. 10376. P. 577–589. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(22)02585-5.
Jabbar M., Yusoff M. M.. Shafie A. Assessing the role of urban green spaces for human wellbeing: a systematic review. GeoJournal. 2022. Vol. 87. P. 4405–4423. https://doi.org/10.1007/s10708-021-10474-7.
Konijnendijk C. C. Evidence-based guidelines for greener, healthier, more resilient neighbourhoods: Introducing the3–30–300 rule. Journal of Forestry Research. 2022. 34. P. 821–830. https://doi.org/10.1007/s11676-022-01523-z.
Kronenberg J., Haase A., Łaszkiewicz E., Antal A., Baravikova A., Biernacka M., Dushkova D., Filčak R., Haase D., Ignatieva M., Khmara Y., Razvan Niţă M., Onose D. A. Environmental justice in the context of urban green space availability, accessibility, and attractiveness in postsocialist cities. Cities. 2020. Vol. 106. Article 102862. https://doi.org/10.1016/j.cities.2020.102862.
Labib S. M., Lindley S., Huck J. J. Spatial dimensions of the influence of urban green-blue spaces on human health: A systematic review. Environmental Research. 2020. Vol. 180. Article 108869. https://doi.org/10.1016/j.envres.2019.108869.
Liu O. Y., Russo A. Assessing the contribution of urban green spaces in green infrastructure strategy planning for urban ecosystem conditions and services. Sustainable Cities and Society. 2021. Vol. 68. Article 102772. https://doi.org/10.1016/j.scs.2021.102772.
Lopez G. A. P., Souza L. C. L. De. Urban green spaces and the influence on vehicular traffic noise control. Ambiente Construído, Porto Alegre. 2018. Vol. 18. No. 4. P. 161–175. https://doi.org/10.1590/S1678-86212018000400299.
Lyytimäki J., Sipila M. Hopping on one leg – The challenge of ecosystem disservices for urban green management. Urban Forestry & Urban Greening. 2009. Vol. 8. Iss. 4. P. 309–315. https://doi.org/10.1016/j.ufug.2009.09.003.
Magurran A. E. Ecological Diversity and Its Measurement. London – Sydney : Croom Helm, 1989. 192 p.
Marando F., Heris M. P., Zulian G., Udías A., Mentaschi L., Chrysoulakis N., Parastatidis D., Maes J. Urban heat island mitigation by green infrastructure in European Functional Urban Areas. Sustainable Cities and Society. 2022. Vol. 77. Article 103564. https://doi.org/10.1016/j.scs.2021.103564.
MEA (Millennium Ecosystem Assessment). Ecosystems and Human Well-being: Synthesis. Washington, DC : Island Press, 2005. 137 p.
Nigussie S., Liu L., Yeshitela K. Indicator development for assessing recreational ecosystem service capacity of urban green spaces– A participatory approach. Ecological Indicators. 2021. Vol. 121. Article 107026. https://doi.org/10.1016/j.ecolind.2020.107026.
Rauma, S., Handb K. L., Halld C., Edwards D. M., O’Brien L., Doick K. J. Achieving impact from ecosystem assessment and valuation of urban greenspace: The case of i-Tree Eco in Great Britain. Landscape and Urban Planning. 2019. Vol. 190. Article 103590. https://doi.org/10.1016/j.landurbplan.2019.103590.
Roberts M., Glenk K., McVittie A. Urban residents value multi-functional urban greenspaces. Urban Forestry & Urban Greening. 2022. Vol. 74. Article 127681. https://doi.org/10.1016/j.ufug.2022.127681.
Sustainable cities and human settlements [Електронний документ]. URL: https://sdgs.un.org/topics/sustainablecities-and-human-settlements (date of access: 19.06.2024).
Thompson K. L., Pauli J. N., Erker T., Kucharik Ch. J., Schatz J., Townsend P. A., Zuckerberg B. Urban greenspaces promote warmer soil surface temperatures in a snow-covered city. Landscape and Urban Planning. 2022. Vol. 227. Article 104537. https://doi.org/10.1016/j.landurbplan.2022.104537.
Tsai W.-L., Leung Y.-F., McHale M. R., Floyd M. F., Reich B. J. Relationships between urban green land cover and human health at different spatial resolutions. Urban Ecosystems. 2019. Vol. 22. P. 315–324. https://doi.org/10.1007/s11252-018-0813-3.
Vidal Yañez D. Pereira Barboza E., Cirach M., Daher C., Nieuwenhuijsen M., Mueller N. An urban green space intervention with benefits for mental health: A health impact assessment of the Barcelona “Eixos Verds” Plan. Environment International. 2023. Vol. 174. Article 107880. https://doi.org/10.1016/j.envint.2023.107880.
Wang Ch., Ren Zh., Dong Y., Zhang P., Guo Y., Wang W., Bao G. Efficient cooling of cities at global scale using urban green space to mitigate urban heat island effects in different climatic regions. Urban Forestry & Urban Greening. 2022. Vol. 74. Article 127635. https://doi.org/10.1016/j.ufug.2022.127635.
Wu J., Yang M., Xiong L., Wang Ch., Ta N. Health-oriented vegetation community design: Innovation in urban green space to support respiratory health. Landscape and Urban Planning. 2021. Vol. 205. Article 103973. https://doi.org/10.1016/j.landurbplan.2020.103973.
Wu L., Chen Ch. Does pattern matter? Exploring the pathways and effects of urban green space on promoting life satisfaction through reducing air pollution. Urban Forestry & Urban Greening. 2023. Vol. 82. Article 127890. https://doi.org/10.1016/j.ufug.2023.127890.
Zar J. H. Biostatistical Analysis: Pearson New International Edition, 5th Edition. New York : Pearson, 2013. 760 p.
