СТРУКТУРА МІКРОБІОМУ ҐРУНТУ КОРЕНЕВОЇ ЗОНИ ПШЕНИЦІ ЯРОЇ ЗА ДІЇ ОРГАНО-МІНЕРАЛЬНОГО ДОБРИВА DIAMOND GROW МАРКИ HUMI [K] BIO + “PLUS”
DOI:
https://doi.org/10.32782/2786-5681-2025-1.01Ключові слова:
угруповання мікроорганізмів, амоніфікатори, мікроміцети, оліготрофи, трансформація органічної речовини, екологічні коефіцієнтиАнотація
Мікробіом агроценозу – це відкрита саморегулююча система, яка формується безпосередньо під впливом фітоценозу, агротехнічних заходів та інтродукованих мікроорганізмів. На українському ринку добрив з’явилось нове, сучасне, багатокомпонентне органо-мінеральне добриво Diamond Grow марки HUMI [K] BIO + “Plus”, до складу якого входять макро-, мікроелементи, гумінові кислоти, екстракт водоростей та комплекс з 16 штамів мікроорганізмів різних таксономічних груп. Відповідно склад даного добрива робить його надзвичайно цікавим у питаннях впливу на існуючий мікробіоценоз та можливі перебудови в мікробіомі, які можуть бути викликані інтродукцією значної кількості різних таксономічних мікроорганізмів у ґрунт агроценозу пшениці ярої. З огляду на вище викладене метою статті є встановлення впливу органо-мінерального добрива Diamond Grow марки HUMI [K] BIO + “Plus” на структуру, склад та функціонування мікробіому ґрунту в агроценозі пшениці ярої та направленості мікробіологічних процесів. Методологія дослідження передбачала застосування загальноприйнятих мікробіологічних методів, а саме посіву ґрунтової суспензії на елективні агаризовані поживні середовища та підрахунку КУО на чашках Петрі. Наукова новизна роботи полягає в тому, що вперше досліджено структуру мікробіому та розраховано направленість мікробіологічних процесів в ґрунті агроценозу пшениці ярої за застосування нового і недослідженого органо-мінерального добрива Diamond Grow марки HUMI [K] BIO + “Plus”. Висновки. У результаті проведеного дослідження встановлено вплив DG H[K]B “Plus” на структуру та функціонування мікробіому ґрунту агроценозу пшениці ярої. Виявлено, що передпосівне застосування DG H[K]B “Plus”, а також комбінація передпосівне + вегетація сприяє зростанню чисельності мікроорганізмів всіх еколого-трофічних та таксономічних груп. Збільшення чисельності мікроорганізмів фіксували в межах 1,5–2,7 рази відносно контролю та у 1,3 рази вище ніж у варіанті, де вносили лише мінеральні добрива Для даних варіантів Кол. = 0,7 і 0,8; Км. = 1,5 і 1,3, а Кмт. = 13,9 і 15,8. На основі розрахованих коефіцієнтів встановлено високий рівень протікання фізіолого-метаболічних процесів досліджуваного мікробіому та відсутність дефіциту поживних речовин.
Посилання
Волкогон В.В. Роль мікроорганізмів у первинних процесах формування родючості ґрунтів. Сільськогосподарська мікробіологія, 2024. Вип. 39. С. 3−21. URL: https://doi.org/10.35868/1997-3004.39.3-21
Волкогон В.В., Москаленко А.М., Дімова С.Б., Халеп Ю.М., Горбань В.П., Волкогон, К.І., Земська, І.А. Оптимізація азотного удобрення сільськогосподарських культур за додаткового надходження до ґрунту свіжої органічної речовини. Сільськогосподарська мікробіологія. 2023. Вип. 38. С. 3−15. URL: https://doi.org/10.35868/1997- 3004.38.3-15
Екологія агросфери / І.О. Фурдичко та ін. Київ: ДІА, 2022. 336 с. DOI: https://doi.org/10.33730/978-617-7785- 30-8
Експериментальна ґрунтова мікробіологія / [В. Волкогон, О. Надкернична, Л. Токмакові та ін.]; за наук. ред. В. Волкогона. К.: Аграрн. Наука, 2010. 464 с.
Копилов Є.П., Шаховніна О.О., Надкернична О.В., Новікова Т.П., Тарасов В.В. Мікроміцети кореневої зони рослин сої культурної та їхня функціональна дія на рослини. Сільськогосподарська мікробіологія. 2022. Вип. 36. С. 13−27. URL: https://doi.org/10.35868/1997-3004.36.13-27
Курдиш І.К. Інтродукція мікроорганізмів у агроекосистеми. К.: Наукова думка. 2010. 254 с.
Локоть О.Ю., Селінний С.М., Пархоменко М.М., Логоша, О.В. Ефективність інокуляції насіння різних сортів льону олійного в умовах Лівобережного Полісся. Сільськогосподарська мікробіологія. 2024. Вип. 39. С. 60−70. URL: https://doi.org/10.35868/1997-3004.39.60-70
Мащенко Ю.В., Кернасюк Ю.В., Сергієнко О.Д., Ткач А.Ф. Вплив систем удобрення та біопрепарату на економічну ефективність вирощування соняшнику залежно від виходу олії. Науково-технічний бюлетень Інституту олійних культур НААН. 2024. № 36. С. 117−124. DOI: 10.36710/IOC-2024-36-10
Патика М.В., Тонха О.Л., Сінченко В.М., Гончар А.М., Патика Т. І. Особливості формування структурово-функціонального складу мікробіому чорнозему цілинного в Степу України. Мікробіологічний журнал. 2019. Вип. 81(4). С. 90−106. doi: https://doi.org/10.15407/microbiolj81.04.090
Потапенко Л.В., Горбаченко Н.І. Особливості міграції водорозчинної органічної речовини та біогенних елементів у дерново-підзолистому ґрунті залежно від систем удобрення та мікробних препаратів. Сільськогосподарська мікробіологія. 2021. Вип. 33. С. 81−87. https://doi.org/10.35868/1997-3004.33.81-87
Рой А.О, Cкороход І.О., Курдиш I.К. Вплив комплексного бактеріального препарату Азогран на розвиток паростків культурних рослин. Сільськогосподарська мікробіологія. 2022. Вип. 35. С. 58−65. https://doi.org/10.35868/1997-3004.35.58-65
Токмакова Л.М., Трепач А.О., Пищур І.М. Мікробіологічна трансформація фосфору в кореневій зоні рослин соняшнику за дії Bacillus sp. 2473 та різного ступеня удобрення культури. Сільськогосподарська мікробіологія. 2023. Вип. 38. С. 40−50. https://doi.org/10.35868/1997-3004.38.40-50
Токмакова Л.М., Шевченко Л.А., Трепач А.О. Paenibacillus polymyxa КВ − продуцент біологічно активних речовин. Сільськогосподарська мікробіологія. 2022. Вип. 35. С. 42−57. https://doi.org/10.35868/1997-3004.35.42-57
Шерстобоєва О.В., Демянюк О.С., Чабанюк Я.В. Біодіагностика і біобезпека ґрунтів агроекосистем. Агро- екологічний журнал. 2017. № 2. С. 142−148. DOI: https://doi.org/10.33730/2077-4893.2.2017.220170
Biliavska L., Iutynska G., Loboda M., Ropotilov B., Skrotskyi S. Diagnostics and bioremediation of soils affected by military operations in Ukraine. Biological Systems: Theory and Innovation. 2024. № 15(3). Р. 67−78. doi: 10.31548/ biologiya/3.2024.67
Demyanyuk O.S/, Sherstoboeva О.V/, Bunas А.A., Dmitrenko О.V. Effects of different fertilizer systems and hydrothermal factors on microbial activity in the chernozem in Ukraine. Biosystems Diversity. 2018. V. 26(4). P. 309−315. DOI: 10.15421/011846
Demyanyuk O.S., Patyka V.P., Sherstoboeva О.V., Bunas A.A. Formation of the structure of microbiocenoses of soils of agroecosystems depending on trophic and hydrothermal factors. Biosystems Diversity. 2018. V. 26(2). P. 103−110. doi:10.15421/011816
Demyanyuk O., Symochko L., Shatsman D. Structure and Dynamics of Soil Microbial Communities of Natural and Transformed Ecosystems. Journal of Environmental Research, Engineering and Management. 2020. V. 76(4). P. 97−105. DOI 10.5755/j01.erem.76.4.23508
Fierer N., Wood S.A. Bueno de Mesquita C.P. How microbes can, and cannot, be used to assess soil health. Soil Biology and Biochemistry. 2021. V. 153. P. 108−111.
Kendzior J., Warren R.D., & Bogdanski A. A review of the impacts of crop production on the soil microbiome. FAO, Rome. 2022. URL: https://openknowledge.fao.org/server/api/core/bitstreams/367e75ca-590a-4409-b6ed- 5e9ecd1a60f6/content
Nadeu E., Van Dijk R., Hiller N. The Soil Microbiome: its contribution to soil health and One Health. Institute for European Environmental Policy, Brussels. 2023. T. 33. URL: https://ieep.eu/wp-content/uploads/2023/12/The-Soil-Mi- crobiome-ESAD-IEEP-2023.pdf
Van Leeuwen J.P., Djukic I., Bloem J., Lehtinen T., Hemerik L, Ruiter P.C., Lair G.J. Effects of land use on soil microbial biomass, activity and community structure at different soil depths in the Danube floodplain. European Journal of Soil Biology. 2017. V. 79. P. 14−20. https://doi.org/10.1016/j.ejsobi.2017.02.001
