ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ЛОКАЛЬНИХ НАПІВПРИРОДНИХ ФІТОЦЕНОЗІВ АГРОЛАНДШАФТІВ ЦЕНТРАЛЬНОГО ЛІСОСТЕПУ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2786-5681-2022-2.03Ключові слова:
агроландшафти, агроценози, геоботанічне районування, екофлоротопологічний комплекс, напівприродні фітоценози.Анотація
Анотація. Метою статті є проведення порівняльного аналізу локальних фітоценозів та виявлення подібностей та відмінностей видового складу рослин напівприродних фітоценозів. Методологією передбачалось проведення досліджень в Лісостеповій зоні України у 5 геоботанічних районах: центральноподільському окрузі (Вінницька обл.); північному Правобережнопридніпровському окрузі (Київська обл.); центральному Правобережнопридніпровському окрузі (Черкаська обл.); Південноподільському окрузі (Одеська обл.); південному Правобережнопридніпровському окрузі (Кіровоградська обл.). Аналіз спорідненості флор напівприродних фітоценозів визначали за коефіцієнтом подібності (Жаккара, Kj). Обрані для аналізу території характеризуються рівноцінним ступенем вивченості усіх систематичних груп рослин. Наукова новизна роботи полягала в тому, що експериментально отриманий результат подано у вигляді плеяд подібності загального видового складу фітобіоти. Обраний методологічний підхід дозволив наочно показати структуру та найбільш значущі зв’язки між порівнюваними напівприродними фітоценозами. Висновки. Визначено, що флора напівприродних фітоценозів та агроценозів основних культур проявляє значну своєрідність за видовим та таксономічним складом і має значну відмінність, що пов’язано з фізико-географічним розміщенням, ґрунтово-кліматичними умовами та ступенем антропогенного навантаження на фітоценози. Виявлено тісні кореляційні зв’язки між територіально-близько розміщеними фітоценозами та незначну кореляційну залежність між фітоценозами геоботанічних районів: південної та північної частини Лісостепу України (ПвПО ↔ ПдО; ПдО ↔ ЦПО) та східної і західної частини (ЦПО ↔ ЦО, ПвПО ↔ ЦО) досліджуваного регіону.
Посилання
Jaccard P. Distribution de la flore alpine dans le Bassin des Dranses et dans quelques regions voisines. Bull. Soc. Vaudoise sci. Natur. 1901. Vol. 37. P. 241‒272.
Андрієнко Т.Л. Рідкісні рослинні угруповання. Розбудова екомережі України. 1999. С. 61‒64.
Аркушина Г.Ф., Гулай О.В. Особливості степового флорокомплексу урбанофлори Кіровограда. Вісник Запорізького національного університету. 2010. № 1. С. 5‒11.
Бокач В.В. Роль заповідних територій як природніх лабораторій моніторингових спостережень. 2016. С. 1–19. URL: https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/bitstream/lib/16463/1/Bokoch_2016.pdf.
Гончаренко І.В. Аналіз рослинного покриву Північно-Східного Лісостепу України: укр. фітоцен. зб. 2003. Сер. А, Вип. 1(19). 203 с.
Ильминских Н.Г. Экотонный эффект и феномен урбанистической флористической аномалии. Материалы совещания: Проблемы изучения флор антропогенных ландшафтов. Москва, 1986. С. 233–243.
Кагало О.О. Деякі аспекти екотопологічної диференціації елементарних флор (на прикладі флори Вороняків, північно-західне Поділля). Український ботанічний журнал. 1996. Т. 53, № 1/2. С. 125–129.
Карти геоботанічного районування України (2022). URL: https://geomap.land.kiev.ua/zoning-5.html.
Малышев Л.И. Основы флористического районирования. Ботанический журнал. 1999. № 1. С. 3–14.
Маринич О.М., Пархоменко Г.О., Петренко О.М. Удосконалена схема фізикогеографічного районування України. Укр. геогр. журнал. 2003. № 2. С. 16–20.
Одум Ю. Экология в 2-х томах. Т. 1. Москва : Мир, 1986. 328 с.
Одум Ю. Экология в 2-х томах. Т. 2. Москва : Мир, 1986. 376 с.
Рибак М.П., Лук’янова В.В., Покиньчереда В.Ф. Еколого-рекреаційна діяльність карпатського біосферного заповідника як складник сталого розвитку. Науково-практичний журнал. Екологічні науки. 2019. № 3(26). С. 88‒92. URL: https://doi.org/10.32846/2306-9716-2019-3-26-17/.
Терентьев П.В. Метод корреляционных плеяд. Вестник Ленинградского ун-та. 1959. № 9. С. 137–143.
Юрцев Б.А. О количественной оценке «веса» видов при флористическом районировании. Ботанический журнал. 1983. Т. 68, № 9. С. 1145–1151.
