УПРАВЛІНСЬКІ ПРИНЦИПИ РЕАЛІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОЇ ПОЛІТИКИ У ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ СПОЛУЧЕНИХ ШТАТІВ АМЕРИКИ ТА ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ: ДОСВІД І МОЖЛИВІСТЬ ІМПЛЕМЕНТАЦІЇ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2786-5681-2023-3.03Ключові слова:
заклади вищої освіти, гуманітарна сфера, освітня політика, імплементація, США, Німеччина, досвід, країни західної демократіїАнотація
У статті визначено, що у сучасних умовах важливим складником для успішного функціонування будь-якого закладу вищої освіти недостатньо грамотного педагогічного складу. Заклади вищої освіти потребують сильного, грамотного менеджменту, який має здійснювати керівництво за допомогою всіх підрозділів навчального закладу. Безумовно, у кожному закладі вищої освіти є певні традиції, які зберігаються протягом кількох років, проте ефективний менеджмент неможливий без інновацій, змін. Умови зовнішнього та внутрішнього середовища освітньої сфери вимагають пильної уваги під час здійснення управління вищим навчальним закладом. Розглянуто основні напрями, що дають змогу здійснити аналіз чинної системи управління, оскільки усвідомлення світових тенденцій у сфері вищої освіти, удосконалення управлінських важелів має велике теоретичне і практичне значення, що становить основу для прогнозування та розвитку національного вищої освіти, системи управління вищою освітою в контексті наближення до європейських стандартів. Під час вироблення стратегії розвитку вищої освіти особливо пізнавальним є досвід провідних держав з управління вищою освітою, які зробили європейський вибір. Вища освіта беззаперечно й одночасно визначила як основний напрям своєї діяльності інтеграцію в єдину європейську освітню подорож усього її розвитку та вдосконалення. Досвід формування нової сучасної моделі управління вищою освітою проводився шляхом вивчення робіт українських та зарубіжних дослідників. З’ясовано, що на підставі проведеного аналізу виділено низку завдань стратегічного та тактичного плану, вирішення яких сприяє підвищенню ефективності управління вітчизняними закладами вищої освіти. Одна з головних проблем більшості закладів вищої освіти – нестача досвідчених управлінців. Набагато сильнішими у цьому плані виглядають виші Сполучених Штатів Америки та Західної Європи. Вітчизняна система вищої освіти багато десятиліть уважалася однією з найкращих у світі. І зараз вітчизняна вища школа викликає глибоку повагу у наших партнерів та конкурентів. Доведено, що інноваційні технології та поширення науково-технічних досягнень забезпечують підвищення продуктивності, причому більшість цих нововведень є результатом фундаментальних та прикладних досліджень, що проводяться в університетах. Освітні установи на даний момент не мають надто багато досвіду в галузі інноваційного менеджменту в освітніх закладах. Водночас абсолютно ефективної, незмінної, раз і назавжди заданої системи освіти не існує. На зміну тим чи іншим усталеним підходам приходить орієнтація на розвиток, самооновлення і гнучкість. Обґрунтовано, що ефективний заклад вищої освіти сьогодні неможливо уявити без функціонуючої системи оптимізації взаємодії всіх структурних підрозділів, що орієнтують їхню діяльність на результат діяльності всього закладу освіти. Закладам вищої освіти відводиться найважливіша роль реалізації стратегії економічного зростання на основі знань та у формуванні демократичного та соціально взаємопов'язаного суспільства, а успішний та прогресивний розвиток гуманітарної сфери безпосередньо пов'язаний із рівнем розвитку вищої освіти у державі.
Посилання
Бахрушин В., Горбань О. Якість вищої освіти та сучасні підходи до її вимірювання. Освіта і управління. 2012. Т. 15. № 4. С. 7–11.
Білошицький С. Міжнародна міграція як різновид сучасної зброї: соціокультурний та політичний аспекти. Наукові записки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України. 2016. № 2. С. 138–156.
Біль М.М. Інституціональні передумови європейського вектору розвитку ринку праці України. Регіональна економіка. 2016. № 3. С. 128–134.
Вища освіта в Україні: громадська думка студентів. Фонд «Демократичної ініціативи» імені Ілька Кучеріва. 2015. URL: http: //dif.org.ua/article/vishcha-osvita-v-ukraini-gromadska-dumka-studentiv (дата звернення: 14.03.2022).
Гальків Л.І., Гринькевич О.С. Факторний аналіз вартості освітніх послуг в Україні у контексті розвитку людського капіталу. Актуальні проблеми економіки. Серія «Економічні науки». 2015. № 1(163). Вип. 8/2014. С. 37–46.