МЕТОДОЛОГІЧНІ ТА МЕТОДИЧНІ ПРОБЛЕМИ ГІДРОЕКОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ МАЛИХ РІЧОК СТЕПУ

Анотація

Узагальнений досвід гідроекологічних досліджень сучасного стану та водогосподарчої оцінки малих річок Степу (на прикладі території Миколаївської області) свідчить про явну невідповідність існуючих методологічних підходів та методичних засобів щодо роботи з подібними об’єктами. Останні відрізняються вкрай вираженою залежністю від стану водозборів, сезонних метеокліматичних умов та антропогенної деструкції водотоків, більшість яких здатна швидко переходити від поверхневого до підземного стоку. Закономірно, що саме дослідження малих пересихаючих річок як водних об’єктів та оцінка отриманих результатів відразу породжують низку проблемних питань, досвід розв’язання яких приведений у статті. Так, використання методик оцінки стану малих річок на основі інтегративних показників та біоекологічних індикаторів для відкритих водойм Степової зони виявилося малорезультативним. Окреслено основні недоліки інтегральних і розрахункових методів у їх відношенні до малих річок, функціонуючих у складі сучасного агроландшафту Нижнього Побужжя. Невідповідність результатів розрахунково-аналогових методик оцінки стану малих річок та методів зонально-групових розрахунків їх стоку через значне різноманіття еколого-морфологічних умов водозборів і належних їм водотоків свідчить про необхідність саме польової роботи з кожною конкретною водоймою. Наведено чинники, які впливають на екологічний стан річок та нівелюють групові (регіональні) розрахунки стоку. Установлено основні причини невідповідностей методик, стандартних у системі гідрологічного моніторингу степових річок України. Розглянуто масштаби оцінки і підходів та шляхи адаптації наявних методик для досліджень динамічних гідросистем малих річок, а також можливі засоби щодо деталізації морфометричних параметрів стоку в межах трансформованих водозборів. Ключове значення в оцінках водогосподарчих перспектив гідросистем малих річок у наявних умовах природокористування з урахуванням фактору кліматичної нестабільності являє відсутність довготривалих стратегічних бачень щодо шляхів охорони та експлуатації поверхневих водойм зонального Степу.