ДО ПИТАНЬ МОНІТОРИНГУ ЕКОНОМІЧНОГО МЕХАНІЗМУ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ПРОДОВОЛЬЧОЮ БЕЗПЕКОЮ

Анотація

Метою статті є дослідження питань моніторингу економічного механізму державного управління продовольчою безпекою та побудова обґрунтованої моделі взаємодії індикаторів моніторингу економічного механізму із системою державного управління продовольчою безпекою. Обґрунтовано, що функціонування механізмів державного управління спрямованих на розв’язання першочергових проблем суспільства, зокрема, таких як зниження рівня продовольчої безпеки зумовлене повномасштабним вторгненням російських військ в Україну, повинне базуватися на засадах оперативного реагування на індикатори дієвої системи моніторингу економічного механізму державного управління продовольчою безпекою. Методологія дослідження включає методи теоретичного пізнання процесів і явищ, зокрема фундаментального дослідження впливу результативності моніторингу на систему державного управління продовольчою безпекою та наукового моделювання для відображення системних взаємозв’язків у концептуальній структурі державного управління при побудові адаптивної моделі. Наукова новизна: вперше розроблено адаптивну нейромережеву модель взаємодії індикаторів моніторингу економічного механізму із системою державного управління продовольчою безпекою. Адаптивність моделі проявляється у можливості врахування динамічних змін у складі та характері індикаторів моніторингу економічного механізму через застосування нейроподібної обробки даних, яка полягає у коригуванні індикаторів моніторингу на основі даних опрацьованих в межах умовних нейроконтролерів. Висновки. Запропонована адаптивна нейромережева модель взаємодії індикаторів моніторингу економічного механізму із системою державного управління продовольчою безпекою дозволяє обґрунтовано підходити до процесу управління, підсилює вплив заходів державного управління, спрямованих на забезпечення продовольчої безпеки результатами моніторингу та сприяє попередженню продовольчої кризи. Враховуючи масштаби інформаційних потоків у сфері державного управління та необхідність застосування штучних нейронів для забезпечення адаптивності та високої ефективності даної моделі важливою є розробка відповідного програмного забезпечення здатного реалізувати запропоновані алгоритми, що є перспективою подальших досліджень.