ПОЗИТИВНА ПСИХОТЕРАПІЯ ЯК МЕТОД РОБОТИ З ЕКЗИСТЕНЦІЙНОЮ КРИЗОЮ В ЖІНОК
DOI:
https://doi.org/10.32782/academ-ped.psyh-2023-4.12Ключові слова:
позитивна психотерапія, екзистенційна криза, дорослий вік, особистісне зростання, резильєнтністьАнотація
Мета статті – дослідити та обґрунтувати важливості використання позитивної психотерапії як ефективного засобу управління екзистенційною кризою в жінок. Стаття спрямована на висвітлення того, як позитивна психотерапія може слугувати інструментом підтримки та сприяти особистісному розвитку жінок у сучасному суспільстві. Методологія дослідження. Припускалося, що низький рівень задоволення життям, а також високий рівень тривоги та депресії є сукупними ознаками екзистенційної кризи в жінок. Уважалося, що позитивна психотерапія є ефективним методом для роботи з екзистенційною кризою у жінок. Як психодіагностичний інструментарій використано дві методики: SWLS та HADS. Методика SWLS (Шкала задоволення життям) – інструмент, розроблений Едом Діенером (Ed Diener) та Робертом Еммонсом (Robert Emmons), призначений для вимірювання рівня задоволення життям. SWLS широко використовують у психологічних та соціологічних дослідженнях як об’єктивний показник якості життя. Методика містить п’ять питань, спрямованих на оцінку загального задоволення життям, і використовується для визначення психологічного благополуччя та якості життя. Методика HADS (Шкала тривожності та депресії в лікарні) є інструментом для визначення рівня тривоги та депресії. Створена Робертом Спітцером (Robert Spitzer), Джоном К. Вільямсом (John K. Williams) та Стюартом Ю. Бріггсом (Stuart Y. Briggs), вона призначена для ефективного виявлення тривожності та депресії в пацієнтів. Наукова новизна полягає в дослідженні результативності методу позитивної психотерапії в роботі з екзистенційними кризами жінок. Висновки. Після повторного діагностичного аналізу результатів виявлено позитивні трансформації в особистісному розвитку досліджуваних, які зазнали психологічного супроводу за методом позитивної психотерапії під час кризового періоду. Зокрема, учасниці групи проявили покращення у своїх поточних навичках, розширили сферу управління конфліктами, розвинули оптимістичні моделі наслідування та зазнали підвищення рівня задоволеності життям, супроводжуване зменшенням рівня тривоги й депресії. Це вказує на загальний позитивний вплив позитивної психотерапії на особисті ресурси досліджуваних жінок, які здатні подолати кризові ситуації.
Посилання
Бригадир М. Б. Особливості роботи з кризою в позитивній психотерапії. Наукові проєкти соціально-гуманітарного факультету ЗУНУ. 2022. С. 73–75.
Гордієнко-Митрофанова І. В., Гоголь Д. М. Позитивна психотерапія. 2022.
Карпенко Є. В. Позитивна психотерапія в роботі з макропсихотравмами й екзистенційними питаннями клієнта. С. 129.
Мельничук А. Ю., Комар Т. В. П’ятикроковий алгоритм проведення супервізії фахівців соціономічного профілю засобами позитивної психотерапії Н. Пезешкіана. Вчені записки. 2022. С. 320–265.
Мельничук І. Особливості застосування принципу надії у позитивній психотерапії для гармонізації розвитку особистості. Цілісний підхід у психології особистості: особливості теорії та практики. Матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної онлайн конференції (25 лютого 2022 року): Збірник тез/За заг. ред. докт. психол. наук, доц. Клочек Л. В., докт. психол. наук, проф. Гейко ЄВ–Кропивницький: ЦДПУ, 2022. 209 с.
Мельничук І. Я. Атрибути духовної кризи особистості. Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції. Кропивницький : ФОП Піскова М. А., 2021. С. 47–49.
Отенко С. А. Позитивна психотерапія як сучасна теоретична основа соціалізації. Редакційна колегія. 2021. 45.
Сердюк Л. З., Завірюха В. В. Позитивна психотерапія в сприянні психологічному благополуччю особистості. Актуальні проблеми психології. 2018. С. 185–193.
Сіра Л. Подолання екзистенційних криз на шляху до щастя: метаантропологічний підхід. Науково-теоретичний альманах Грані. 2022. 25(2), С. 57–64.
Arrindell W. A., Meeuwesen L., Huyse F. J. The Satisfaction with Life Scale (SWLS): Psychometric properties in a non-psychiatric medical outpatients sample. Personality and individual differences. 1991. 12(2), 117–123.
Crawford J. R., Henry J. D., Crombie C., & Taylor E. P. Normative data for the HADS from a large non‐clinical sample. British Journal of Clinical Psychology. 2001. 40(4), 429–434.
Dankevych V., Kolomiiets T., Lytvynchuk A. Mental health of rural communities in wartime conditions. Věda a perspektivy, 2023. (6 (25)).
Rashid T. Positive psychotherapy. In Encyclopedia of Quality of Life and Well-Being Research (pp. 1–8). Cham: Springer International Publishing. 2020.
Seligman M. E. Positive psychology: A personal history. Annual review of clinical psychology. 2019. 15, 1–23.
Siadatian Arani S. H., Ashori M., Faramarzi S., Norouzi G., Spencer L. J. The effect of Positive Psychotherapy Program on forgiveness and happiness orientations among mothers of adolescents with hearing loss. Research in Cognitive and Behavioral Sciences. 2021. 11(2), 139–162.
