ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ ІДЕНТИЧНОСТІ ЯК ОСОБИСТІСНОГО ЗМІНЮВАННЯ МОЛОДІ

Анотація

Мета статті – теоретично проаналізувати розуміння ідентичності як предмета психологічного дослідження. Методологія дослідження ґрунтується на дослідженнях П. В. Лушина та Т. Б. Карцевої щодо осмислення та вираження особистого «Я»; дослідженнях С. Л. Рубінштейна та К. А. Абульханової-Славської в контексті особистісної ідентичності виявляється в адаптивності, самоприйнятті та прийнятті інших, емоційному комфорті, інтернальності, домінантності; дослідженнях Г. В. Гарбузової особистісних змін у студентів які формуються в три етапи: адаптивний етап, етап стабільності та етап уточнення; дослідженнях Л. О. Матохнюк, Ю. Б. Максименка, що стосуються змін ідентичності особистості в інформаційному просторі, дослідженнях О. В. Шевченко щодо формування та становлення особистості як національна ідентичність. Наукова новизна дослідження полягає в розширенні уявлень про поняття «ідентичності» як особистісне змінювання, виокремленні структури особистісної ідентичності. Висновки. Особистісну ідентичність визначаємо як набір рис або інших індивідуальних рис, що характеризуються певною постійністю, або принаймні наступністю в часі й просторі, яка дає змогу диференціювати цього індивіда від інших людей. Становлення особистісної ідентичності – суто індивідуальний процес, особливий для кожної особистості. Значною мірою він визначається внутрішніми характеристиками особистості, впливом соціального середовища, підтримкою сім’ї, школи та навчального закладу. Аналіз психологічної літератури дає змогу стверджувати, що ідентичність формується й проявляється на психофізіологічному, психічному та особистісному рівнях.