ТЕОРЕТИЧНІ ПІДХОДИ ДО ВИВЧЕННЯ ПРОБЛЕМНИХ ПСИХОЛОГІЧНИХ ХАРАКТЕРИСТИК У РОЗВИТКУ САМООЦІНКИ У ПІДЛІТКІВ

Анотація

Метою статті є теоретичне вивчення психологічних особливостей розвитку самооцінки у підлітковому віці. Методологія дослідження ґрунтується на розв’язанні поставлених завдань із застосуванням загальнонаукових методів теоретичного дослідження. Сьогодні питання про формування та розвиток самооцінки підлітків є актуальним у зв’язку з поширенням процесів дезадаптації дітей підліткового віку до сучасних соціально-економічних умов суспільства. Проблема психологічних особливостей розвитку самооцінки підлітків є надзвичайно важливим чинником для подальшого гармонійного становлення особистості, яка за неадекватного її рівня вимушена вдаватися до різних, не завжди ефективних механізмів психологічного захисту і стратегій подолання, а іноді до деструктивних форм захисної поведінки, саме тому вивчення, рання діагностика особливостей розвитку самооцінки підлітків є актуальною проблемою сучасності. Наукова новизна. Існуючі зміни у соціально-економічному житті країни, у зв′язку з війною вимагають максимальної актуалізації самовираження та самовизначення особистості. Тому вивчення психологічних особливостей розвитку самооцінки у структурі Я-концепції підлітківїу всій складній її соціальній опосередкованості необхідне, насамперед, через пошук суб’єктивних резервів особистості та можливостей оптимізації суспільних впливів з урахуванням особливостей цього віку. Визначено, що самооцінка є найважливішим компонентом особистості. Регулюючи процес побудови взаємодії особистості з навколишнім світом, самооцінка дає їй змогу правильно розставити пріоритети, реалізовувати найбільш адекватні ситуації вибори, намітити, виходячи із ситуаційних характеристик та особистісних можливостей, свою перспективу, більш-менш віддалене майбутнє. Дозволяючи правильно співвіднести свої сильні та слабкі боки, самооцінка дає змогу особистості органічно включитися у процес соціальної взаємодії. Висновки. У статті констатовано, що самооцінка є елементом самосвідомості, що характеризується емоційно насиченими оцінками самого себе як особи, власних здібностей, етичних якостей і вчинків, важливий регулятор поведінки. Самооцінка визначає взаємини людини з її оточенням, її критичність, вимогливість до себе, відношення до успіхів і невдач.