WAR FATIGUE AS A PSYCHOPHYSIOLOGICAL FACTOR OF THE DECREASED QUALITY OF MENTAL HEALTH OF THE CIVILIAN POPULATION
DOI:
https://doi.org/10.32782/academ-ped.psyh-2026-1.30Keywords:
human mental health, psychological distress, internal psychological stress, war fatigue, fatigue managementAbstract
The purpose of the study is a comprehensive analysis of the current state of the phenomenon of “war fatigue” in the civilian population of Ukraine as a psychophysiological factor of the decline in the quality of mental health, in order to develop a comprehensive medical and psychological approach to the psychocorrection of war fatigue in the civilian population of Ukraine. Research methodology. The methodological basis is a combination of general psychological principles of the unity of the psyche and activity, development and systematicity with specific thematic approaches to studying the impact of socio-economic, medical, environmental and psychological factors on mental health. The methods used are: Psychological Distress of War Scale (PDSW), Fatigue Assessment Scale FAS, Neuropsychiatric Questionnaire NPI, Posttraumatic Cognition Questionnaire, Questionnaire “Types of Existential Anxiety”. Methods of statistical data processing (quantitative and qualitative methods of statistical analysis, correlation analysis). Scientific novelty. For the first time, the complex of effects of war fatigue on mental health was systematized with the isolation of psychoemotional factors, in particular chronic stress, PTSD, depressive states and their impact on the development of war fatigue. The generalized results of modern clinical studies of the course of the “war fatigue” syndrome are presented and integrated support strategies are proposed, which include cognitive-behavioral therapy and group psychological programs. Conclusions. It has been established that the war caused a significant deterioration in the psychophysiological, psychological, cognitive and emotional components of the mental health of the civilian population. The article considers the structural-functional model of the “war fatigue” phenomenon in the adult population of Ukraine and the reduction of the syndrome by developing a comprehensive medical-psychological approach to the psychocorrection of war fatigue in the civilian population of Ukraine. The main strategy of the approach should be a psychological impact on the formation of self-control skills, mastering techniques that help overcome negative thoughts, and developing mutual assistance skills in the event of a traumatic event. Development of skills for self-regulation of psychophysiological tension, expansion of methods for self-regulation of anxiety, as well as cognitive attitudes towards awareness of one’s own life position in relation to life.
References
Агаєв Н. А., Кокун О. М., Пішко І. О. Збірник методик для діагностики негативних психічних станів військовослужбовців : методичний посібник. Київ : НДЦ ГП ЗСУ, 2016. 234 с.
Білик В., Омельчук О., Челнокова М. Використання методів саморегуляції стресових станів як засобу підвищення психоемоційної стійкості учнів старших класів в процесі фізичного виховання. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова.. Серія 15. Науково-педагогічні проблеми фізичної культури (фізична культура і спорт). 2024. Вип. 5 (178). С. 17–21. https://doi.org/10.31392/UDU-nc.series15.2024.5(178).03.
Галецька І., Кліманська М., Климанська Л. Психологічний дистрес переживання дев’яти місяців війни цивільним населенням України Український психологічний журнал. 2022. № 2 (18). С. 45–67. https://doi.org/10.17721/upj.2022.2(18).3.
Горностай П. П. Колективна травма як складна соціальна ситуація: системно-понятійний аналіз. Наукові
студії із соціальної та політичної психології. 2021. Вип. 48 (51). С. 100–111. URL: http://gorn.kiev.ua/Gorn2018-2.pdf.
Дьоміна Ж., Oмельчук O. Феномен стресостійкості як провідного чинника збереження здоров’я учнівської молоді. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія 15. Науково-педагогічні проблеми фізичної культури (фізична культура і спорт). 2003. Вип. 12 (172). С. 73–77. https://doi.org/10.31392/UDU-nc.series15.2023.12(172).
Карамушка Л. М. Вплив копінг-стратегій на структурні компоненти психічного здоров’я. Актуальні проблеми психології. 2021. Т. 1. Вип. 57. С. 12–21. URL: https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/720973.
Максименко С. Д., Пасічник І. Д. До питання методології когнітивної психології. Наукові записки Національного університету “Острозька академія”. Психологія й педагогіка. 2013. Вип. 24. С. 3–6. URL: https://psj.oa.edu.ua/assets/files/full/n24-2013.pdf.
Сохор Н., Ясній О., Смашна О., Гашімова Н. Вплив війни та вимушеного переселення на психічне здоров’я дітей і підлітків (огляд літератури). Психосоматична медицина та загальна практика. 2024. № 9 (1). URL: https://uk.e-medjournal.com/index.php/psp/article/view/471.
Титаренко Т. М. Ландшафти особистісних трансформацій унаслідок травматичного воєнного досвіду. Український психологічний журнал. 2020. № 1 (13). С. 209–222. https://doi.org/10.17721/upj.2020.1(13).13.
Чабан О. С., Хаустова О. О. Медико-психологічні наслідки дистресу війни в Україні: що ми очікуємо та що потрібно враховувати при наданні медичної допомоги? Український медичний часопис. 2022. № 4 (150). VII / VIII. C. 1–11. https://doi.org/10.32471/umj.1680-3051.150.232297.
Щотка О. П., Андреєва Л. Ф. Взаємозв’язок між задоволеністю життям та посттравматичним зростанням у аспірантів в умовах війни в Україні. Організаційна психологія. Економічна психологія. 2022. № 3 (27). С. 64–74. https://doi.org/10.31108/2.2022.3.27.6.
Яцина О. Ф. Вплив війни на психічне здоров’я: ознаки травматизації психіки дітей та підлітків. Перспективи та інновації науки (Серія «Педагогіка», Серія «Психологія», Серія «Медицина»). 2022. № 7 (12). С. 554–567. https://doi.org/10.52058/2786-4952-2022-7(12).
