ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ФАСИЛІТАТИВНИХ УМІНЬ ПЕДАГОГІВ ІЗ РЕАЛІЗАЦІЇ ІГРОВИХ МЕТОДІВ НАВЧАННЯ У СИСТЕМІ ДОШКІЛЬНОЇ І ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТИ
DOI:
https://doi.org/10.32782/academ-ped.psyh-2024-1.01Ключові слова:
фасилітація, фасилітативні вміння педагогів, ігрові методи навчання, фасилітативний потенціал особистостіАнотація
Метою статті є висвітлення результатів емпіричного дослідження особливостей розвитку фасилітативних умінь педагогів із реалізації ігрових методів навчання у системі дошкільної та початкової освіти Запорізької області. Методологія дослідження ґрунтується на впровадженні принципів діяльнісного і системного підходів під час розвитку фасилітативних умінь педагогічних працівників дошкільної і початкової освіти з упровадження ігрових методів навчання в освітній процес. У дослідженні наголошується, що фасилітативні вміння педагогів повинні базуватися на усвідомленні процесу фасилітації як на рівні знань та настанов, так і на рівні повсякденної діяльнісної взаємодії з дітьми, використання ігрових методів навчання з метою забезпечення освітнього впливу на дитину в інтересах її поступового компетентнісного розвитку. Наукова новизна полягає у тому, що у дослідженні проаналізовано результати суб’єктивної й об’єктивної оцінки розвитку фасилітативних умінь педагогів: самооцінки їхньої власної професійної компетентності щодо фасилітації гри та реалізації ігрових методів навчання (відповідно до вимог професійних стандартів вихователя закладу дошкільної освіти і вчителя початкової школи в межах переліку визначених фасилітативних умінь) та результати психологічної діагностики фасилітативного потенціалу особистості у двох його інтегральних складниках (актуалізованій та потенційній (ресурсній)). З’ясування рівня розвитку фасилітатівних умінь педагогів визначає оптимальні форми їхнього подальшого професійного розвитку в системі післядипломної освіти. Висновки. Розвиток фасилітативних умінь педагогічного працівника безпосередньо впливає на фасилітативний потенціал особистості у його діяльнісному складнику, актуалізуючи його ресурси, систему цінностей, спонукань, смислів, на яких ґрунтується, здійснюється та регулюється фасилітативна діяльність людини. Виявлені тенденції дають змогу здійснювати пошук оптимальних рішень і нових ефективних форм професійного розвитку педагогів у межах окресленої проблематики.
Посилання
Байєр О.М., Гура Т.Є., Чемодурова Ю.М., Шульга Л.М. Ставлення педагогів до фасилітації гри та реалізації ігрових методів навчання в системі дошкільної і початкової освіти. Перспективи та інновації науки. Серія «Педагогіка», Серія «Психологія», Серія «Медицина». 2024. № 1(35). С. 461–475.
Галіцан О.А. Передумови формування фасилітаційної спрямованості майбутніх учителів в освітньому просторі вишу. Наука і освіта. 2016. № 10. С. 69–76.
Казанжи М.Й. Психологія фасилятивності. Одеса : Купрієнко С.В., 2014. 327 с.
Курлянд З., Фокша О., Поповський Ю. Дослідження педагогічної фасилітації учителя як вітагенної педагогічної технології. Наука і освіта. 2018. № 4. С. 168–176.
Навчання через гру та діяльнісний підхід: огляд доказів. Біла книга / Дж.М. Зош та ін. The LEGO Foundation, 2017. 39 с.
Професійний стандарт за професіями «Вчитель початкових класів закладу загальної середньої освіти», «Вчитель закладу загальної середньої освіти», «Вчитель початкової освіти (з дипломом молодшого спеціаліста)» : Наказ Мінекономіки від 23.12.2020 № 2736. URL: https://osvita.ua/doc/files/news/787/78704/Nakaz_2736__3_.pdf
Рома О.Ю., Близнюк В.Ю., Борук О.П. Програма розвитку дитини від 2 до 6 років та методичні рекомендації «Безмежний світ гри з LEGO®». The LEGO® Foundation, 2016. 140 c.
Фасилітація гри: мистецтво та наука про залучення дітей дошкільного віку до навчання через гру (Біла книга) / Х. Дженсента ін. Фонд The LEGO Foundation, Данія. Kиїв, 2019. 43 с.
Шевченко К.О. Педагогічна фасилітація у контексті професійної компетентності вчителя. Психологічні науки. Вип. 2.13(109). С. 258–263.
Challenges and development: Adult education research in Nordic countries / by Sigvart Tosse. Oslo: Tapic Academic Press, 2000. 211 p.
Meyer D. The positive thinkers. New York: Pantheon Press, 1980.
Reeve, J. (2012). A self-determination theory perspective on student engagement. In S. L. Christenson, A. L. Reschly & C. Wylie (Eds.), Handbook of research on student engagement (pp. 149-172). Boston, MA: Springer.
Rogers C. Freedom to learn for 80. Columbus, OH: Merrill, 1983.