ГЕНДЕРНІ АСПЕКТИ ПРОЖИВАННЯ ПСИХОЛОГІЧНОГО БЛАГОПОЛУЧЧЯ ОСОБИСТОСТІ В УМОВАХ ТРАНСФОРМАЦІЇ ТА СОЦІАЛЬНИХ ЗМІН

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/academ-ped.psyh-2024-1.06

Ключові слова:

психологічне благополуччя, щастя, гендер, самоприйняття, особистісне зростання

Анотація

Мета статті полягає в аналізі теоретико-методологічних підходів до визначення категорій психологічного благополуччя та щастя, емпіричному дослідженні гендерних аспектів прояву відчуття психологічного благополуччя та щастя у дорослих осіб в умовах трансформації та соціальних змін. Методологія дослідження ґрунтується на принципах екзистенціально-гуманістичного підходу, наукових уявленнях про сутність та різновиди благополуччя особистості, концептуальні положення про сутність, чинники та динаміку благополуччя особистості. Психологічне благополуччя розглядається в консенсусі гедоністичного (Н. Бредбурн), евдемоністичного (Е. Дісі, Р. Раян, К. Рифф) та інтегративного (А. В. Вороніна, Ю. М. Олександров, О. С. Ширяєва та ін.) підходів. Теоретико-методологічні аспекти активно розробляються у працях вітчизняних (О. М. Груб’як, В. М. Духневич, О. М. Знанецька, С. В. Карсканова, Л. З. Сердюк, Т. М. Титаренко та ін.) та зарубіжних (М. Аргайл, І. Бонівелл, Е. Дінер, М. Селігман та ін.) учених. Наукова новизна полягає у тому, що розширено та доповнено уявлення щодо змісту поняття психологічного благополуччя особистості, його структури та чинників, систематизовано теоретико-методологічні підходи до дослідження компонентів психологічного благополуччя, проаналізовано гендерні аспекти проживання психологічного благополуччя у дорослому віці в умовах трансформацій та соціальних змін. Висновки. Психологічне благополуччя є центральною ланкою особистісного потенціалу. До чинників, які визначають рівень психологічного благополуччя, відносяться: зовнішні (біологічні, соціальні, матеріальні блага), особистісні (властивості темпераменту, базові властивості особистості, позитивні риси характеру), міжособистісні (ефективна міжособистісна взаємодія, соціально значимі досягнення), суб’єктивно-особистісні (домінування позитивного афекту, задоволеність життям) чинники. В аспекті гендерної різниці чинники психологічного благополуччя за представленими шкалами говорять про те, що у чоловіків на відміну від жінок значно вищий показник чинника «керування середовищем». За шкалою «особистісне зростання» великої розбіжності у результатах між жіночою і чоловічою групами не виявлено. Високий показник «самоприйняття» як серед жінок, так і серед чоловіків говорить про те, що респонденти обох статей позитивно ставляться до себе, визнають і приймають власне особистісне різноманіття. За шкалами «позитивні відносини з оточуючими» і «автономія» результати в обох гендерних групах не відрізняються. Серед досліджуваної групи переважають невисокі показники щастя, що зумовлено стресогенними чинниками, які впливають на життя сучасної людини.

Посилання

Каргіна Н.В. Основні підходи до вивчення психологічного благополуччя: теоретичний аспект. Наука і освіта. 2015. № 3. C. 48–55.

Пахоль Б.Є. Субєктивне і психологічне благополуччя: сучасні і класичні підходи, моделі і фактори. Український психологічний журнал. 2017. № 1. С. 80–104.

Шевеленкова Т.Д., Фесенко П.П. Психологічне благополуччя особистості. Психологічна діагностика. 2005. № 3. С. 34–56.

Bradborn N. The Structure of Psychological Well-Being. Chicago, 1969. 320 р.

Deci E.L., Ryan R.M. The general causality orientations scale: Self-determination in personality. Journal of Research in Personality. 1985. Vol. 19. P. 109–134.

Diener E. Subjective well-being. Psychological Bulletin. 1984. № 95. P. 542–575.

Diener E., Biswas-Diener R. Will money increase subjective well-being? A literature review and guide to needed research. Social Indicators Research. 2002. Vol. 57. P. 119–169.

Diener E. The Statisfaction With Life Scale. Journal of Personaliti Assessment. 1985. Vol. 49. № 1. P. 71–75.

Riff C., Keyes C., Lee M. The structure of psychological well-being revisited. Journal of Personality and Social Psychology. 1995. Vol. 69. № 4. Р. 719–727

Ryan R. Self-detenrrination theory and the facilitation of intrinsic motivation, social development, and well-being. American Psychology. 2000. Vol. 55(1). P. 68–78.

Sheldon K. The independent effects of goal contents and motives on well-being: it’s both what you pursue and why you pursue it. Society for personality and social psychology. 2004. Vol. 30(4). P. 475–486.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-07-17