ОБҐРУНТУВАННЯ ПЕРСПЕКТИВ РОЗВИТКУ ПІДГОТОВКИ ВЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ ДО РОБОТИ З ІНКЛЮЗИВНИМ ДИЗАЙНОМ У СИСТЕМІ ВИЩОЇ ОСВІТИ

Анотація

Метою статті є теоретичне обґрунтування та визначення перспективних напрямів розвитку системи професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів, орієнтованої на оволодіння інструментарієм інклюзивного дизайну (ІД) для створення безбар’єрного освітнього середовища в умовах сучасної вищої школи. Методологічну основу роботи становить поєднання системного, компетентнісного та середовищного підходів, що дають змогу розглядати підготовку вчителя як цілісний процес формування готовності до проєктування інклюзивного простору. Теоретичний базис дослідження ґрунтується на фундаментальних положеннях педагогічної прогностики та концепції інклюзивного дизайну в освіті, що визначають вектори модернізації вищої школи. Для обґрунтування результатів використано комплекс методів термінологічного аналізу, прогностичного моделювання та синтезу інноваційного досвіду створення безбар’єрного освітнього середовища. Наукова новизна дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні прогностичної моделі підготовки майбутніх учителів початкових класів, що базується на інтеграції принципів інклюзивного дизайну в освітній процес вищої школи та вдосконаленні концептуальних підходів до формування професійної компетентності педагога, яка разом з методиками інклюзивного навчання охоплює здатність до проєктування універсальних освітніх рішень у фізичному, дидактичному та цифровому просторах закладу освіти. Висновки. Узагальнено, що прогностичний розвиток підготовки вчителів початкових класів потребує переходу від вузькоспеціалізованих методик інклюзії до впровадження концепції інклюзивного дизайну як універсального стандарту організації освітнього процесу в ЗВО. Доведено, що ефективність такої підготовки залежить від формування у майбутніх педагогів комплексної здатності проєктувати адаптивне освітнє середовище, що гармонійно поєднує архітектурну доступність, дидактичну гнучкість та цифрову інклюзію. Визначено, що стратегічною перспективою досліджуваної системи є створення цілісного безбар’єрного простору у вищій школі, де інклюзивний дизайн виступає не лише об’єктом вивчення, але й фундаментальним принципом взаємодії всіх учасників навчання.