ПРОГРАМА ЗБЕРЕЖЕННЯ ТА ПОКРАЩЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНОГО БЛАГОПОЛУЧЧЯ ПРАЦІВНИКІВ ХАРЧОВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ
DOI:
https://doi.org/10.32782/academ-ped.psyh-2026-1.07Ключові слова:
психологічне благополуччя, професійне благополуччя, харчова промисловість, тренінгова програма, професійні ресурси, мотивація, самоефективністьАнотація
Мета викладу полягає в теоретичному обґрунтуванні та представленні програми збереження й покращення психологічного благополуччя працівників харчової промисловості. Вона спрямована на підтримку особистісної стійкості, внутрішньої мотивації та професійної ефективності в умовах високого темпу праці та її інтенсивності, чіткої регламентованості виробничих процесів і підвищеної відповідальності. Теоретичною основою для створення програми стали авторські розробки, присвячені визначенню складових частин та побудові моделі психологічного благополуччя фахівців харчової галузі. Методологія дослідження ґрунтується на інтеграції сучасних підходів до розуміння психологічного благополуччя, професійної мотивації, самоефективності та психоосвітнього впливу. У статті використано програмно-структурний та змістовий аналіз, що дав змогу систематизувати логіку побудови модульної програми, визначити її цілі, завдання, принципи реалізації та очікувані психологічні результати. Детально описано поєднання онлайн-сесій, інтерактивних вправ, групової рефлексії та самостійної роботи учасників як умов формування стійких внутрішніх ресурсів і навичок саморегуляції. Наукова новизна статті полягає у створенні комплексної тренінгової програми, адаптованої до професійної специфіки харчової промисловості, яка інтегрує особистісний, соціальний та власне професійний компоненти психологічного благополуччя, а також орієнтована як на зниження негативних наслідків професійного стресу й емоційного виснаження, так і на активне формування внутрішніх опор працівників. У програмі системно представлено власне професійний компонент психологічного благополуччя, що охоплює усвідомлення професійних цілей, розвиток внутрішньої мотивації, відчуття професійної спроможності, відповідальності за особистий розвиток та здатності впливати на окремі аспекти професійного середовища. Висновки припускають, що впровадження психоосвітньо-тренінгових програм може розглядатися як ефективний інструмент підтримки психологічного благополуччя персоналу харчової промисловості, профілактики професійного виснаження, підвищення задоволеності працею, якості професійного життя та загального психологічного благополуччя в умовах сучасних виробничих викликів.
Посилання
Волошина Ю.І. Особливості та складові психологічного благополуччя фахівців харчової промисловості. ГАБІТУС: науковий журнал із соціології та психології. 2025. № 72 С. 61–65. URL: DOI https://doi.org/10.32782/2663-5208.2025.72.1.10
Волошина Ю.І. Модель психологічного благополуччя працівників харчової промисловості. ГАБІТУС: науковий журнал з соціології та психології. 2025. № 74 С. 158–163. DOI https://doi.org/10.32782/2663-5208.2025.74.29
Войтенко О.В. Фактори внутрішньої детермінації професійного благополуччя особистості. Слобожанський науковий вісник. Серія: Психологія. 2024. № 1 С. 45–52. DOI: https://doi.org/10.32782/psyspu/2024.1.4.
Коваленко В.С. Психологічне благополуччя особистості як чинник соціальної адаптації. Психологія та соціальна робота. 2019. Т. 24, № 2 (50). С. 28–36. DOI: https://doi.org/10.18524/2707-0409.2019.2(50).185832.
Alberti R.E., Emmons M.L. Your Perfect Right: Assertiveness and Equality in Your Life and Relationships. 9th ed. San Luis Obispo: Impact Publishers, 2017. 360 p.
Bandura A. Self-efficacy: The exercise of control. New York: W.H. Freeman, 1997. 604 p.
Chamberlain K., Haaga D.A.F. Perfectionism, stress, and health: A cognitive–behavioral analysis. Behavioral Research and Therapy. 2001. Vol. 39, № 8. P. 879–895. DOI: https://doi.org/10.1016/S0005-7967(00)00086-7.
Cloud H., Townsend J. Boundaries: When to Say Yes, How to Say No to Take Control of Your Life. Grand Rapids: Zondervan, 2017. 320 p.
Coppens, E., Hogg, B., Greiner, B.A. et al. Promoting employee wellbeing and preventing non-clinical mental health problems in the workplace: a preparatory consultation survey. J Occup Med Toxicol 18, 17, 2023. DOI: https://doi.org/10.1186/s12995-023-00378-2.
Deci E.L., Ryan R.M. Self-determination theory: Basic psychological needs in motivation, development, and wellness. New York: Guilford Press, 2017. 773 p.
Deci E.L., Ryan R.M. The “what” and “why” of goal pursuits: Human needs and the self-determination of behavior. Psychological Inquiry. 2000. Vol. 11, № 4. P. 227–268. DOI: https://doi.org/10.1207/S15327965PLI1104_01.
Diener E. Subjective well-being: The science of happiness and a proposal for a national index. American Psychologist. 2000. Vol. 55, № 1. P. 34–43. DOI: https://doi.org/10.1037/0003-066X.55.1.34.
Grant A.M., Franklin J., Langford P. The self-reflection and insight scale: A new measure of private self-consciousness. Social Behavior and Personality. 2002. Vol. 30, № 8. P. 821–836. DOI: https://doi.org/10.2224/sbp.2002.30.8.821.
Hargie O. Skilled Interpersonal Communication: Research, Theory and Practice. 6th ed. London: Routledge, 2016. 448 p.
Harty B., Gustafsson J.A., Thorén M., Möller A., Björkdahl A. Development of a gratitude intervention model and investigation of the effects of such a program on employee well-being, engagement, job satisfaction and psychological capital. 2025, Vol. 80, № 1. P. 233–246. DOI: 10.3233/WOR-220604.
Hobfoll S.E. The influence of culture, community, and the nested-self in the stress process: Advancing conservation of resources theory. Applied Psychology: An International Review. 2001. Vol. 50, № 3. P. 337–370. DOI: https://doi.org/10.1111/1464-0597.00062.
Locke E.A., Latham G.P. A theory of goal setting & task performance. New York: Prentice Hall, 1990. 362 p.
Neff K.D. Self-compassion: An alternative conceptualization of a healthy attitude toward oneself. Self and Identity. 2003. Vol. 2, № 2. P. 85–101. DOI: https://doi.org/10.1080/15298860309032.
Rogers C.R. On Becoming a Person: A Therapist’s View of Psychotherapy. Boston: Houghton Mifflin, 1961. 420 p.
Rosenberg M.B. Nonvolent Communication: A Language of Life. 3d ed. Encinitas: PuddleDancer Press, 2015. 288 p.
Ryff C.D., Keyes C.L.M. The structure of psychological well-being revisited. Journal of Personality and Social Psychology. 1995. Vol. 69, No. 4. P. 719–727.
Ryff C.D. Happiness is everything, or is it? Explorations on the meaning of psychological well-being. Journal of Personality and Social Psychology. 1989. Vol. 57, № 6. P. 1069–1081. DOI: https://doi.org/10.1037/0022-3514.57.6.1069.
Sheldon K.M., Lyubomirsky S. Achieving sustainable gains in happiness: Change your actions, not your circumstances. Journal of Happiness Studies. 2006. Vol. 7. P. 55–86. DOI: https://doi.org/10.1007/s10902-005-0868-8.
Suzuki, S., Suzuki, R., & Flores, J. Resilience and Personal Development in the Workplace: The Effect of Intervention Programs on Employee Wellbeing. Research Psychologie, Orientation Et Conseil. 2025. № 2 (1). Р. 22–31. DOI: https://doi.org/10.70177/rpoc.v2i1.1854.
Tedeschi R.G., Calhoun L.G. Posttraumatic growth: Conceptual foundations and empirical evidence. Psychological Inquiry. 2004. Vol. 15, № 1. P. 1–18. DOI: https://doi.org/10.1207/s15327965pli1501_01.
Yiming, L., Yan, L. & Jinsheng, Z. Effects of organizational climate on employee job satisfaction and psychological well-being: the role of technological influence in Chinese higher education. BMC Psychol 12, 536 2024. DOI: https://doi.org/10.1186/s40359-024-01992-3.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.







