НЕЙРОПЕДАГОГІЧНІ ЗАСАДИ МІКРОНАВЧАННЯ У ПРОЦЕСІ ФОРМУВАННЯ ІНШОМОВНОЇ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ СТУДЕНТІВ

Анотація

Мета статті полягає в теоретичному осмисленні нейропедагогічних засад мікронавчання у процесі формування іншомовної комунікативної компетентності студентів, зумовленому необхідністю узгодження сучасних методів навчання іноземних мов з нейрокогнітивними особливостями функціонування мозку здобувачів освіти. Методологія дослідження ґрунтується на поєднанні принципів нейропедагогіки (обмеження робочої пам’яті, механізми уваги, закономірності нейропластичності тощо) та нейролінгвістики (процеси кодування, консолідації знань, інтервального повторення тощо) з методами теоретичного аналізу наукової літератури, системності та науковості. Наукова новизна полягає в тому, що, використовуючи аналіз ключових положень нейропедагогіки та нейролінгвістики, ми обґрунтовуємо ефективність мікронавчання як моделі, що знижує когнітивне навантаження, підтримує стійку увагу та мотивацію, сприяючи формуванню лексичних, граматичних і комунікативних навичок, а також окреслюємо перспективи емпіричної перевірки цієї моделі в іншомовній освіті. Висновки. Мікронавчання з позицій нейропедагогіки є ефективною теоретичною моделлю іншомовної освіти, орієнтованою на оптимізацію навчального процесу відповідно до нейрокогнітивних можливостей здобувачів освіти, оскільки воно відповідає обмеженням робочої пам’яті, активізує процеси консолідації знань у довготривалій пам’яті та сприяє зниженню когнітивного навантаження. Окреслені перспективи подальших досліджень пов’язані з емпіричною перевіркою нейропедагогічного потенціалу мікронавчання в іншомовному навчанні.