КОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЯ ІНТЕГРАТИВНИХ РОЗВИВАЛЬНО-ЗДОРОВ’ЯЗБЕРЕЖУВАЛЬНИХ СТРАТЕГІЙ НА ОСНОВІ МЕТОДОЛОГІЧНО-ЦІННІСНОЇ РЕФЛЕКСІЇ ПРОБЛЕМИ ВЗАЄМОДІЇ У СИСТЕМІ ANIMA/SOMА
DOI:
https://doi.org/10.32782/academ-ped.psyh-2023-3.14Ключові слова:
здоров’язбережувальна компетентність, вчитель фізичної культури, післядипломна освіта, методологія, педагогіка здоров’я, аніма, сома, евтюмія, гармонізація, пайдея, соматотонія, етика, естетизація, кордоцентризмАнотація
Анотація. У статті на основі методологічної рефлексії проблеми взаємодії у системі anima/somа репрезентується концептуалізація інтегративних розвивально-здоров’язбережувальних стратегій, спрямованих на розвиток здоров’язбережувальної компетентності вчителя фізичної культури. Аналіз взаємодії у системі anima/ somа проводився на основі: використання людиномірних ідей давньогрецької культурно-освітньої системи пайдеї, кордоцентризму та віртуальної психології, шляхом методологічно-ціннісного осмислення патохарактерологічного феномену соматизації та застосування теорії функціональних систем. На основі проведеного аналізу визначається відносна автономія у системі anima/soma. Відповідно, anima і soma можуть бути визначені як якісно відмінні онтології, які не редукуються до матеріального субстрату – людського організму. Вказана автономія представляється у форматі передумови розвитку як інтегративних і взаємодоповнювальних взаємодій у системі anima/soma, так і як основа для формування конкурентних ефектів. Конкурентні взаємодії у системі anima/soma репрезентуються як глибинні антропологічні і духовні передумови порушень психологічного і духовного здоров’я, а також як значимі аспекти дисгармонійного розвитку, включаючи негативний вплив на характер особи, на її поведінку і соціальну та культурну адаптацію. На основі методологічно-ціннісного осмислення взаємодії у системі anima/soma актуалізовані методологічні ідеї інтеграції, гармонізації, взаємодоповнення і синергійної взаємодії. Ідеї інтеграції і гармонізації у системі anima/soma лежать в основі розроблених інтегративних розвивально-здоров’язбережувальних стратегій, які представлені такими концептами: евтюмії і гармонізації, турботи про себе, кордоцентричною стратегією, архітектурно-мистецькою стратегією естетизації. Вказані стратегії розроблені з метою розвитку здоров’язбережувальної компетентності вчителя фізичної культури і удосконалення освітніх практик і технологій збереження здоров’я. Метою вказаних стратегій є також професіоналізація педагога та розвиток його професійної суб’єктності й інтелектуальне, етичне, естетичне удосконалення. Інтегративні розвивально-здоров’язбережувальні стратегії є значимими складниками такої методологічної системи, а також являють собою практико-технологічний інструментарій збереження здоров’я і різностороннього розвитку особистості.
Посилання
Алексеєнко А.П. Втрата людяності як втрата духовності. Проблема людини у соціально-гуманітарному та медичному дискурсах : матеріали міжвузівської науково-практичної конференції з міжнародною участю. Харків, 2018. С. 3–7.
Аносов І.П., Станішевська Т.І. Особистісно-професійний розвиток вчителя нової української школи в контексті антропологізації сучасної освіти. Науковий вісник Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького. Серія «Педагогіка». № 1 (20), 2018. С. 17–22.
Астахова Т.Г. Картезіанський дуалізм: pro et contra. Грані. № 10, 2013. С. 73–77.
Гнатюк Я. Український кордоцентризм у конфлікті міфологій та інтерпретацій : монографія. Івано-Франківськ : Симфонія форте, 2010. 184 с.
Дупак В.Г. Метафізика віртуальної реальності: аналіз філософських концепцій. Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. № 66, 2012. С. 27–31.
Ілляхова М.В. Концептуалізація поняття «кайрос» у контексті професійного розвитку креативності науково-педагогічного працівника. Актуальні питання мистецької педагогіки. № 9, 2019. С. 28–34.
Кассен Б., Сігов К. Європейський словник філософій : Лексикон неперекладностей. Том перший. Київ : ДУХ І ЛІТЕРА, 2009. 576 с.
Кашуба М. Ідеї античного гедонізму в етиці Києво-Могилянської академії. Докса. № 8, 2005. С. 259–268.
Лугуценко T. Людина Virtus у просторі та часі віртуальної реальності. Вісник Національної академії керівних rадрів культури і мистецтв. № 1(1), 2013. C. 47–51.
Лупаренко С.Є. Наукові підходи до дослідження питань дитинства й розвитку дитини. Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології : науковий журнал СумДПУ ім. А.С. Макаренка. Суми : СумДПУ. № 7 (41), 2014. С. 286–294.
Мозговий Л. Серце як основа духовного життя людини у творчості Г. Сковороди та П. Юркевича. Схід. № 5 (112). 2011. С. 116–119.
Про Національну стратегію розбудови безпечного і здорового освітнього середовища у новій українській школі : Указ Президента України від 25.05.2020 р. № 195/2020. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/195/2020#Text (дата звернення: 05.05.2021).
Ситченко К.В. Калокагатія як символ довершеності античної людини та її тлумачення в сучасній культурі. Культура України. Cерія «Мистецтвознавство». № 53, 2016. С. 251–260.
Федорець В.М. Антропологічно-ціннісна рефлексія пайдеї як культурно співвідносний шлях удосконалення здоров’язбережувальної компетентності вчителя фізичної культури. Вісник післядипломної освіти. Серія «Педагогічні науки». № 8, 2019. С. 153–210.
Федорець В.М. Особливості формування здоров’язбережувальної компетентності вчителів фізичної культури на основі вчення про функціональні системи. Компетентнісний підхід в освіті: теоретичні засади і практика реалізації : матеріали методол. семінару. Ч. 2. Нац. акад. пед. наук України. Київ : Ін-т обдарованої дитини НАПН України, 2014. С. 265–273.
Федорова К.Г. Філософські антропотренди : підступ до людини майбутнього. Перспективи : соціально-політичний журнал, № 4, 2022. С. 17–22.
Bonasio G. Kalokagathia and the Unity of the Virtues in the Eudemian Ethics. Apeiron, 53(1), 2020. С. 27–57.
Foucault M. Technologies of the Self: Lectures at University of Vermont Oct. 1982. University of Massachusets Press, Cambridge, 1988. P. 16–49.
Peters James R. Thelogic of the heart: Augustine, Pascal, and the rationality of faith. Baker Academic, 2009.
Scheler M. Ordo amoris. Vol. 23. Caparróseditores, 1996.
Sheldon W.H. Body and temperament types. NewYork : Random House, 1940. P. 104.
Zhukovskyy V. Неосяжність Бога та його іманентність у богомисленні Макарія Єгипетського. Vox Patrum, № 65, 2016. С. 783–800.
