ВПЛИВ МАСМЕДІА НА ФОРМУВАННЯ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ В ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/academ-ped.psyh-2025-2.14

Ключові слова:

комунікативна компетентність, діти дошкільного віку, масмедіа, медіаосвіта, медіаконтент

Анотація

Мета статті полягає в теоретичному обґрунтуванні впливу засобів масової інформації на формування комунікативної компетентності в дітей дошкільного віку. Актуальність дослідження визначається стрімким розвитком інформаційно-комунікаційних технологій, поглибленням використання медіа як чинника формування компетентостей у дошкільників відповідно до всіх освітніх напрямів Базового компонента дошкільної освіти (2021). Одним із пріоритетних завдань дошкільної освіти є формування комунікативної компетентності в дошкільників. Саме комунікативна компетентність забезпечує здатність дитини ефективно взаємодіяти з оточенням, висловлювати власні думки, сприймати й розуміти позицію інших, брати участь у діалозі, групових обговореннях і колективних іграх.Методологія дослідження ґрунтується на поєднанні таких теоретичних методів, як аналіз, синтез та узагальнення. Стаття має теоретичний характер і не передбачає власного емпіричного дослідження, однак пропонує узагальнену модель використання масмедіа як чинника формування комунікативної компетентності в дітей дошкільного віку.Наукова новизна роботи полягає в систематизації відомих підходів до впливу масмедіа на розвиток мовлення в дошкільників, у виокремленні зв’язків між типом медіаконтенту та формування окремих компонентів комунікативної компетентності.У статті розкрито сутність і структуру комунікативної компетентності дошкільників, до якої належать мовленнєвий, когнітивний, соціально-поведінковий та емоційно-оцінний компоненти. Охарактеризовано сучасні види масмедіа, що мають певний вплив на кожен із зазначених компонентів: телебачення (освітні й пізнавальні програми, мультфільми), цифрові книги, аудіоказки, інтерактивні ігри, дитячі медіаплатформи. Наголошено на позитивних можливостях медіаконтенту – збагаченні словникового запасу, формуванні навичок діалогічного мовлення, розвитку уяви, емпатії, емоційної виразності, а також на ризиках надмірного або неконтрольованого використання медіа.Теоретично проаналізовано підходи до інтеграції масмедіа в освітній процес, представлені в українських і зарубіжних дослідженнях (А. Богуш, Н. Гавриш, К. Крутій, Д. Бакінгем, Дж. Марш, Е. Вартелла та ін.), які вказують на важливість педагогічного супроводу й відбору якісного, віковідповідного контенту. Обґрунтовано психолого-педагогічні умови ефективного використання масмедіа в процесі формування комунікативної компетентності: цілеспрямований відбір змісту, активне залучення дітей до обговорення й переказу побаченого, поєднання онлайн- та офлайн-форм діяльності, систематичність роботи з медіаматеріалами, створення безпечного й дружнього інформаційного середовища.Висновки. Засоби масової інформації як сучасний освітній ресурс мають значний потенціал для формування комунікативної компетентності в дітей дошкільного віку. Практична значущість полягає в можливості використання викладених у статті теоретичних положень для створення програм з медіаосвіти в ЗДО, підготовки методичних рекомендацій для педагогів і батьків, розроблення занять із використанням різних видів медіа з метою активізації мовленнєвої взаємодії.

Посилання

Базовий компонент дошкільної освіти. 2021. URL: https://mon.gov.ua/ua/osvita/doshkilna-osvita/bazovij-komponent-doshkilnoyi-osviti-v-ukrayini (дата звернення: 05.07.2025).

Богуш А.М. Витоки мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку: програма та методичні рекомендації. Київ : ІЗМН, 1997. 112 с.

Гавриш Н.В. Дошкільник у світі медіа : навчально-методичний посібник. Київ : Світич, 2017. 128 с.

Кобилецька Л., Фарина Ю. Особливості використання масмедіа у процесі інтелектуального розвитку дошкільників. Актуальні питання гуманітарних наук. 2024. Вип. 77. Том 1. С. 301–306.

Крутій К.Л. Формування ключових компетентностей у дітей дошкільного віку. Миколаїв : Іліон, 2010. 172 с.

Buckingham D. Media Education: Literacy, Learning and Contemporary Culture. Cambridge : Polity Press, 2003.

Marsh J. Young Children’s Literacy Practices in a Digital World. London : Routledge, 2005.

Wartella E., Rideout V., Lauricella A. et al. Parenting in the Age of Digital Technology. Center on Media and Human Development. Northwestern University, 2014.

UNESCO. Guidance for educators on media and information literacy. 2021. URL: https://unesdoc.unesco.org (дата звернення: 03.07.2025).

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-10-27