КОНСТРУЮВАННЯ ЗМІСТУ НАВЧАННЯ ІНОЗЕМНИХ МОВ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ В КОНТЕКСТІ ЗМІН В ОСВІТНІЙ СИСТЕМІ (ДРУГА ПОЛОВИНА ХХ – ПОЧАТОК ХХІ СТОЛІТТЯ)

Анотація

Мета статті полягає в дослідженні змісту іншомовної підготовки майбутніх учителів початкової школи в контексті змін в освітній системі України в другій половині ХХ – на початку ХХІ століття. Методологія дослідження ґрунтується на вивченні та аналізі компонентів, які визначали зміст іншомовної освіти, дослідження соціально-педагогічних явищ, поглядів науковців щодо реалізації навчання іноземних мов у вищій освіті, характеристиці досвіду навчання іноземних мов у закладах вищої освіти на різних етапах досліджуваного періоду. Конструювання змісту навчання іноземних мов майбутніх учителів початкової школи проаналізовано в контексті змін у системі вищої освіти України (у радянський період та в період незалежності). Наукова новизна полягає в тому, що, використовуючи метод аналізу наукової літератури та результати історико-методичного дослідження, здійснено аналіз іншомовної підготовки майбутніх учителів початкової школи з аналізом змістового наповнення. Висновки. Для забезпечення комплексного підходу до навчання іноземних мов необхідно сформувати елементи педагогічного супроводу, що є безпосереднім завданням системи вищої педагогічної освіти. Для майбутнього вчителя початкової школи важливою ознакою підготовки є орієнтація на інтегрованість освітнього формату педагогічної активності. Оперування теоретичними знаннями і методологічним арсеналом забезпечує не лише сталість педагогічної майстерності, а й уміння підвищувати функціональний рівень навчальної активності завдяки використанню інноваційних інструментів, що формує динамічність і гнучкість фахової матриці компетентностей вчителя початкової школи. Концепція мовної політики щодо навчання іноземних мов зводиться до двох ключових характеристик – цільової та ціннісної.Іноземні мови фактично є зрізом, який визначає рівень динаміки соціокультурного розвитку. Затребуваність у вивченні іноземних мов вказує на інтеграційний потенціал держави чи спільноти, тому мовна політика є продовженням соціокультурного запиту.