ОБГРУНТУВАННЯ КОНТРОЛЮ В ЗАКЛАДАХ ОСВІТИ ПРИ ДЕРЖАВНОМУ ЕЛЕКТРОННОМУ УПРАВЛІННІ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/2786-5681-2024-1.05

Ключові слова:

державний контроль, управління освітою, освітня сфера, державна служба, суспільне середовище

Анотація

У статті обґрунтовано одну з головних функцій управління в закладах освіти, а саме функцію контролю органами державної влади та місцевого самоврядування через використання електронного управління. Зауважується, що вагомим процесом, за якими органи державної влади та місцевого самоврядування втілюють намічене у суспільному середовищі, є не що інше, як контроль. До різновидів контролю слід віднести інспекцію, перевірку, супервізію, інституційний аудит, моніторинг, акредитацію, а отже, все те, що та чим відзначається державна служба в Україні та країнах Світу. Оскільки головним пріоритетом будь-якої держави є освітня сфера, то процеси контролю мають особливо важливе значення. Метою статті є обґрунтування контролю, що стосується галузей державного управління, до якого слід віднести і освіту в Україні. Методологія дослідження ґрунтується на поєднанні таких методів, як аналіз, синтез та узагальнення. Автор зауважує, що методами проведення дослідження під час моніторингу можуть бути: тестування; опитування (анкетування, інтерв’ювання); спостереження за освітнім процесом та освітньою діяльністю у закладах освіти; аналіз документації закладів освіти. Акцентується увага на тому, що передача відповідальності за прийняття рішень зверху до низу, делегування все більших повноважень нижчим органам управління об’єктивно вимагають посилення контролю в державному управлінні, без цього державній системі загрожують негативні наслідки: від диктатури до розпаду держави. Наукова новизна роботи полягає в тому, що автор звертає увагу на те, що за допомогою контролю органи державної влади та місцевого самоврядування як суб’єкти отримують інформацію, що дозволяє вносити коригування у власних управлінських і регулювальних діях, котрі зумовлені виконавчими функціями. Діяльність об’єднаних у певну структуру суб’єктів контролю, спрямована на досягнення управлінських цілей, визначається як процес контролю. Автор звертає увагу на те, що контроль у сфері державного управління тією чи іншою мірою здійснюють усі органи влади разом із місцевим самоврядуванням, проте зміст контрольної діяльності, обсяг, форми та методи й власне призначення мають у різних суб’єктів істотні відмінності: для одних органів державного управління контроль є основною діяльністю, для інших – елементом при виконанні основної функції. Тому контроль у сфері управління здійснюють як спеціальні органи контролю, так і органи загальної компетенції. Висновки. Таким чином, цілями контролю, котрі здійснюють органи державної влади та місцевого самоврядування, вважаються не лише забезпечення законності у суспільному середовищі, але і визначення подальших перспектив щодо розвитку і досягнення благополуччя територіальних утворень, впровадженні нововведень, наприклад – характеризуються технічними засобами розширеної функціональності, підтримуванні і зростанні обсягів комунікацій між державними службовцями, працівниками бюджетної сфери, муніципалітетами, і широкими верствами населення в суспільному середовищі. І тут також ключова роль має саме освітня сфера, тому що саме з нею ведуть взаємозв’язки всі інші суспільні, промислові, гуманітарні сфери, в результаті чого виникає концентруючий осередок.

Посилання

Гринчук Ю.С., Шемігон О.І., Вихор М.В. Контроль як функція державного управління: економіко-правова сутність та механізм застосування. Ефективна економіка. 2019. № 4. URL: http://www.economy.nayka.com.ua/pdf/4_2019/5.pdf

Єдинак Т.С., Павлишен О.В. Контроль як функція державного управління : сутність та класифікація. Вісник Академії митної служби України. Сер. : Державне управління, 2011. № 1. С. 12–18.

Ковтун Т.В. Система внутрішнього контролю як невід’ємний елемент операційної системи підприємства. Вісник Хмельницького національного університету. 2009. № 6. Т. 1. С. 65–70.

Куцик П.О. Контроль як основа управління спільною діяльністю без створення юридичної особи: стан проблеми. Проблеми теорії та методології бухгалтерського обліку, контролю і аналізу : Міжнародний збірник наукових праць. Серія : Бухгалтерський облік, контроль і аналіз. Житомир : ЖДТУ. 2010. № 3 (18). С. 171–177.

Пантелеєв В.П., Корінько М.Д. Внутрішній аудит : навч. посібник. За ред. д.е.н., проф. В.О. Шевчука. Київ : ДАСОА, 2006. 247 с.

Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження основних засад здійснення внутрішнього контролю розпорядниками бюджетних коштів та внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів України від 28 вересня 2011 р. № 1001» від 12.12.2018 р. № 1062. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1062-2018-%D0%BF#Text

Розпорядження Кабінету Міністрів України «Концепція розвитку державного внутрішнього фінансового контролю» від 24.05.2005 р. № 158-р. URL : https://www.kmu.gov.ua/npas/17381979

Футоранська Ю.М. Окремі аспекти державного регулювання у сфері внутрішнього фінансового контролю в Україні. Фінансовий контроль. 2009. № 2 (31). С. 20–24.

Bilyk O., Bashtannyk O., Pasichnyi R., Kalyaev A., Bobrovska O. Formation and implementation of mechanisms of electronic management of the Regional education system. AD ALTA: Journal of Interdisciplinary Research open journal/13/02-XXXVIII. OPEN ACCESS, journal. 2023. 162. p. 6–15.

Kravchenko T., Prysiazhniuk L., Artemchuk L., Zharovska O., Bilyk O., Popruzhna A. (2023). Anti-Crisis Management of an Educational Institution at War: Reforms, Changes, and Innovations in Education. Revista Romaneasca Pentru Educatie Multidimensionala, 15 (4). p. 117–131. https://doi.org/10.18662/rrem/15.4/784

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-05-02