ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНО-ЦИФРОВА ГРАМОТНІСТЬ ЯК ПОКАЗНИК ЛІДЕРСТВА ПУБЛІЧНОГО СЛУЖБОВЦЯ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2786-5681-2024-1.12Ключові слова:
компетенції, лідер, лідерство, публічний службовець, стратегічна компетентність, професійна компетентність, стратегічна компетентність, інформація, інформаційно-комунікаційно-цифрова грамотність, управління, електронний документообігАнотація
Мета статті полягає в дослідженні сутності інформаційно-комунікаційно-цифрової грамотності, як показника лідерства, що є вимогою стратегічної компетентності управлінця. Методологія дослідження. Методологія дослідження ґрунтується на поєднанні філософського (системності, діалектичної суперечності, єдності якості та кількості, діалектичного заперечення, розвитку, причинності тощо та ін.) та конкретно-тематичного (основні положення психології комп’ютеризації; концепція трьох хвиль цивілізаційного розвитку та ін.) принципів з методами системності, науковості та верифікації. Наукова новизна полягає в тому, що, використовуючи метод аналізу наукової літератури з метою визначення структури інформаційно-комунікаційно-цифрової грамотності як показника лідерства публічного службовця. Висновки. На основі вивчення наукової літератури встановлено, що управлінська діяльність публічного службовця в інформаційно-цифровому суспільстві характеризується інформаційною відкритістю; застосуванням електронний документообіг; наявністю системи звернень громадян в електронному форматі та онлайн обговорень; проведенням підвищення кваліфікації в онлайн форматі; здійсненням моніторингу та оцінки рівня взаємодії з громадськістю. Здійснено аналіз нового формату роботи управлінців, який ґрунтується на використані дистанційних технологій та дає можливість врахувати безпеку особистості. Таким чином, сутність лідерства, полягає в тому, що послідовники визнають лідера тільки в тому випадку, коли він довів свою компетентність і цінність для них. Лідер отримує владу від послідовників і для її підтримки він повинен надавати їм можливість задовольняти свої потреби. У відповідь послідовники задовольняють потребу лідера у владі над ними та надають йому необхідну підтримку. Інформаційно-комунікаційно-цифрова грамотність публічного службовця включає набір навичок, які дозволяють керівнику ефективно шукати, оцінювати, використовувати та обробляти інформацію; ефективно взаємодіяти з іншими людьми, включаючи вміння висловлювати свої думки та почуття чітко і зрозуміло, слухати та розуміти інших, а також будувати гармонійні та продуктивні відносини; ефективно взаємодіяти з комп’ютером та будь-якими іншими пристроями та програмним забезпеченням, створювати, розробляти цифрове, онлайн середовище для формування стратегічної компетентності, ефективної професійної діяльності та покращення якості життя.
Посилання
Борисенко О. П. Комунікація як інструмент державного управління: сучасні тенденції / О. П. Борисенко, К. О. Чернокалова. Публічне управління та митне адміністрування. 2020. № 2(25). С. 58–62.
Бородкіна І. Л., Бородкін Г. О. Цифрова грамотність як фактор реформування вищої школи. Молодий вчений. 2017. № 8. 48. С. 395–399. URL: http://molodyvcheny.in.ua/files/journal/2017/8/87.pdf (дата звернення 02.05.2019).
Василенко Н. В., Матохнюк О. Д. Структурно-компонентна модель розвитку лідерства в контексті професіоналізації публічної служби. Науковий вісник Вінницької академії безперервної освіти. Серія «Екологія. Публічне управління та адміністрування». 2023. № 4. С. 58–64. https://doi.org/10.32782/2786-5681-2023-4.09.
Гаврілова, Л. Г., Топольник Я. В. Цифрова культура, цифрова грамотність, цифрова компетентність як сучасні освітні феномени. Інформаційні технології і засоби навчання. 2017. № 61, вип. 5. С. 1–14.
Делія О. Ефективна комунікація в управлінні персоналом. Соціально-економічні проблеми і держава. 2012. Вип. 1 (6). С. 36–40.
Дрешпак В. М. Комунікації в публічному управлінні : навч. посіб./ В. М. Дрешпак. Д. : ДРІДУ НАДУ, 2018. 168 с.
Енциклопедія державного управління [Текст] : у 8 т. / наук.ред. кол.: Ю.В. Ковбасюк (голова) [та ін.]; Національна академія державного управління при Президентові України. К.: НАДУ, 2011. Т. 8: Публічне врядування /наук.ред. кол.: В.С. Загорський (голова), С.О. Телешун (співголова) [та ін.]; Львівський регіональний інститут державного управління Національна академія державного управління при Президентові України. Львів : ЛРІДУНАДУ, 2011. с. 273–278.
Лашкіна М. Нові підходи до комунікації в публічному просторі державного управління [Електронний ресурс] / М. Лашкіна. Режим доступу: http://www.kbuapa.kharkov.ua/e-book/putp/2013-1/doc/1/02.pdf.
Линьов К. Ю. Інформаційне забезпечення державного управління та державної служби : навчальний посібник / К. Ю. Линьов. К., 2016. 42 с.
Максименко Ю. Б., Матохнюк Л. О. Концептуальна модель інформаційної компетентності особистості. Психологія і суспільство. 2020. № 3. С. 82–103.
Матохнюк Л. О. Психологія інформаційної компетентності особистості (ґенеза онтологічного розвитку) : дис. … д-ра психол. наук : 19.00.01. Одеса, 2019. 527 с.
Разумей Г. Ю. Діджиталізація публічного управління як складник цифрової трансформації України. Г. Ю. Разумей, М. М. Разумей. Публічне управління та митне адміністрування. 2020. № 2(25). С. 139–145.
Тілікіна Н. В. Медіа-, інформаційна і комп’ютерна грамотність як компоненти цифрової грамотності. Наукові записки Львів. ун-ту бізнесу та права. Серія економічна. Серія юридична. 2021. Вип. 29. http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.5149025.
Про електронні документи та електронний документообіг : Закон України від від 22.05.2003 № 851-IV URL: https://tax.gov.ua/diyalnist-/zakonodavstvo-pro-diyalnis/zakoni-ukraini/print-53715.html.
Bloshchynskyi I. H., Halus O. M., Pochekalin I. M., Taushan D. V. Use of electronic educational and methodological software packages for improving the preparation of future bachelors of philology. Information technologies and learning tools. 2018. 66(4), 105–121. https://doi.org/10.33407/itlt.v66i4.2327.
Information Literacy Competency Standards for Higher Education. URL: http://hdl.handle.net/11213/7668.
Davis R.A. A cognitive behavio ral model of pathological Internet use. Computers in Human Behavior, 2001. V. 17, 2, 187–195.
Ferrari A. Digital Competence in Practice: An Analysis of Frameworks. Europe Commission Joint Research Center. Institute of Prospective Tdechnologies Studie European Union. 2012. 92 p.
Hamburger Y. A., Ben Artzi E. The relationship between extraversion and neuroticism and the different uses of the Internet.Computers in Human Behaviour. V. 16, 441–449. Hamburher, Y.A., Ben Artszi, E. 2000. Information Literacy Competency Standards for Higher Education URL: http://www.ala.org/ala/acrl/acrlstandards/informationliteracycompetency.htm.
Key E.U. Competences for Lifelong Learning. A European Reference Framework – Brussels: European Commission, 2005.
