ПСИХОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ ОСВІТНІМ ЗАКЛАДОМ ЗАРАДИ ПРОСУВАННЯ СОЦІАЛЬНО-ІННОВАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2786-5681-2022-2.05Ключові слова:
публічне управління, заклад освіти, психологічні аспекти.Анотація
Анотація. Метою статті є аналіз підходів до визначення місця і значення публічного управління закладом освіти в просуванні соціально-інноваційних процесів. Нормативна система, а в ній і способи розуміння основних для такої проблеми понять можуть не лише стати ключем до кращого розуміння явищ, що відбуваються в освітніх організаціях, але й дати новий імпульс діям, що здійснюються у сфері управління ними. Перший принцип – тісна взаємодія з громадою як власником. Тобто всі рішення у сфері освіти підпорядковані виключно одній меті – розвитку громади. Другий – необхідність врахування специфіки освіти як галузі. Часто складно підібрати навіть однозначні та прості еквіваленти для дефініцій, які використовуються в управлінні організаціями поза сферою освіти. І третій – різноманітність підходів до питань управління. Зокрема, прийняття суспільно-культурної перспективи як підходу до управління закладом освіти. Це далеко не повний спектр психологічних підходів до публічного управління закладом освіти задля просування соціально-інноваційних процесів. У контексті зазначеного пропонуємо спиратись на концепцію організаційної культури Г. Хофстеде. Вона представлена рівнями організаційної культури, зокрема колективного – індивідуального, та визначення, що вони формуються в процесі взаємодії членів спільноти (колективу, громади тощо) і передаються від старших до молодших, наприклад, учням від учителів, молодим учителям від професійних, новопризначеним директорам шкіл від досвідчених колег.
Посилання
Bottery M. The Morality of the School: the Theory and Practice of Values in Education, Cassell, London. 1990.
Cummins J., Sayers D. Multicultural education and technology: promise and pitfalls. Multicultural Education. 1996. No. 2. P. 4–11.
Goodin R.E. Institutions and their design. The theory of institutional design. Cambridge : University Press. 1996. P. 1–53.
Hofstede G. Culture and organizations: software of the mind. London; New York : Mc Graw-Hill. 2005. 434 p.
Hofstede G. Culture’s Consequences: Comparing Values, Behaviors, Institutions and Organizations across Nations. Thousand Oaks, Calif.: Sage Publications. 2001. 596 pages, p. 5.
Hofstede G. Dimensionalizing Cultures: The Hofstede Model in Context. Readings in Psychology and Culture. 2014. Vol. 2, No. 1.
Колодій А.Ф. Публічне врядування і публічне адміністрування. Енциклопедія державного управління: у 8 т. / наук. ред. кол.: Ю.В. Ковбасюк (голова) та ін. Т. 8: Публічне врядування. Львів. Національна академія державного управління при Президентові України. 2011. С. 488–491.
Kroeber A., Klukhohn С. Culture: a Critical Review of Concepts and Definitions. Papers Peabody Mus., 1952. 47, No. 1, p. 181.
Marcinkowski J. Jakość prognoz a efektywność inwestowania na rynkach finansowych, Wydawnictwo Uniwersytetu Ekonomicznego w Poznaniu, Poznań, 2009. P. 113.
Maslow A. Motivation and Personality. 1970. P. 55.
Morgan Gareth. SAGE Publications. 2006. P. 520.
Public Higher Educational Establishment «Vinnytsia Academy of Continuing Education», Department of Management and Administration. Retrieved from: https://metodokaf.blogspot.com/2022/01/2022.html.
Pyka I., Pyka J., Woźniak-Sobczak B. Elementy ekonomii i ekonomiki przedsiębiorstwa w gospodarce rynkowej, Stowarzyszenie Księgowych w Polsce, Warszawa, 1997. S. 98
Schein E. Organizational Culture and Leadership. 2nd ed. San-Francisco, 1992. P. 77.
Zbiegień-Maciąg L. Zarządzanie personelem w firmie. Kraków: AGH. 1999. С. 11.
