КОМПЕТЕНТНОСТІ ПУБЛІЧНИХ УПРАВЛІНЦІВ З ОХОРОНИ НЕРУХОМОЇ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ: АКТУАЛЬНІ ВИКЛИКИ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2786-5681-2024-2.20Ключові слова:
компетентності, нерухома культурна спадщина, політична культура, управлінняАнотація
Метою статті є аналіз обумовлених міжнародними настановами цілепокладання й компетентностей публічних управлінців з охорони нерухомої культурної спадщини, виявлення ключової проблематики розвитку співпраці у цій сфері та розроблення синтетичних визначень. Методологія дослідження – комплексна із застосуванням системного аналізу та принципів теорії управління (кібернетики) й системно-структурного синтезу на основі загальної теорії систем, а також семантико-логічний метод найменування та класифікації явищ. Наукова новизна роботи полягає в тому, що вперше поставлено проблему відсутності у сфері охорони нерухомої культурної спадщини міжнародного консенсусу з політичної культури як необхідної об’єднуючої особистісної компетентності, з цілісних спеціальних компетентностей управлінців та сформульовано відповідні термінологічні визначення згідно з українськими традиціями галузевої управлінської діяльності. Висновки. На тлі розвиненості протягом 2 половини ХХ – початку ХХІ століть галузевого досвіду шляхом прийняття низки настановних документів міжнародних організацій і форумів з охорони нерухомої культурної спадщини, у тому числі й рекомендацій з питань компетентностей управлінців, суттєвими перешкодами гармонійній взаємності виявились центризм цивілізаційних ідентичностей, як-от європейської, і відсутність консенсусного визначення для компетентностей публічних управлінців їх політичної культури. У сфері охорони нерухомих пам’яток, що передбачає їх використання в інтересах світового співтовариства, вирішальною рушійною силою має бути однозначно рівноправне ставлення не лише до будь-якої нерухомої культурної спадщини, але також і до підходів щодо її збереження, використання та презентації. Політичну культуру управлінців необхідно визначати як особистісну якість взаємоповаги й здатності домовлятися, не заперечуючи інших ідентичностей, відповідно, визнаючи інші підходи, традиції та інтереси; цілісними спеціальними компетентностями охоронців нерухомої культурної спадщини визначаються компетентності архітектурно-композиційні, реставраційні, мистецтвознавчі, археографічні, країнознавчі.
Посилання
A New European Agenda for Culture – SWD (2018). URL: https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=-COM:2018:267:FIN.
Bienstman H., Chapagain N.K., Imon S.S., Kim I. et al. Competence framework for cultural heritage management: a guide to the essential skills and knowledge for heritage practitioners. Paris, UNESCO; Office Bangkok and Regional Bureau for Education in Asia and the Pacific, 2021. 119 p. URL: https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000379275.
Bilovus L., Homotiuk O. Cultural Heritage Preservation as a Component of Cultural Policy: a Global View. Гуманітарні студії: історія та педагогіка, 2022. 3, 97–118. URL: http://dspace.wunu.edu.ua/bitstream/316497/48446/1/56.pdf.
Council resolution on the EU Work Plan for Culture 2023–2026 (2022). URL: https://www.consilium.europa.eu/media/60399/st15381-en22.pdf.
Guidelines on innovative/emerging cultural heritage education and training paths. CHARTER European cultural heritage skills alliance, 2023. 100 p. URL: https://charter-alliance.eu/wp-content/uploads/2023/10/D3.6.-Guidelines-on-innovativeemerging-cultural-heritage-education-and-training-paths_final.pdf.
Lin M., Roders A.P., Nevzgodin I. and Wessel de Jonge. Values and interventions: dynamic relationships in international doctrines. Journal of Cultural Heritage Management and Sustainable, 2022. 10, 56–78. URL: https://www.emerald.com/insight/content/doi/10.1108/JCHMSD-10-2022-0178/full/pdf?title=values-and-interventions-dynamic-relationships-in-international-doctrines.
Акуленко В.І. На дискусійних перехрестях пам’яткознавства. Праці Центру пам’яткознавства, 2016. Вип. 30. С. 270–283. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pcp_2016_30_25.
Василенко Н.В. Професійна комунікативна компетентність фахівця: психолого-педагогічні аспекти мережевої комунікації. Харків : Вид. група «Основа», 2016. 112 с.
В Україні започатковано «Національну програму підготовки фахівців з реставрації пам’яток культурної спадщини» / Детектор медіа, 17 квітня 2024. URL: https://detector.media/infospace/article/225580/2024-04-17-v--ukraini-zapochatkovana-natsionalna-programa-pidgotovky-fakhivtsiv-z-restavratsii-pamyatok-kulturnoi-spadshchyny/.
Герчанівська П.Е. Культура управління: Навч. посібник. Київ : ІВЦ вид-во «Політехніка», 2005. 152 с.
Гончарова К. У пошуках нових підходів до збереження культурної спадщини: приватно-громадське партнерство / Український центр культурних досліджень, 2018. URL: https://uccs.org.ua/detsentralizatsiia/statti/u-poshukakh-novykh-pidkhodiv-do-zberezhennia-kulturnoi-spadshchyny-pryvatno-hromadske-parterstvo/.
Груздова К.Є. Про практику впровадження міжнародного досвіду в державне регулювання сфери культури в Україні на початку ХХІ століття. Держава та регіони. Серія: Державне управління. 2009, № 1. С. 52–54.
Касяненко І.О. Охорона культурної спадщини у Сполучених Штатах Америки. З історії розвитку пам’яткоохоронної справи. Праці Науково-дослідного інституту пам’яткоохоронних досліджень. Вип. 8. Київ : Фенікс, 2013. С. 81–103.
Катаргіна Т.І. Збереження культурної спадщини у Великій Британії, США, Канаді (історія і сучасність). Київ : НАН України; Ін-т історії України, 2003. 186 с.
Кириленко Л.М. Система державного управління у сфері охорони культурної спадщини в європейських країнах. Праці Науково-дослідного інституту пам’яткоохоронних досліджень. Вип. 5. Київ : Фенікс, 2010. С. 51–58.
Кузьмич Н. Досвід здійснення державної політики у сфері охорони культурної спадщини в країнах Європейського Союзу. Актуальні проблеми європейської та євроатлантичної інтеграції України: м-ли регіон. наук.- практ. конференції. Дніпро : ДРІДУ НАДУ, 2006. С. 107–109.
Сороко В.М., Ходорівська М.В., Дмитрук Н.А. Теоретико-методологічні засади державно-управлінської діяльності: професійні стандарти, процедури, технології. Київ : НАДУ, 2008. 184 с.
Стеблянко І.О. Євроінтеграційні прагнення України: проблеми та соціальні перспективи. Вісник Дніпропетровського університету. Серія «Світове господарство і міжнародні економічні відносини». Т. 22. 2014. Вип. 6. С. 85–93.
