БІОІНДИКАЦІЯ КОМПОНЕНТІВ ДОВКІЛЛЯ ЯК ВАЖЛИВИЙ ЧИННИК ПРИРОДООХОРОННИХ ТЕХНОЛОГІЙ ЕКОЛОГІЧНОЇ ОСВІТИ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2786-5681-2024-2.08Ключові слова:
освіта для сталого розвитку, екологічна парадигма, екологічна освіта, біоіндикація, освітнє середовище, компетентність, виховання, здоров’яАнотація
Розв’язання екологічної кризи є ключовим завданням національної політики багатьох країн і передбачає зміну ставлення людини до природи та розвиток екологічної свідомості. Екологічна освіта, як частина національної системи освіти, формує екологічну культуру, розвиває інтелектуальний і духовний потенціал суспільства, сприяє сталому розвитку, гармонізуючи взаємодію між суспільством і природою та вирішуючи екологічні проблеми. У статті досліджено потенціал біоіндикації в екологічній освіті для аналізу повітряного та водного середовища. Особлива увага приділена використанню індикації лишайників для оцінки забруднення атмосфери в проектній та науково-дослідній діяльності студентів. Виявлено основні методи індикації, рекомендовані для моніторингу навколишнього середовища, і запропоновано впровадження методів зооіндикації (метод Майєра) для дослідження водного середовища. Метою статті є аналіз міжнародного та вітчизняного досвіду щодо екологічної освіти. Методологія дослідження базується на результатах досліджень, які мають на меті проаналізувати доступні роботи практиків у сфері екологічної освіти, взаємодії із освітніми установами, організаціями додаткової освіти, волонтерської спрямованості та методичні й правові документи у зазначеній галузі. Наукова новизна полягає у комплексному підході до екологічної освіти, інтеграції соціальних та моральних аспектів, визначенні нових принципів та методів, а також в акцентуванні на практичному підвищенні компетентності студентів через біоіндикаційні методи. Висновки. Екологічна освіта є критично важливою для сталого розвитку, інтегруючи соціально-економічні та морально-етичні аспекти. Вона має на меті підвищення екологічної свідомості, формування відповідальності за довкілля та розвиток етичної поведінки. Основними принципами екологічної освіти є «випереджаюче відображення», ціннісно-матеріальна єдність світу, краєзнавчий підхід та принцип «мислити глобально – діяти локально». Методи біоіндикації, є ефективними інструментами для різних рівнів екологічної освіти. Впровадження біоіндикаційних методів сприяє підвищенню знань і навичок студентів, що підвищує їхню компетентність у галузі екології та природокористування.
Посилання
Закон України «Про освіту». [Електронний ресурс] Відомості Верховної Ради (ВВР), 2017, № 38–39, ст. 380). Редакція від 21.11.2021, підстава – 1838-IX URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#Text.
Кірейцева Г.В., Нікітюк М.Р. Етапи становлення професійної екологічної освіти в Україні, 2017. URL: https://conf.ztu.edu.ua/wp-content/uploads/2017/06/234-1.pdf.
Морозова Т.В. Аспекти екологічного моніторингу. Київ, 2020. 380 с.
Мудрак О.В., Морозова Т.В. Ефективність супутникових даних у системі агроекологічного моніторингу. Агроекологічний журнал. 2023. № 3. С. 53–61. https://doi.org/10.33730/2077-4893.3.2023.287763.
Мудрак О.В., Морозова Т.В. Ростові процеси пшениці твердої (Triticum durum DEST.) на градієнті концентрації формальдегіду у мікрокосмних моделях. Агроекологічний журнал. 2024. № 1. С. 143–151. https://doi.org/10.33730/2077-4893.1.2024.299950.
Мудрак О.В., Овчинникова Ю.Ю. Шляхи підвищення рівня екологічної освіти в інтересах сталого розвитку заповідних територій Східного Поділля. Сучасна екологічна освіти в інтересах сталого розвитку / Зб. наук. пр. [ред. кол. І.Б. Вашеняк (гол.) та ін.]. Хмельницький: Видавець ФОП Заколодний М.І., 2017. С. 24–38.
Поп О.Ю. Основні дефініції дослідження проблеми впровадження екологічної освіти в середніх школах Канади Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах 2020 р., № 69, Т. 1. С. 123–127. URL: http://www.pedagogy-journal.kpu.zp.ua/archive/2020/69/part_1/26.pdf.
Про концепцію екологічної освіти в Україні [Електронний ресурс] документ v6-19290-01, прийняття від 20.12.2001. URL: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v6-19290-01#Text.
Руденко С.С. Костишин С.С., Морозова Т.В. Екологічна освіта: нові виклики. LAP Lambert Academic Publishing, 2014. 159 с.
Руденко С.С., Костишин С.С., Морозова Т.В. Практикум із загальної екології. Чернівці: вид-во ЧНУ, 2013. 248 с.
Швед М. Тенденції розвитку зарубіжної екологічної освіти Вісник Львів. Ун-ту. Cерія педагогічна. 2003. Вип. 17. С. 167–174.
Conservation Education. URL: https://www.fs.usda.gov/conservationeducation.
Global Environmental Sustainability Case Studies and Analysis of the United Nations ‘ Journey toward Sustainable Development 2021. P. 289–349.