PERSONAL EFFICIENCY AS THE BASIS OF LEADERSHIP PRODUCTIVITY OF THE HEAD OF THE ORGANIZATION

Authors

DOI:

https://doi.org/10.32782/2786-5681-2023-3.02

Keywords:

efficiency, personal qualities, productivity, time management, leadership, management

Abstract

Today, the interest in the topic of leadership in business, government, and political parties, which is reflected in social psychology, philosophy, and management sciences, raises the question of the quality of a leader as a subject of social governance and the development of leadership skills to the top of the list. And the processes currently taking place in Ukrainian society are characterised by a change in the models of public administration development, which should help harmonise the interests and relationships of individuals, society and the state. These processes are very complex and controversial. The decisive role in these changes belongs to the managers of a new generation: leaders in the public administration system, bright personalities, managers who have a set of all the necessary qualitative characteristics and, most importantly, are carriers of personal effectiveness. The article identifies and analyses the main criteria of personal effectiveness of an organisation's leader, on which his/her productivity directly depends. The prerequisites for personal effectiveness of a leader in public administration are considered, the study of which will allow to effectively and timely identify a leader in any team and direct its potential in the right direction. The components of the leader's work on personal character have been identified, which, although they have a long list, are all important components of the leader's character and are indicators of his or her personal effectiveness. As leadership is essential for the development of an organisation, the personal effectiveness of a leader becomes a key factor for success in any industry. In addition, an effective leader is an example for his or her subordinates and can stimulate their development and personal productivity. Therefore, to summarise, an important component is the manifestation of his/her personal effectiveness and the impact of personal effectiveness on the organisational effectiveness, which includes creating a culture of continuous improvement, setting clear expectations and providing appropriate rewards and incentives for achieving goals. The analysis has shown that the presence of all the necessary qualities can characterise a manager as effective, whose personal qualities will influence his or her organisational effectiveness.

References

Колот А.М. Соціально-трудові відносини: теорія і практика регулювання : монографія. Київ : КНЕУ, 2003. 230 с.

Гуз К.Ж. Вплив ступеня абстракції навчального матеріалу підручника на формування інтелекту учнів. Проблеми сучасного підручника. 2014. Вип. 14. С. 174–181.

Ємельянов В.М. Удосконалення механізмів відбору кандидатів на керівні посади державної служби України з урахуванням лідерських компетентностей. Державне управління: удосконалення та розвиток. 2020. № 11. URL: http://www.dy.nayka.com.ua/?op=1&z=1922 (дата звернення: 21.03.2023).

Калашнікова С.А. Освітня парадигма професіоналізації управління на засадах лідерства : монографія. Київ : Київськ. ун-т імені Бориса Грінченка, 2010. 380 с.

Ліпенцев А.В. Розвиток лідерства в органах публічної влади у контексті завдань надання якісних адміністративних послуг: теоретичні та методологічні аспекти. Ефективність державного управління. 2014. Вип. 38. С. 21–42.

Нестуля О.А. Лідерство за визначенням «артхашастри» Каутільї. Науковий вісник Полтавського університету економіки і торгівлі. Серія «Економічні науки». 2012. № 2(53). С. 112–119.

Баюра Д.О., Буян О.А. Концептуальні засади механізму формування корпоративної соціальної відповідальності в Україні. Актуальні проблеми економіки. 2012. № 9. С. 151–157.

Жук Ю. Поняття послуг у системі державного управління. Ефективність державного управління. 2015. Вип. 45. С. 116–122.

Тертичка В.В. Стратегічне управління : підручник. Київ : К.І.С., 2017. 932 с.

Стратегія державної кадрової політики на 2012–2020 рр., схвалена Указом Президента України № 45/2012 від 01.02.2012. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/45/2012#Text (дата звернення: 15.03.2023).

Попов С.А. Державно-управлінські нововведення: теорія, методологія, практика : монографія. Одеса : ОРІДУ НАДУ, 2014. 296 с.

Kakabadse A. Comparison of case studies examining the paucity of leadership in government. Ethics, values, and behaviors: Public Administration. 2003. Vol. 81. № 3. Р. 77–508.

Meer F. Educating and training civil servants in the Netherlands / F. Meer, T. Kerkhoff, D. Osch. URL: https://www.caop.nl/app/uploads/2019/04/Educating_and_training_civil_servants_in_the_Netherlands_1814-2014.pdf (дата звернення: 15.03.2023).

Lewin K., Lippitt R., White R., Patterns of aggressive behavior in experimentally created social climates. Journal of Social Psychology. 2010. № 10(2). Р. 271–301.

Колот А.М., Цимбалюк С.О., Мотивація персоналу : підручник. Київ : КНЕУ, 2011. 397 c.

Бородай Е., Кононец Н., Гуз К., Костевський О. Ресурсно-орієнтована методика розвитку лідерської компетентності учителів предмета «Захист України». Витоки педагогічної майстерності. 2022. Вип. 29. С. 47–55.

Ємельянов В.М. Удосконалення механізмів відбору кандидатів на керівні посади державної служби України з урахуванням лідерських компетентностей. Державне управління: удосконалення та розвиток. 2020. № 11. С. 1–7.

Калашнікова С.А. Освітня парадигма професіоналізації управління на засадах лідерства : монографія. Київ : Київськ. ун-т імені Бориса Грінченка, 2010. 380 с.

Ліпенцев А.В. Розвиток лідерства в органах публічної влади у контексті завдань надання якісних адміністративних послуг: теоретичні та методологічні аспекти. Ефективність державного управління. 2014. Вип. 38. С. 21–42.

Нестуля О.О., Нестуля С.І., Кононец Н.В. Основи лідерства : електронний посібник для самостійної роботи студентів. Полтава : ПУЕТ, 2018. 241 с.

Орлова Н.С. Лідерство та комунікації у системі державної служби України. Детермінанти розвитку публічного управління та адміністрування в Україні : колективна монографія / за заг. ред. Н.С. Орлової. Київ : Освіта України, 2020. 262 с.

Пашко Л.А. Управлінське лідерство як запорука ефективності функціонування сфери державного управління. Адміністративна реформа в Україні: сучасний стан, проблеми та перспективи : монографія / за заг. ред. Н.Р. Нижник, Н.Т. Гончарук. Донецьк : Моноліт, 2009. С. 255–271.

Стоян О.Ю. Теоретичні положення формування харизматичного лідерства в системі публічного управління. Державне управління: удосконалення та розвиток. 2020. № 4. URL: http://www.dy.nayka.com.ua/?op=1&z=1932 (дата звернення: 15.03.2023).

Сурай І.Г. Еліта в державному управлінні: погляд із давнини. Актуальні проблеми державного управління. 2010. № 4(44). С. 43–47.

Адізес І. Командне лідерство. Як порозумітися з будь-яким менеджером. Київ : Наш Формат, 2019. 304 с.

Atkinson J. The Art of Change Making. London: the Leadership Centre Local Government House, 2015.

р. URL: https://www.leadershipcentre.org.uk/wp-content/uploads/2016/02/The-Art-of-Change-Making.pdf (дата звернення: 15.03.2023).

Belitsky Т., Sheppard C. Efficiency motive. Academy of Management Review. April, 1966. P. 102–152.

Бояцис Р. Резонансне лідерство: самовдосконалення та побудова плідних взаємин з людьми на основі активної свідомості, оптимізму та емпатії. 2007. 300 с.

Дафт Р.Л. Уроки лідерства. 2008. 480 с.

Kaltenbach С. The Anatomy of Achievement Motivation. New York, New Rochelle, Melbourne, Sydney: Cambridge University Press, 1958. URL: https://archive.org/stream/in.ernet.dli.2015.139218/2015.139218.The-Anatomy-Of-Achievement-Motivation_djvu.txt (дата звернення: 15.03.2023).

Кови С.Р. Лідерство, засноване на засадах. Москва : Альпіна Бізнес Букс, 2008. 302 с.

Loevinger J. Ego Development. San Francisco: Jossey and Bass, 1976. 346 p.

McClelland D.C. The Achieving Society. Cambridge University Press, 1961. 320 p.

Максвелл Дж. 5 рівнів лідерства. Харків : Фабула, 2018. 304 с.

Rosen R.H. Leading People: The 8 Proven Principles for Success in Business. Penguin Books, 1997. 400 p.

Hayashi A. Social Presencing Theater: The Art of Making a True Move. Kelvy Bird, 2021. URL: https://arawanahayashi.com/store/social-presencing-theater-the-art-of-making-a-true-move-preorder (дата звернення: 15.03.2023).

Heckhausen H. Motivation und Handeln. Shpringer, 1980. 806 p.

Шейн Е.X. Організаційна культура та лідерство / пер. з англ. за ред. В.А. Співака. Санкт-Петербург, 2002. 336 с.

Hovell J. Conversational Leadership: 3 steps to improve conversations. URL: https://odneurope.org/2018/10/01/john-hovell-conversational-leadership-3-steps-to-improve-conversations/ (дата звернення: 15.03.2023).

Hofstede G. Culture’s consequences: International differences in workrelated values. Beverly Hills, CA: Sage, 1980. 474 р.

Антонова Л.В. Удосконалення нормативно-правового механізму системи органів управління соціально-економічним розвитком регіону Інвестиції: практика та досвід. 2011. № 6. С. 65–68. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ipd_2011_6_18 (дата звернення: 15.03.2023).

Бодров В.Г., Балдич О.М. Державне управління у фінансово-економічній сфері : навчально-методичні матеріали / уклад. В.М. Гаврилюк. Київ : НАДУ, 2013. 88 с.

Дзевелюк М.В. Концептуальні засади обґрунтування сучасної держави. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія «Юриспруденція». 2015. Вип. 17(1). С. 32–34. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvmgu_jur_2015_17%281%29__11 (дата звернення: 15.03.2023).

Кілієвич О.І., Тертичка В.В. Державна політика: аналіз та механізми впровадження : методичні рекомендації. Київ : НАДУ, 2009. 88 c.

Тертичка В.В. Стратегічне управління : підручник. Київ : К.І.С., 2017. 932 с.

Луїс В. (Джоді) До теорії духовного інтелекту та розвитку духовного лідера. Міжнародний журнал про духовність та лідерство в організації. 2013. Т. 1. № 1. С. 47–80.

Келлі А. Фіпс. Духовність і стратегічне лідерство: вплив духовних переконань на прийняття стратегічних рішень. 2012. С. 177–189.

Hendriksen W., I and 2 Timothy and Titus. London: Banner of Truth, 1959. Р. 36.

Burnes J., Revivals, Their Laws and Leaders. London: Hodder & Stoughton, 1909. Р. 182.

Сандерс О. Духовне лідерство / пер. з англ. Прага : Досконалий друк, 2005, 190 с.

Published

2023-06-19