ФОРМУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНО-МОВЛЕННЄВОЇ ОСОБИСТОСТІ МОЛОДШОГО ШКОЛЯРА ЗАСОБОМ ТЕКСТУ

Анотація

Мета статті полягає у розкритті особливостей роботи над текстом на уроках української мови, спрямованої на формування національно-мовленнєвої особистості молодшого школяра. Методологія дослідження базується на розумінні мови як засобу комунікації, єдності дидактичних та лінгводидактичних принципів навчання в умовах компетентнісного підходу. Компетентність передбачає комбінацію знань, умінь і навичок, досвіду й цінностей. Наукова новизна полягає у визначенні специфіки формування національно-мовленнєвої особистості молодшого школяра засобом тексту за Концепцією «Нова українська школа». Вказано, що сучасна початкова освіта змінила свої пріоритети у навчанні, вихованні учнів. Наскрізне виховання стало складовою частиною освітнього процесу. Учителю початкової школи слід побудувати роботу таким чином, щоб мовний, змістовий, художній аналізи тексту складали єдине ціле, що забезпечить текстоцентричний підхід у навчанні мови й читання. Автором розкрито сучасні позитивні тенденції у розвитку початкової освіти з означеного питання. З-поміж них названо такі: наскрізне виховання школярів, виокремлення громадянської та історичної освітньої галузі; організація класів з інклюзивним навчанням, що дає позитивні імпульси у вихованні в молодших школярів толерантності, поваги до дітей з особливими освітніми потребами; оволодіння учителями сучасних методів і прийомів навчання. Автором текст розглядається з погляду лінгводидактичної значущості, його впливу на читача з метою формування національно-мовленнєвої особистості. Вказано на добірку, вимоги та критерії до змісту тексту. З-поміж критеріїв такі: країнознавчий, мовний, едукаційний, доступний для вікової категорії учнів. Висновки. Текст є не тільки мовною, мовленнєвою одиницею чи зв’язним висловлюванням для читання, а й певним «кодом» у розумінні суспільних процесів, явищ навколишнього світу, вчинків людей, дітей. Він є засобом соціалізації особистості, «входження» її у реальний світ.