СУБ’ЄКТИВНЕ БЛАГОПОЛУЧЧЯ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ У КОНТЕКСТІ СУЧАСНИХ СОЦІАЛЬНИХ ВИКЛИКІВ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/academ-ped.psyh-2026-1.23

Ключові слова:

суб’єктивне благополуччя, психологічне благополуччя, задоволеність життям, студентська молодь, психологічна адаптація

Анотація

Мета статті полягає у комплексному емпіричному дослідженні особливостей суб’єктивного благополуччя студентської молоді в умовах воєнної та соціально-економічної нестабільності, а також у визначенні ролі внутрішніх ресурсів у збереженні якості життя здобувачів освіти. Методологія дослідження. Теоретичну основу роботи становлять евдемоністичний та гедоністичний підходи, що дають змогу інтерпретувати благополуччя як багатовимірний конструкт, який охоплює як когнітивну оцінку задоволеності життям, так і аспекти позитивного особистісного функціонування. Використано комплекс теоретичних методів (аналіз і синтез наукової літератури) та емпіричних методик, а саме «Шкали психологічного благополуччя» К. Ріфф (адаптація С. Карсканової) і «Шкали задоволеності життям» Е. Дінера (адаптація В. Оліфер, В. Боснюк). Дослідження проведено на вибірці 105 студентів; застосовано кореляційний аналіз (r-Пірсона) для виявлення взаємозв’язків між показниками психологічного благополуччя та задоволеністю життям. Наукова новизна полягає у виявленні нерівномірності розвитку компонентів психологічного благополуччя студентів в умовах війни: зафіксовано відносно вищі показники внутрішньо орієнтованих компонентів (самоприйняття, життєві цілі, особистісне зростання) порівняно з операційними (керування середовищем). Встановлено, що в умовах невизначеності задоволеність життям має найбільш виражений зв’язок із самоприйняттям (r = 0,53; p ≤ 0,01) і життєвими цілями (r = 0,47, p ≤ 0,01), тоді як зв’язок з керуванням середовищем є статистично незначущим. Висновки. Суб’єктивне благополуччя студентської молоді в сучасних реаліях набуває компенсаторного характеру і підтримується переважно за рахунок внутрішніх особистісних опор, що частково пом’якшує негативний вплив обмеженого контролю над зовнішніми життєвими обставинами.

Посилання

Боснюк В. Суб’єктивне благополуччя як ключовий показник позитивного функціонування особистості. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Психологія. 2023 № 2. С. 5–9. DOI: 10.32782/psy-visnyk/2023.2.1

Карсканова С. Опитувальник «Шкали психологічного благополуччя» К. Ріфф: процес та результати адаптації. Практична психологія та соціальна робота. 2011. № 1. С. 1–10.

Коробка І. Суб’єктивне благополуччя: теоретичні інтерпретації, чинники й ресурси підтримання. Науковий вісник Херсонського державного університету. Психологічні науки. 2022. Вип. 2. С. 85–93. DOI: https://doi.org/10.32999/ksu2312-3206/2022-2-12.

Малімон Л., Пашкіна А., Максимчук О. Суб’єктивне благополуччя як чинник соціально-психологічної адаптації особистості в умовах війни. Психологічні перспективи. 2023. Вип. 42. С. 113–126. DOI: https://doi.org/10.29038/2227-1376-2023-42-mal.

Мащак С., Кучвара Х. Особливості суб’єктивного благополуччя українців в умовах війни. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Психологія / редкол.: У. Михайлишин (голов. ред.), О. Смук, В. Корольчук та ін. Ужгород: Видавничий дім «Гельветика», 2022. Вип. 6. С. 5–9. DOI: 10.32782/psy-visnyk/2022.6.1

Оліфер В., Боснюк В. Адаптація українськомовної версії шкали задоволеності життям Е. Дінера. Наука і освіта. 2024. № 2. С. 64–72. DOI: https://doi.org/10.24195/2414-4665-2024-2-9.

Яковлева С. Соціально-психологічний клімат групи та його вплив на суб’єктивне благополуччя студентської молоді. Науковий вісник Херсонського державного університету. Психологічні науки. 2022. Вип. 1. С. 77–83. DOI: https://doi.org/10.32999/ksu2312-3206/2022-1-10.

Deci E.L., Ryan R.M. Self-determination research: reflections and future directions. Handbook of selfdetermination research Rochester (NY.). University of Rochester Press. 2002. P. 431–441.

Diener E. Culture and Well-Being: The collected works of Ed Diener. Social Indicators Research Series 38. Springer. 2009. 300 p. DOI: 10.1007/978-90-481-2352-0.

Ryff C.D. Psychological well-being revisited: Advances in the science and practice of eudaimonia. Psychotherapy and Psychosomatics. 2014. № 83. P. 10–28. DOI: https://doi.org/10.1159/000353263.

Waterman A., Schwartz S., Conti R. The implications of two conceptions of happiness (hedonic enjoyment andeudaimonia) for the understanding of intrinsic motivation. Journal of happiness studies. 2008. № 9 (1). P. 41–79. DOI: https://doi.org/10.1007/s10902-006-9020-7.

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-03-19