МЕХАНІЗМИ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКОМ ЕЛЕКТРОННОГО ВРЯДУВАННЯ НА ЗАСАДАХ КЛІЄНТООРІЄНТОВАНОСТІ: ДОСВІД ЄВРОПЕЙСЬКИХ КРАЇН
DOI:
https://doi.org/10.32782/2786-5681-2024-2.13Ключові слова:
публічне управління, електронне урядування, клієнтоорієнтованість, європейський досвід, адміністративні інструментиАнотація
Метою статті є дослідження механізмів публічного управління розвитком електронного урядування на засадах клієнтоорієнтованості, зосереджуючи увагу на досвіді Естонії, Данії та Фінляндії, з метою адаптації успішних практик для України. Досвід цих країн демонструє, що успішна реалізація електронного урядування базується на комплексному підході, який враховує технічні, правові та соціальні аспекти. Методологія дослідження включає аналіз ключових адміністративних та правових інструментів, що сприяють інтеграції електронних послуг у єдину систему. Зокрема, це стосується створення спеціалізованих органів, відповідальних за координацію та реалізацію політики у сфері електронного урядування, розробки національних стратегій і програм, а також впровадження нормативно-правових актів, які регулюють використання інформаційно-комунікаційних технологій у публічному управлінні. Наукова новизна роботи полягає в тому, що вперше проведено аналіз європейського досвіду електронного урядування Естонії, Данії та Фінляндії з акцентом на клієнтоорієнтованості в контексті його адаптації для України. Це дозволило виявити основні виклики, з якими стикається Україна на шляху до впровадження клієнтоорієнтованого електронного урядування, такі як низький рівень цифрової грамотності населення, проблеми з кібербезпекою, обмежений доступ до мережі Інтернет в деяких регіонах та недостатня координація між державними органами. Висновки. Запропоновано шляхи подолання цих викликів, включаючи активізацію освітніх програм з підвищення цифрової грамотності, інвестування в сучасні технології захисту даних, покращення інфраструктури доступу до мережі Інтернет в сільських та віддалених районах, а також створення централізованої системи управління проєктами з електронного урядування. Розширення спектра електронних послуг, розвиток електронної демократії та активне залучення громадян до процесу прийняття рішень є ключовими напрямками для подальшого розвитку. Використання успішного європейського досвіду та адаптація його до українських реалій дозволить створити ефективну систему електронного урядування, що відповідатиме потребам та очікуванням громадян, сприяючи сталому розвитку країни.
Посилання
Чукут С. А. Ціпцюра Т. М. Кращі європейські та українські практики надання електронних послуг для вразливих верств населення. Інвестиції: практика та досвід, 2019. № 5. С. 91–97.
Andriushchenko K., Khaletska I., Ushenko N., Zholnerchyk H., Ivanets I. Education process digitalization and its impact on human capital of an enterprise. Journal of Management Information and Decision Sciences, 2021. London Vol. 24, Iss. 5. URL: https://goo.su/ecPw (дата звернення: 20.06.2024 р.).
Doran N. M., Puiu S., Bădîrcea R. M., Pirtea M. G., Doran M. D., Ciobanu G., Mihit L. D. E-Government development – A key factor in government administration effectiveness in the European Union. Electronics, 2023. 12, 641.
European Commission. Communication from the Commission to the European Parliament, the Council, the European Economic and Social Committee and the Committee of the Regions: 2030 Digital Compass: The European way for the Digital Decade. 2021. URL: https://goo.su/BOV5scV (дата звернення: 20.06.2024 р.).
Twizeyimana J. D., Andersson A. The public value of e-government – A literature review. Government Information Quarterly, 2019. 36, 167–178.